Судове рішення #10794761

   

У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

09 вересня 2010 року             м. Івано-Франківськ  

  Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:  

  головуючого     Вакарук В.М.  

суддів         Беркій О.Ю., Пнівчук О.В.  

секретаря           Юрків І.П.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення   Коломийської РДА про  визнання неправомірними дій та зобов’язання проведення перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення   Коломиийської РДА на постанову Коломийського міськрайонного суду від 04  лютого 2010 року,-  

  в с т а н о в и л а:  

Постановою Коломийського міськрайонного суду від 04  лютого 2010 року частково  задоволено частково вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення  Коломийської РДА про  визнання неправомірними дій та зобов’язання проведення перерахунку допомоги по догляду за дитиною: сином ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ним трирічного віку, з грудня 2008 р. по листопад 2009 року та  виплатити перераховану допомогу, із врахуванням сум виплаченої допомоги за вказаний періоди. В решті позовних вимог відмовлено.

.  В апеляційній скарзі на дану постанову Управління праці та соціального захисту населення  Коломийської РДА посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема,  відповідач вказує на  те, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.  Відповідно до ст. 95 Конституції України будь-які  

____________________________________________________________________________  

Справа №22-ц-2945/2010 р.     Головуючий у І інстанції Васильковський В.М.  

Категорія 57                                                     Суддя-доповідач Вакарук В.М.  

 видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Держаний бюджет України.  Задовольняючи вимоги позивача, суд посилався на рішення Конституційного Суду України за 2007 рік, якими визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно яких зупинено дію ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».  Однак при цьому суд не врахував, що  допомога з приводу якої виник спір відповідачем не призначається; відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»  матеріальне забезпечення та соціальні послуги  за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності  та витратами, зумовленими народженням та похованням, застрахованим особам призначаються та надаються за місцем основної роботи за рахунок сплачених страхових внесків.  Тому просили постанову скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга до задоволення не підлягає із слідуючих підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що  ОСОБА_1 знаходиться у відпустці по догляду за дитиною –сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку.  

За змістом ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції 2001 р.) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Судом встановлено, що в порушення вимог закону за 2008 рік позивачці виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в меншому розмірі.  

Відповідно   до ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.                                                                                

           Отже, обмеження виплат, передбачених зазначеними законами, в Законі України «Про державний бюджет на 2008 рік’’ рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, визнано неконституційними, а тому посилання в апеляційній скарзі на відсутність бюджетних асигнувань, не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

Суд першої інстанції, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що  в 2008-2009 роках порушено право позивачки на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а тому обґрунтовано визнав неправомірною відмову відповідача провести перерахунок вищезазначеної допомоги.

Відповідно до вимог ч.2. ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення рішення про відмову в позові.

 Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку що постанова судом першої інстанції ухвалена з додержанням вимог процесуального законодавства і правильно застосовані норми матеріального права а тому, підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить.  

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.304-1, 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -                                

у х в а л и л а   :  

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення   Коломийської РДА – відхилити, а постанову Коломийського міськрайонного суду від 04  лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала  остаточна і касаційному оскарженню не підлягає.

  Головуючий:                   В.М. Вакарук  

Судді:            

  О.Ю.Беркій  

    О.В.Пнівчук  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація