копія
Справа № 33-271, 2010 року Головуючий в 1-й інстанції Боб’як Б.В.
Категорія: ст.124 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2010 року Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області Дуфнік Л.М., при секретарі Логвин І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Полонського районного суду від 07 травня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, приватного підприємця, громадянина України , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та закрито провадження по справі в зв’язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з постановою 24 жовтня 2009 року біля 07 год. ОСОБА_1 в умовах недостатньої видимості, зумовленої туманом, на автодорозі між смт.Понінка та с.Залісся в Полонському районі, керуючи автомобілем марки „ФІАТ - 230 l", державний реєстраційний номер „НОМЕР_1", порушив п.12.1, 12.2 та п.12.3 Правил дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку , не вибрав безпечної швидкості, внаслідок чого збив лоша, що належало ОСОБА_2
Визнаючи ОСОБА_1 винним за ст.124 КУпАП суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до протоколу огляду місця події від 24 жовтня 2009 року із схемою до нього, на якій вказано гальмівний шлях автомобіля, та знімками до протоколу, із яких вбачається, що під час складання протоколу був туман, швидкість автомобіля під керуванням ОСОБА_1 згідно з висновком спеціаліста №43 „а" від 10 березня 2010 року в умовах туману становила від 67 до 84 км/год. і ОСОБА_1 при вказаній швидкості не міг запобігти наїзду на лоша.
Як вбачається з апеляції ОСОБА_1, він просить скасувати постанову судді Полонського районного суду від 07 травня 2010 року, посилаючись на відсутність його вини у скоєнні ДТП, оскільки лоша, яке ОСОБА_2 залишив без нагляду , раптово вискочило на проїжджу частину дорогу і він не мав можливості уникнути зіткнення з ним.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який , підтримавши апеляцію, пояснив, крім того, що він не наїхав на лоша, залишене ОСОБА_2 без нагляду, а воно само, раптово вискочивши на проїжджу частину дороги, фактично вдарилося в передню бокову частину його автомобіля справа, а також пояснення свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення і доводи апеляції, вважаю, що апеляція ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1, керуючи автомобілем в умовах недостатньої видимості (туман), не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості, внаслідок чого скоїв наїзд на тварину (лоша), яке неочікувано вибігло на проїжджу частину дороги з кущів, чим порушив вимоги п.п.12.1, 12.2, 12.3 ПДР.З цим погодився суд , притягнувши ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП , яка передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з п.12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості водій повинен урахувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, а згідно з п.п.12.2 та 12.3 цих Правил у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу або безпечного об’їзду перешкоди.
З матеріалів справи вбачається, що дозволена швидкість на ділянці дороги, де сталося ДТП, становила 90 км/год. , однак при розгляді справи в суді першої інстанції не враховано, що водієм ОСОБА_1 не було допущено перевищення вказаної швидкості. Будь-яких відомостей про дальність видимості дороги на момент вчинення ДТП в умовах туману у справі немає і встановити їх на даний час неможливо.
Судом також не взято до уваги, що обов’язковою умовою адекватних дій водія при появі перешкоди або небезпеки є об’єктивна можливість їхнього своєчасного виявлення, в зв’язку з чим в таких випадках необхідно встановлювати, коли саме в конкретних умовах водій об’єктивно мав можливість виявити перешкоду або небезпеку, і уже виходячи з цього розраховується технічна можливість попередження ДТП.
Згідно з поясненнями водія ОСОБА_1, в тому числі викладеними і в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВХ № 058629 від 24 жовтня 2009 року, лоша вискочило з кущів на правій обочині раптово (фактично про це йдеться і в протоколі про адміністративне правопорушення) і він побачив його на такій малій відстані( 1 м) , що навіть не встиг застосувати гальмування, щоб уникнути зіткнення. Дана обставина підтверджується даними схеми пригоди (а.с.6), поясненнями свідка ОСОБА_3, згідно з якими гальмування автомобіля зафіксовано вже після зіткнення.
Всупереч вимогам закону поза увагою суду залишилася та обставина, що лоша , яке належало ОСОБА_2, фактично залишилося без нагляду, оскільки, як пояснив сам ОСОБА_2 в апеляційному суді, він не зміг його зловити та прив’язати , але він після того, як воно відірвалося, продовжив рух гужовим транспортом і не бачив, де знаходилося лоша перед наїздом на нього автомобіля під керуванням ОСОБА_1.
В порушення Правил дорожнього руху (п.7.7 „в”) ОСОБА_2, будучи особою, що керує гужовим транспортом, залишив на смузі відведення дороги тварину без нагляду, а оскільки поведінка тварини непередбачувана, для виключення можливості раптового виходу лошати на проїзну частину дороги ОСОБА_2 повинен був здійснювати обов’язковий нагляд за твариною, але цього не зробив.
Відповідно до наявного у матеріалах справи висновку спеціаліста в умовах даної пригоди швидкість руху автомобіля становила близько 67,7 – 84,1 км/год. і при такій швидкості водій ОСОБА_1 до моменту наїзду на лоша при своєчасному реагуванні на небезпеку, яку він виявив на відстані 1 м, не встигав навіть почати впливати на органи керування автомобіля і тим більше не мав технічної можливості запобігти наїзду гальмуванням чи застосуванням маневру об’їзду лошати.
З протоколу огляду транспортного засобу вбачається , що в результаті ДТП в автомобілі ОСОБА_1 було найбільше пошкоджене праве переднє крило. Огляд лошати спеціалістом з метою встановлення заподіяних йому пошкоджень, не проводився ( у справі немає відповідної ветеринарної довідки), в зв’язку з чим на даний час неможливо встановити механізм заподіяння ушкоджень лошаті, механізм зіткнення автомобіля з ним, а відповідно підтвердити чи спростувати доводи ОСОБА_1 про те, що лоша раптово вибігло на дорогу, і вдарилось до автомобіля.
Оскільки згідно з ч.3 ст.62 К України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а достатніх доказів , які б вказували на те, що загибель лошати, залишеного без нагляду ОСОБА_2, знаходиться в прямому причинному зв’язку з порушенням ОСОБА_1 п.п.12.1,12.2,12.3 ПДР , у матеріалах справи немає і такі не здобуті в суді, справа підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись п.1 ст.247,ст.294 КУпАП, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Полонського районного суду від 07 травня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набуває законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області Л.М.Дуфнік