У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Вакарук В.М.
суддів Беркій О.Ю., Пнівчук О.В.
секретаря Юрків І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Івано-Франківської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов’язання проведення перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконкому міської ради Івано-Франківської на постанову Івано-Франківського міського суду від 26 січня 2010 року,-
в с т а н о в и л а:
Постановою Івано-Франківського міського суду від 26 січня 2010 року задоволено частково вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Івано-Франківського міської ради про визнання неправомірними дій та зобов’язання проведення перерахунку допомоги по догляду за дитиною: дочкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку, з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 25.08 2009 року та виплатити перераховану допомогу із врахуванням сум виплаченої допомоги за вказані періоди.
. В апеляційній скарзі на дану постанову Управління праці та соціального захисту населення виконкому Івано-Франківської міської ради посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, відповідач вказує на те, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Відповідно до ст. 95 Конституції України будь-які
____________________________________________________________________________
Справа №22-ц-2971/2010 р. Головуючий у І інстанції Горейко М.Д.
Категорія 57 Суддя-доповідач Вакарук В.М.
видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Держаний бюджет України. Задовольняючи вимоги позивача, суд посилався на рішення Конституційного Суду України за 2007 рік, якими визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно яких зупинено дію ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Однак при цьому суд не врахував, що допомога з приводу якої виник спір відповідачем не призначається; відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, застрахованим особам призначаються та надаються за місцем основної роботи за рахунок сплачених страхових внесків. Тому просили постанову скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга до задоволення не підлягає із слідуючих підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться у відпустці по догляду за дитиною – дочкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку.
За змістом ст.13,15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції 2001 р.) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Відповідно до ст.2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Судом встановлено, що в порушення вимог закону за 2007-2008 роки позивачці виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в меншому розмірі, ніж розмір прожиткового мінімуму, встановлений законом для дітей віком до шести років.
Відповідно до ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Отже, обмеження виплат, передбачених зазначеними законами, в Законі України «Про державний бюджет на 2007-2008 роки’’ рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року, визнано неконституційними, а тому посилання в апеляційній скарзі на відсутність бюджетних асигнувань, не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги.
Суд першої інстанції, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що в 2007-2009 роках порушено право позивачки на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до вимог ч.2. ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення рішення про відмову в позові.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку що постанова судом першої інстанції ухвалена з додержанням вимог процесуального законодавства і правильно застосовані норми матеріального права а тому, підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.304-1, 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Івано-Франківської міської ради – відхилити, а постанову Івано-Франківського міського суду від 26 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала остаточна і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.М. Вакарук
Судді: О.Ю.Беркій
О.В.Пнівчук