Справа № 2 - 344 / 2010 р.

  РІШЕННЯ  

  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

 10  вересня   2010 року     Володарський районний суд Київської області у складі:

      головуючого судді                               Ткаченко О.В.

 при секретарі                                        Бондаренко Л.С.

 розглянувши у відкритому  судовому засіданні  в смт. Володарка  

справу за позовом  ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про  стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,  

          встановив :  

   18 серпня 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Володарського районного суду Київської області з названим позовом в якому вказувала, що 06 листопада 1998 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2. Від даного шлюбу мають неповнолітню доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. В липні місяці 2006 року ОСОБА_2 було засуджено до одинадцяти років позбавлення волі. 28.08.2009 року шлюб між сторонами розірвано.  Дитина на даний час перебуває на утриманні позивачки, відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, домовленості щодо утримання дитини між сторонами не досягнуто. Тому, позивачка просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти  для утримання доньки в твердій грошовій сумі в розмірі 300 гривень щомісячно.

 У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала.

Відповідач до суду подав заяву, в якій вказував, що позовні вимоги не визнає, проти їх задоволення заперечує, надавши суду письмові пояснення, просив справу розглядати без його участі в зв’язку з відбуванням покарання в місцях позбавлення волі.

Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що 06 листопада 1998 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб Кореізською селищною радою м. Ялта Автономна Республіка Крим Україна, актовий запис №30, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с.4). Від даного шлюбу народилася донька – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про її народження (а.с.5).  

В липні 2006 року відповідача по справі було засуджено до одинадцяти років позбавлення волі, і він на даний час перебуває в Сімферопольській виправній колонії – 102 м. Сімферополь.

28 серпня 2009 року шлюб між сторонами розірвано, що підтверджено свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с.6). Сторони тривалий час разом не проживають, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Утриманням та вихованням дитини займається позивачка сама. Домовленості щодо утримання доньки між сторонами не досягнуто.

 Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 182 Сімейного Кодексу України, при визначені розміру аліментів суд враховує, стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 відбуває покарання в місцях позбавлення волі, вказуючи, що  він не працює, але це не є підставою для звільнення батька від аліментних зобов’язань по утриманню дитини, що не передбачено Сімейним Кодексом України, а також враховуючи, що при визначенні розміру аліментів, суд враховує положення статті 182 СК України, в частині 2 даної статті вказано, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку за винятком випадків ст. 184 СК України.  

В силу статті 184 Сімейного Кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий доходів, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Окрім цього відповідно до ст. 181 СК України ч.3, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліментів) присуджуються у частині від доходу її матері, батька, і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 181 ч.5 Сімейного Кодексу України, якщо місце проживання або перебування батьків невідоме або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути менша ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Згідно ч.7 ст. 181 СК України, суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.

Таким чином, враховуючи вищенаведене суд прийшов до переконання, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

  Керуючись ст. ст. 180, 181, 182, 183, 184 Сімейного Кодексу України,  

ст. ст. 3,5,8,13,208,209,212-215, ЦПК  України, суд, -  

      Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про  стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – задовольнити.

 Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт. Гаспра м. Ялта Республіка Крим Україна, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки АДРЕСА_1 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 300 гривень щомісячно, починаючи з 18.08. 2010 року до досягнення нею повноліття.

 Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 51 (п’ятдесят одну) гривню судового збору та 30 (тридцять) гривень витрат інформаційно – технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

 Рішення в частині  стягнення аліментів в межах суми  платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Володарський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    СУДДЯ:                                                                    О.В. ТКАЧЕНКО