Справа № 2-8222/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

2 вересня 2010 року              Приморський районний суд м.Одеси у складі

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі             Василенко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та за зустрічним  позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,

Встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 40%  з усіх видів заробітку щомісячно. Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що з січня  2010 року вона припинила з відповідачем шлюбні відносини та ведення спільного господарства. ІНФОРМАЦІЯ_1 в період шлюбу в них народилася донька ОСОБА_3. Відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки добровільно не надає. Тому позивач звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів в примусовому порядку.

В ході розгляду справи відповідач подав зустрічний  позов до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн., щомісячно обґрунтовуючи свої вимоги тим, що від шлюбу з ОСОБА_1 вони мають трьох дітей: ОСОБА_5, 1992 р.н., ОСОБА_4, 1992 р.н., ОСОБА_3, 1993 р.н. З січня 2010 року син ОСОБА_4 мешкає разом з ним та повністю знаходиться на його утриманні, оскільки навчається в Одеському професійному ліцеї морського транспорту на денній формі навчання, ОСОБА_1 матеріальної допомоги на утримання сина не надає, тому ОСОБА_2 просив стягувати з ОСОБА_1 аліменти на утримання сина.  

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1  позов підтримала повністю і просила його задовольнити з наведених у позові підстав. Зустрічний позов не визнала, вважаючи його не обґрунтованим.

    Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав. Зустрічний позов підтримав та просив задовольнити з наведених підстав.

    Заслухавши пояснення сторін, допитавши в якості свідка ОСОБА_3,  дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1  підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 необхідно відмовити.

Судом встановлено, що 19 серпня 1989 року між сторонами був укладений шлюб. В період шлюбу у сторін народилося троє дітей: 1990 рік – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 – ОСОБА_3. Згідно Свідоцтв про народження, серії НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3.

 Шлюбні відносини між сторонами припинено з січня 2010 року, ОСОБА_4 мешкає разом з батьком ОСОБА_2, а ОСОБА_5 та ОСОБА_3 мешкають разом із матір’ю ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_2 добровільно не надає матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої  доньки.

Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Як вбачається з довідки Контейнерного терміналу Одеського порту, ОСОБА_2 з 21.08.2006 року працює на посаді докера-механізатора та за період з листопада 2009 року по квітень 2010 року йому була сплачена заробітна плата у розмірі 60 323 грн. 70 коп.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка стягується як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму, встановленого Законом про державний  бюджет України.

Таким чином, враховуючи стан здоров’я, матеріальне становище дітей і платника аліментів, суд прийшов до висновку, що належить стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі ј частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 12 квітня 2010 року, до  досягнення дитиною повноліття, тобто до 4 вересня 2011 року.

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_2, суд вважає його необґрунтованим, оскільки, як вбачається з довідки про розмір заробітної плати ОСОБА_2, він взмозі самостійно утримувати повнолітнього сина, незважаючи на те, що ОСОБА_4 не працює та навчається на денній формі навчання.

Відповідно до ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Крім того, в зв’язку з тим, що даним рішенням, суд стягує аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_2, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не взмозі надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина і в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 необхідно відмовити.  

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 367 ч.1 п.1 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 -  задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі ј частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого Законом про державний бюджет України  для дитини відповідного віку,  починаючи з 12 квітня 2010 року, до  досягнення дитиною повноліття, тобто до 4 вересня 2011 року.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 51 (п’ятдесят одна) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТУ ДСА в Одеській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення цивільного процесу в сумі 120 (сто двадцять) грн.

Рішення підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.                                                                                                    

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня

його проголошення до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції.

Суддя                                                                 -В.В.Андрухів-