Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

            (ЗАОЧНЕ)         Справа №2- 1211/10  

  10.09.2010 року.                   м. Виноградів  

    Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі:  

        головуючого – судді  Надопта А.А.,  

      при секретарі –  Ребізант І.О.,  

    розглянувши у  судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1   до управління пенсійного фонду України у Виноградівському районі про стягнення недоплачених сум  щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,  

В С Т А Н О В И В :  

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Виноградівського районного суду з позовною заявою д   о управління пенсійного фонду України у Виноградівському районі  про стягнення недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни».  

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року за № 2195-IV (надалі Закон України № 2195-IV) належить до соціальної категорії «Дитина війни», та відповідно до статті 6 Закону України № 2195-IV з 01 січня 2006 року має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімального пенсії за віком. У 2008-2010 роках така допомога їй не виплачувалася, в той час як Рішенням Конституційного Суду України  № 6-рп/ 2007  від 9 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції  України окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007  рік», якими було зупинено норми Закону України № 2195-IV “Про соціальний  захист дітей війни”. Таким чином, відповідачем не виплачено позивачу за 2008,2009,2010 роки – 3303,70грн., щомісячної допомоги як дитині війни, тому позивачка просить суд стягнути з відповідача   недоплачену суму щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» в розмірі 5060 грн. 60 коп.   ,   та судові витрати по справі а саме: 120 грн. витрат на ІТЗ судового процесу та 51 грн. держмита.    

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить суд такі задовільнити з підстав наведених в позовній заяві.  

  Представник відповідача – Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з’явився. Суд розглядає справу на підставі наявних письмових доказів  з постановленням заочного рішення, згідно до ст..224 ЦПК України.  

Обстеживши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.  

  Судом встановлено, що позивачка   ОСОБА_2   є «дитиною війни» в розумінні статті  1  Закону України № 2195-IV   «Про соціальний захист дітей війни»   . Відповідно до статті 6  Закону України № 2195-IV позивачка має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком.      

  Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

  Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України № 2195-IV «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені  цим Законом, не можуть  бути  обмежені  або скасовані  іншими нормативно-правовими актами.  

  Крім того, Законом України від 28.12.2007 р. № 107-VI “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” в статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено у новій редакції, і, зокрема, внесено зміни, якими змінено розмір підвищення та встановлено що дане підвищення виплачується у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, і становить 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

  Однак Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. вищевказані зміни, зокрема, викладення в новій редакції статті  6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  що були внесені  Законом України від 28.12.2007 р. № 107-VI “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”  визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).  

  Цим же Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. зазначено, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнаних неконституційними.  

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.      

  Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%,  то суд приходить до наступних висновків.  

  Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

  При цьому,  ч.3 ст.28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.    

  Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі. Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що саме  управління Пенсійного фонду України  у Виноградівському районі є  належним відповідачем по даній справі.  

  Щодо розрахунку суми невиплаченої допомоги позивачам, то суд приходить до наступних висновків.  

  Розмір підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком, відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

  Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.  

  Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривню, з 1 липня — 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.  

  В 2008 році згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», мені була виплачена соціальна допомога як дитині війни в обмеженому розмірі на суму 579.3 гри. ( з 1 січня 2008 р. -47,00 грн.; з 1 квітня 2008 р. - 48.10 грн.: з 1липня 2008 р. - 49,80 грн.).У 2009 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність та фактичні виплати надбавок дітям війни не змінилися.  

  З огляду на вищенаведене, мені як особі, що має статус дитини війни належало виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу у наступних сумах : за 2007 рік Пенсійний фонд не виплачував нічого.  

Січень -березень 2008р -47,00грн х 3 міс = 141,00 гри Квітень-червень 2008р- 48,10грн х 3 міс = 144,30 грі і Липень-вересень 20()8р - 48,20грн х 3 міс = 144,60 грн. Жовтень-грудень 2008р -49,80грн х 3 міс = 149,40 гри Загальна сума виплачена за  200S рік = 579,30 ірн  

Січень - грудень 2009 року 49,80 гри х 12 міс = 597,60 гри Січень - червень 201 Ороку 49,80 гри х 8 міс = 398,40 гри  

  Управління    ПФУ    у    Виноградівському    районі    повинно виплатити мені надбавку як дитині війни а саме за період: За 2007 рік= 1420,70 гри  

За 2008 рік 1737,90 гри - 579,30 - 1158,60 грн За 2009 рік 1792,80грн - 597,60 = 1195,20 грн За 2010 рік 1684,50грн - 398,40 = 1286,10  

  Загальна сума, яка мала бути виплачена позивачці, як дитині війні за 2007-2010 роки становить 5060 грн. 60 коп.  

Суд також констатує, що відсутність механізму реалізації статті 6 Закону України № 2195-IV «Про соціальний захист дітей війни»  не може бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.  

Відповідно до ч.8 ст.8 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Зазначена норма Кодексу зобов’язує суд для усунення прогалини у правовому регулюванні відносин застосувати інститут аналогії закону і права. Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону 1058 нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.  

  За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачкою  вимог та наданих сторонами доказів,  які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що заявлені вимоги  підлягають  до задоволення.  

На підставі викладеного, керуючись ст.64 Конституції України, ст.ст.3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 8, 10, 31, 60, 212, 213, 214, 215, 224 ЦПК України,  суд -  

  В И Р І Ш И В  :  

  Позовні вимоги ОСОБА_1   до управління пенсійного фонду України у Виноградівському районі про стягнення недоплачених сум  щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»   –  задовольнити повністю.  

  Стягнути із управління Пенсійного Фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області, на користь позивачки ОСОБА_1, мешканки АДРЕСА_1, не нараховану та не виплачену їй щомісячну державну соціальну допомогу, як «Дитині війні» за період 2007,2008,2009, 2010 року-в розмірі 5060 грн. 60 коп.  

  Стягнути із управління Пенсійного Фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області, на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати по справі а саме:   120 грн. витрат на ІТЗ судового процесу та 51 грн. держмита.  

    Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії до Виноградівського районного суду.  

На рішення суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.    

    Головуючий                 Надопта А.А.