АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №33 - 1223/2010 р. Головуючий 1-ї інстанції: Городівський О.А.
Доповідач: Ландар О.В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2010 року м. Полтава
Суддя Апеляційного суду Полтавської області Ландар О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 липня 2010 року, –
В С Т А Н О В И В :
Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 липня 2010 року
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ., уродженець Полтавської області, зареєстрований АДРЕСА_1, проживаючий АДРЕСА_2 пенсіонер,-
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 2550 грн. на користь держави.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 13 червня 2010 р., о 16 год. 20 хв. в м.Києві на пр.. Маяковського 52, керував автомобілем «Фіат», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння. Від проходження медичного огляду в установленому законом порядку відмовився в присутності свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 в апеляції просить скасувати постанову, як незаконну. Вказує, що не скоював дане адміністративне правопорушення, оскільки не перебував у стані алкогольного сп’яніння, що підтверджується наданим ним медичним висновком з наркологічної клініки.
Зазначає, що від проходження медичного огляду відмовився в зв’язку з тим, що поспішав на роботу.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, з врахуванням показань даних ОСОБА_1 у попередньому судовому засіданні апеляційної інстанції 19.08.2010 р. вважаю, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об’єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП при обставинах викладених у постанові суду повністю доведена.
Зібрані по справі докази судом досліджені і перевірені з достатньою повнотою.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1) ОСОБА_1 у момент його зупинки співробітниками ДАІ вину у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 визнав повністю, власноручно зазначивши, що напередодні вечором та вранці вживав джин-тонік.
Від проходження медичного огляду на стан сп’яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків про, що вказано в даному протоколі та його поясненнях. Цей факт не заперечується і в апеляції.
Виходячи з фактичних обставин справи кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КупАП є правильною.
Доводи ОСОБА_1 про те, що насправді він був тверезий та посилання при цьому на наданий ним акт освідування за самозверненням, не заслуговують на увагу.
Відповідно до п.2.9 Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів, ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 931\16947 від 9.09.2009 р., з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути в закладах охорони здоров’я, уповноважена особа Державтоінспекції МВС забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров’я не пізніше ніж протягом 2-х годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Як вбачається з наданого ОСОБА_1 висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.7), останній був оглянутий лікарем лише о 21 год. 30 хв., тобто майже через 5 годин з моменту виявлення підстав для проведення такого огляду.
За таких обставин, вказаний медичний висновок не може бути взятий до уваги, як доказ перебування ОСОБА_1 у тверезому стані на момент вчинення ним адміністративного правопорушення.
Вважаю, що постанова суду винесена з дотриманням вимог ст. 283 КУпАП є законною та обґрунтованою, а призначене ОСОБА_1 стягнення відповідає вимогам санкції ч.1 ст. 130 КУпАП та є мінімальним.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 липня 2010 року відносно нього – без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області О.В.Ландар