П О С Т А Н О ВА  

Іменем України                                              № 2-а-514/10

  06 вересня  2010 року                                                                                                 м. Красноград  

        Суддя Красноградського районного суду Тарасенко Л.І. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Краснограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до посадової особи суб’єкта владних повноважень інспектора ДПС відділу ДАІ м. Мелітополя ГУМВС України в Запорізькій області Гриценка Віталія Сергійовича про визнання дій суб’єкта  владних повноважень не правомірними та оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС відділу ДАІ м. Мелітополя ГУМВС України в Запорізькій області Гриценка В.С. про  визнання дій не правомірними та скасування постанови АР № 347326 від 15.07.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу в сумі 425 грн. за відсутності події та складу правопорушення.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що 15.07.2010 року він керував автомобілем НОМЕР_1   в м. Мелітополі Запорізької області та був зупинений інспектором ДПС Гриценком В.С. який звинуватив його в порушенні п. 8.7.3 е) ПДР України ( проїзд перехрестя на заборонене червоне світло світлофора) та склав стосовно нього адміністративний протокол серія АР1 № 006474 в якому зазначено, що він 15.07.2010 року о 5 годині 15 хвилин керуючи автомобілем НОМЕР_2 по вул. Ломоносова в м. Мелітополь проїхав перехрестя з вул. 30 років Перемоги на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 е) ПДР України, відеозйомка проводилась камерою «Кодак».  З вказаним висновком інспектора ДПС він не погодився, так як правил дорожнього руху не порушував, бо під’їхавши до дорожньої розмітки 1.12. (стоп лінії) йому горіло зелене, яке дозволяє рух світло світлофора, тобто він розпочав проїзд перехрестя на зелене світло світлофора. На середині Т - образного перехрестя йому загорілось жовте світло світлофора, щоб не створювати небезпечну обстановку на автошляху він продовжив рух та закінчив проїзд перехрестя на жовте світло світлофора, для забезпечення безпеки дорожнього руху, як це передбачено п. 8.11 ПДР України. Йому інспектор ДПС Гриценко В.С. продемонстрував відеозапис який він зняв на камеру де його автомобіль рухається на червоне світло світлофора та в кадрі був світлофор який не регулює рух водіїв в напрямку в якому він рухався, йому навіть не було видно світло світлофора який є у кадрі бо на перехресті односторонні світлофори. Після того як інспектор ДПС  його зупинив водії які рухались за ним в одному напрямку  продовжували рух. В нього в автомобілі був свідок  ОСОБА_3 яка могла підтвердити, що він розпочав проїзд перехрестя на зелене світло світлофора, але інспектор не захотів відбирати в неї пояснення. Від підпису  в протоколі він відмовився в присутності двох свідків, так як не вчиняв ніякого правопорушення. Але  в протоколі про адміністративне правопорушення Серія АР1 № 006474 від 15.07.2010 року у графі «Підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, унесені про мене дані правильні» є підпис який він не ставив.   Копії протоколу на місці інспектор ДПС  Гриценко В.С. йому не вручив. Також інспектор ДПС Гриценко В.С. виніс постанову від 15.07.2010 року Серія АР № 347326 та притяг його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП  без його участі, чим позбавив його можливості надати заперечення на протокол про адміністративне правопорушення при розгляді справи та надати пояснення свідку.  В постанові Серія АР № 347326 від 15.07.2010 року в  графі «примірник постанови отримав» стоїть дата 15.05.2010 року та є підпис  про її отримання який не є його, бо постанову та протокол від отримав по пошті.  На підставі викладеного просить визнати дії інспектора ДПС Гриценка В.С. не правомірними та скасувати постанову Серії АР № 347326 від 15.07.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу в сумі 425 грн. за відсутності події та складу правопорушення.

В судове засідання ОСОБА_1 не з’явився від нього 06.09.2010 року надійшла письмова заява в якій просить справу за його позовом розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.

Належним чином  повідомлений відповідач в судове засідання не з’явився, заперечень на позов не надіслав.  

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні , визначених ст. 128 КАС України, але не прибули не всі особи , які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені  про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

За таких обставин суд вирішив можливим розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі матеріалами в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Перевіривши письмові докази, суд вважає позов ОСОБА_1 таким що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В матеріалах справи є копія  протоколу про адміністративне правопорушення серії АР1 № 006474 від 15.07.2010 року, який складений інспектором ДПС Гриценко В.С. де вказано, що ОСОБА_1 15.07.2010 року о 5 годині 15 хвилин керуючи автомобілем НОМЕР_2 по вул. Ломоносова в м. Мелітополь проїхав перехрестя з вул. 30 років Перемоги на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 е) ПДР України, відеозйомка проводилась камерою «Кодак», за що відповідальність передбачена ч.  2 ст. 122 КУпАП та зазначено, що ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовився від підпису протоколу, а також є підпис в графі «Підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» \а.с. 10\.

Притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП та накладення на нього штрафу в сумі 425 грн. підтверджується копією постанови серії АР № 347326 від 15.07.2010 року, яку виніс інспектор ДПС  Гриценко В.С.  а.с. 9\.

Відповідно до ст. 71 ч. 2 КАС України – в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльністі покладається на відповіда, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В підтвердження правомірності винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення Серія АР № 347326 від  15.07.2010 року    інспектор ДПС Гриценко В.С.  жодних доказів не надав, заперечень на позов не надіслав.

Згідно п.  8.11 ПДР водіям, які у разі ввімкнення жовтого сигналу не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 ПДР України, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється  рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно  ч. 2  ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається  особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.  

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Згідно п. 3) ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено  -  у вищий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Відповідно ст. 293 КУпАП орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення приймає одне з таких рішень: скасовує постанову та закриває справу.  

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ст. 122 ч. 2 КУпАП.

Відповідно  до ст 247 п. 1 КУпАП – провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за такої обставини як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 6-12,69-71,159-163, 171-2 КАС України, ч. 1 ст. 122, п.1  ст. 247, ч.2 ст. 254, ч. 1 ст. 288, ст. 293 КУпАП суд,-

                                              П О С Т А Н О В И  Л А:

 Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії інспектора ДПС відділу ДАІ м. Мелітополя ГУМВС України в Запорізькій області Гриценка Віталія Сергійовича по винесенню постанови Серія АР № 347326 від 15.07.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Постанову Серія АР № 347326 від 15.07.2010  року винесену інспектором ДПС відділу ДАІ м. Мелітополя ГУМВС України в Запорізькій області Гриценком Віталієм Сергійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу в сумі 425 грн., відмінити, а провадження у справі закрити на підставі п. 1  ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу правопорушення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя