Справа №22ц-3686/2010 р.         Головуючий у першій інстанції – Ходіч В.М.  

Категорія - цивільна                                                  Доповідач – Позігун М.І.  

  У Х В А Л А  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

03 вересня 2010 року                     м. Чернігів  

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:  

головуючого-судді   ПОЗІГУНА М.І.,  

суддів:               МАМОНОВОЇ О.Є., ШЕМЕЦЬ Н.В.  

при секретарі:   РАЧОВІЙ І.І.,  

з участю:   представника   відповідача Сінчевського С.А.  

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в м. Чернігові в  приміщенні  суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 22  червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_7 до приватного сільськогосподарського підприємства „Сокиринське” про розірвання договору оренди землі,  

  В С Т А Н О В И В :  

      В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 22 червня 2010 року і винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.  

    Оскаржуваним рішенням Срібнянського районного суду Чернігівської області від 22 червня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 відмовлено.  

Апелянт зазначає, що судом не враховано зміну позивачем предмету позову та не надано належної правової оцінки невідповідності форми та змісту договору оренди землі нормам цивільного та земельного законодавства.  Зокрема, в договорі відсутні його обов’язкові істотні умови: не встановлена  належна грошова оцінка земельної ділянки,  не зазначено періодичність перегляду розміру орендної плати сторонами, не доданий до договору акт визначення меж земельної ділянки в натурі, який є невід’ємною частиною договору. Таким чином, на думку апелянта, в силу ст. 638 ЦК України оспорюваний  договір не можна вважати укладеним і між сторонами виникли правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.  Крім того, апелянт зазначає, що договір оренди землі за формою не відповідає Типовому договору оренди землі, затвердженому Постановою КМУ від 3 березня 2004 року та ч. 3 ст. 213 ЦК України, оскільки в ньому відсутні істотні умови та невід’ємні додатки, що свідчить про неукладеність договору.  

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати рішення суду першої інстанції, представника відповідача, який наполягав на законності рішення районного суду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін, виходячи з наступного.  

    Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.  

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.  

Відмовляючи в задоволенні позовних вимоги ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів істотного порушення умов договору оренди землі, передбачених самим договором чи законодавством зі сторони ПСП „Сокиринське”, а тому відсутні підстави для дострокового розірвання договору оренди.  

Висновки суду відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні належних і допустимих доказах та не суперечать нормам чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.  

    Судом по справі встановлено, що позивачка  є власником земельної ділянки площею 3,75 га на території Сокиринської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області згідно державного акту на право власності.        

2 липня 2004 року між ОСОБА_7 та ПСП „Сокиринське” був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 25 років для вирощування сільськогосподарських культур (а.с. 7 - 9).  Дана земельна ділянка була передана ПСП «Сокиринське» згідно акту прийняття-передачі від 2 липня  2004 року.  

Пункт 37 даного договору містить положення, згідно якого дія договору припиняється шляхом його розірвання за умови: рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором; внаслідок випадкового знищення, пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає її подальшому використанню.  

    23 квітня 2010 року ОСОБА_7 звернулася до керівництва ПСП „Сокиринське” із заявою про розірвання договору оренди землі, мотивуючи дане звернення наявністю наміру самостійно обробляти земельну ділянку (а.с. 6).  

    Частиною 2 статті 651 ЦК України визначено підстави для зміни або розірвання договору в односторонньому порядку, зокрема передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому, істотним порушенням є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.  

    Положеннями ч. 1 ст. 32 Закону України „Про оренду землі”, який є спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, передбачено, що   на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.  

Виходячи з наведених приписів закону, положень ст. 60 ЦПК України, якою встановлено обов’язок сторони доводити обставини, на які вона посилається як на підставу власних вимог або заперечень, та враховуючи ненадання позивачем суду доказів на підтвердження порушення відповідачем умов договору оренди землі, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_7 в задоволенні заявлених позовних вимог про розірвання договору оренди.  

Посилання апелянта на те, що намір орендодавця (власника земельної ділянки) самостійно обробляти земельну ділянку є достатньою підставою для дострокового розірвання договору оренди, не заслуговують на увагу, оскільки укладений між сторонами договір та закон не передбачають такої умови розірвання договору в односторонньому порядку.  

Безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо залишення поза увагою суду заяви позивача про зміну предмета спору, так як в матеріалах справи така заява відсутня.  

Оскільки позивачем заявлені вимоги про розірвання договору оренди, є хибними доводи апеляційної скарги щодо відсутності у договорі обов’язкових істотних умов, оскільки відсутність останніх є підставою для визнання правочину недійсним, а не для його розірвання.  

    Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвалене 22 червня 2010 року Срібнянським районним судом Чернігівської області рішення відповідає дійсним обставинам справи, наявним в матеріалах справи доказам та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, є законним і обґрунтованим.  

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,  

У Х В А Л И В :  

  Апеляційну скаргу ОСОБА_7   відхилити.  

Рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 22 червня 2010 року  –   залишити без змін.  

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України  в касаційному порядку протягом двадцяти днів.  

    Го   ловуючий:                                                 Судді: