Справа № 22ц-4327/2010 Головуючий у 1 інстанції – Грушко О.П.
Категорія – цивільна Доповідач – Позігун М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: ШЕМЕЦЬ Н.В., МАМОНОВОЇ О.Є.,
при секретарі: РАЧОВІЙ І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Коропському районі Чернігівської області на рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 15 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Коропському районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
в с т а н о в и в :
Рішенням Коропського районного суду Чернігівської області від 15 липня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково, визнано незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Коропському районі щодо нарахування і виплати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в меншому розмірі, чим визначено ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язано УПФУ в Коропському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_5 щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також з 22 травня 2008 року по 7 червня 2010 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апелянт вважає, що судом допущено неповне застосування норм матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” не визначено видатки на виплату даного підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, та не виділено на це відповідні кошти, і зміни до цього Закону також не вносилися, а тому апелянт вважає, що дії Управління у разі призначення та виплати позивачу такого підвищення до пенсії суперечили б нормам Конституції України та Бюджетного кодексу України.
Відповідно до статті 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” забороняється використання коштів Пенсійного фонду України на цілі, не передбачені цим Законом. Таким чином, здійснення виплати за рахунок коштів Пенсійного фонду суперечить вимогам чинного законодавства та призводить до нецільового використання коштів.
Також посилається на те, що згідно з ч.3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, що обмежує застосування даної статті виключно в межах даного Закону, враховуючи також, що у даному випадку спір вівся не про визначення розміру пенсії позивачу згідно даного Закону, а про нарахування підвищення до пенсії згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Апелянт зазначає, що підвищення до пенсії позивачу в 2008 році виплачувалось в розмірах, встановлених Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, та згідно постанови КМ України №530 від 28 травня 2008 року, тобто в законодавчо встановлених розмірах та в повній мірі з коштів, закладених в Державному бюджеті України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
По справі встановлено, що позивач отримує пенсію за віком і відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни (а.с.7).
Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п.12 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, дію ст. 6 зазначеного Закону було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень окремих статей Закону „Про Державний бюджет на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.12 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію ст.6 Закону „Про соціальний захист дітей війни”. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиційне значення для судів, є обов’язковим до виконання на всій території України.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року №107 –VI „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” - дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ж ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та законами України.
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції правомірно виходив з того, що відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, мав діяти у відповідності з вимогами ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, але у порушення вимог зазначеної статті таких нарахувань та виплату не проводив, чим допустив протиправну бездіяльність, і, відповідно, зобов’язав УПФ провести перерахунок та виплату позивачу доплати (підвищення) до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 7 червня 2010 року.
Доводи апелянта з приводу законодавчої неврегульованості питання щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії дітям війни є безпідставними, оскільки на спірні правовідносини поширюється дія чинного Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який є обов’язковим для виконання відповідачем.
Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов’язків у даному спорі виходять за межі заявлених позовних вимог.
Крім того, оскаржуваним судовим рішенням на відповідача покладений обов’язок по нарахуванню та виплаті спірних виплат, які проводяться за рахунок коштів Державного бюджету України, і судом не ухвалювалось рішення про проведення виплат за рахунок коштів ПФУ.
Також апеляційний суд вважає, що застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку доплат дітям війни є вірним, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
Тому оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 3041, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Коропському районі Чернігівської області відхилити.
Рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 15 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: