Справа № 2-6862/2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2010 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Притуло Л.В.,
при секретарі – Бондаренко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області про поновлення строку на звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати бездіяльність відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати йому у повному обсязі надбавки до пенсії згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» протиправною та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Мелітопольському і Запорізької області нарахувати та виплатити їй недоплачену щомісячну соціальну допомогу з 01 січня 2006 по 01 липня 2010 року, обчислюючи її з урахуванням підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а також прийняти рішення про подальше призначення та виплату соціальної допомоги починаючі з 01 липня 2010 року та поновити строк на звернення до суду за захистом порушених прав починаючи з 01 січня 2006 року, посилаючись на те, що він відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до категорії дітей війни і йому з 01 січня 2006 року щомісячно повинна виплачуватись соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком включається до числа державних соціальних гарантій і не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Згідно ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. З урахуванням вимог цих законів, та відповідно до діючого законодавства розмір мінімальної пенсії за віком складав в період з 01 січня 2006 року по 01 квітня 2006 року 350 грн., з 01 квітня 2006 року по 01 жовтня 2006 року 359 грн., з 01 жовтня 2006 року по 31 грудня 2006 року 366 грн., з 01 січня 2007 року по 01 квітня 2007 року 380 грн., з 01 квітня 2007 року по 01 жовтня 2007 року 406 грн. і з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року 411 грн., з 01 січня 2008 року по 01 квітня 2008 року 470 грн., з 01 квітня 2008 року по 01 липня 2008 року 481 грн., з 01 липня 2008 року по 01 жовтня 2008 року 482 грн., з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року 498 грн. Позивачу соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в 2006-2007 роках взагалі не виплачувалась. Законами України «Про державний бюджет на 2006 рік» та «Про державний бюджет на 2007 рік» було зупинено дію Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині виплати цій категорії осіб щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Та, Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-пр/2007 від 09 липня 2007 року визнав такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. В 2008 році позивачу частково виплачувалась соціальна допомога, а саме: в січні-березні щомісячно по 47 грн., замість 141 грн., в квітні-червні щомісячно по 48 грн. 10 коп. замість 144 грн. 30 коп., липні-вересні щомісячно по 48 грн. 20 коп. замість 144 грн. 00 коп. та в жовтні-грудні 2008 року щомісячно по 49 грн.80 коп., замість 149 грн. 40 коп., а всього за 2008 рік йому виплачено 579 грн. 30 коп. Таким чином, позивачці не доплачено підвищення до пенсії за 2008 рік в розмірі 1158 грн. 60 коп. З січня по грудень 2009 року позивачу виплачувалась допомога в розмірі 49 грн. 80 коп. щомісяця, замість 149 грн. 40 коп., а всього за 2009 рік йому не доплачено 1195 грн. 20 коп. За січень-березень 2010 року позивачу повинні виплачувати доплату до пенсії по 149 грн. 40 коп. щомісяця, а фактично виплачували по 49 грн. 80 коп., недоплата становить по 199 грн. 20 коп. щомісячно. Загальна сума недоплати за 2006-2009 роки та січень-квітень 2010 року складає 6246 грн. 30 коп. Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» в частині зміни розміру соціальної допомоги у 2008 році. Крім того, позивач просить поновити йому строк на звернення до суду з позовом, посилаючись на те, що він не міг звернутись раніше до суду з позовом в зв’язку з тим, що про належні йому, як дитині війни, виплати ніхто не повідомляв. Більше того, йому законні права були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили. І тільки після висвітлення зазначених подій у пресі у зв’язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України позивач дізнався про порушення його законних прав та інтересів.
В судове засідання позивач не з’явився, просить слухати справу у його відсутність, на позові наполягає (а.с.9).
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, від нього надійшла заява, в якій просить слухати справу у його відсутність, позов не визнав, посилаючись на те, що фінансування виплат соціальної допомоги дітям війни проводиться з державного бюджету, а не з бюджету Пенсійного Фонду України. На 2006-2007 роки не був визначений механізм розрахунку та виплати вищевказаної соціальної допомоги, не визначено який орган, з яких джерел повинна призначатись 30% доплата до пенсії. В 2008 році питання нарахування та виплати соціальної допомоги дітям війни законодавчо врегульовано і їм щомісячно проводиться доплата до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Розмір зазначеного підвищення становить з 01 січня 2008 року – 47 грн. 00 коп. (470 х 10%), з 01 квітня 2008 року – 48 грн. 10 коп. (481 х 10%). Після ухвалення рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року постановою КМУ від 28 травня 2008 року № 530 розмір надбавки до пенсії дітям війни встановлений з 22 травня 2008 року – 48 грн. 10 коп., з 01 липня 2008 року – 48 грн. 20 коп., з 01 жовтня 2008 року – 49 грн. 80 коп. Ці надбавки до пенсії позивачу виплачуються. Крім того, відповідач вважає, що позивачка без поважних причин пропустила строк позовної давності. Також, представник відповідача зазначив, що позивач вже звертався до суду з аналогічним позовом про стягнення допомоги в період з 01 січня 2006 року по 01 січня 2010 року, тому в цій частині позову слід відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити частково.
ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до вказаної категорії осіб, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1.
Відповідно до ст.6 цього Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
В 2006-2007 роках позивачу підвищення до пенсії взагалі не виплачувалось, а з 2008 року розмір підвищення пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Оскільки ухвалою суду від 02 вересня 2010 року провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області в частині визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити їй підвищення пенсії відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року було закрито у зв’язку з тим, що набрало законної сили постанова суду постановлене з приводу спору між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав, суд вважає, що позовні вимоги слід розглядати по суті лише в межах строку з 01 січня 2009 року по 01 липня 2010 року.
Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» в частині зміни розміру соціальної допомоги у 2008 році. Таким чином відновлено дію ст.6 Закону України № 2195- ІV.
Ніяких змін щодо нарахування підвищення пенсії після прийняття Конституційним судом рішення № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносилось. Вищевказані положення Закону мають силу та не були призупинені.
Вищевказаними рішеннями Конституційного Суду України встановлено, що вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
Отже, Положення Закону України про державний бюджет України на відповідний рік, яке визнано неконституційними, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.
Взагалі право ОСОБА_1 на отримання соціальної допомоги відповідачем не оспорюється. Посилання відповідача на те, що Законом «Про державний бюджет на 2008 рік» встановлено інші розміри надбавки до пенсії дітям війни і вони зараз виплачуються, безпідставні.
Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє осіб, яким вона повинна виплачуватись, права на таку допомогу. Законом «Про соціальний захист дітей війни» не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Рішення Конституційного суду України є обов’язковим до виконання на території України.
Таким чином, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині нарахування позивачці суми підвищення пенсії за період з 01 січня 2009 року по 01 липня 2010 року.
Відповідно до п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 4-зп від 03 жовтня 1997 року конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загально звичайним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше.
Позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати соціальну допомогу відповідно до рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року не підлягають задоволенню з огляду на те, що рішення суду не може прийматись як застереження від будь-яких порушень, та не може бути умовним, а розглядати справу та приймати рішення на майбутнє, приймаючи за наявні неіснуючі порушення, суперечить чинному законодавству.
При визначені розміру щомісячної державної соціальної допомоги на період дії рішень Конституційного Суду України слід керуватися саме Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року та при нарахуванні суми соціальної допомоги виходити з розмірів мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Згідно зазначеної норми мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто в розмірі 498 грн. 00 коп. З 01 листопада 2009 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить 573 грн. 00 коп.
Згідно ст.52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2010 рік затверджений у наступному розмірі: з 01 січня – 695 грн. 00 коп., з 01 квітня – 706 грн. 00 коп.
Таким чином, судом встановлено, що Управлінням Пенсійного Фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області повинен провести підвищення пенсії у розмірі відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війн» починаючи з 01 січня 2009 року по 01 липня 2010 року.
Оскільки позивачу відмовлено в нарахуванні та виплаті передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що також не спростовується і відповідачем, зазначені дії відповідача є протиправними та суперечать чинному законодавству, а тому права позивача підлягають захисту.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 212 ЦПК України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області про поновлення строку на звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2009 року по 01 липня 2010 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком - неправомірною.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 січня 2009 року по 01 липня 2010 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ: