Справа № 2-а-143/2009 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2009 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

при секретарі Мазуренко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправними порушення терміну розгляду і рішення щодо скарги суб’єкта владних повноважень, зобов’язання його розглянути скаргу у встановлений законом строк та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із даним позовом, посилаючись на те, що вона пенсіонерка, має право пільгового проїзду автобусами приміських маршрутів. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» організація пасажирських перевезень на приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межу території області (внутрішньо обласні маршрути) покладається на обласні держадміністрації, які зобов’язані забезпечувати безпечне і якісне обслуговування пасажирів на маршрутах. Вказує, що 15.09.2008 року вона звернулась із скаргою до відповідача, яка отримана відповідачем 22.09.2008 року, про захист прав пасажира - споживача послуг автомобільного транспорту; її скарга обґрунтована тим, що 17.05.2008 року їй не було забезпечено безпечне і якісне пільгове перевезення відповідно до законодавства, персоналом перевізника КП «Київпастранс» автопарк № 5 на зупинці метро «Святошино» на приміському маршруті № 772, метро «Святошино» - село Бузова на неї незаконно покладались обов’язки оплатити проїзд.

27.10.2008 року із порушенням строку розгляду даної скарги вона отримала повідомлення відповідача за № 02-05/1780, із якого випливає, що відповідач визнає її право на пільговий проїзд, і що відповідачем направлено лист про розгляд фактів, викладених у скарзі, АП № 5 КП «Київпастранс», вважає, що Законом України «Про звернення громадян» встановлений інший порядок розгляду скарги.

Вважає, що відповідач порушенням терміну розгляду її скарги та протиправним рішеннями, викладеними у відповіді від 27.10.2008 року № 02-05/1780 на її скаргу від 15.09.2008 року, порушив законодавство про звернення громадян, чим завдав позивачу моральних збитків. При визначенні розміру моральної шкоди позивач просить врахувати наявність емоційної травми у зв’язку із незабезпеченням відповідачем організації безпечного та якісного обслуговування її як добросовісного пасажира - споживача послуг автомобільного транспорту, страждання, спричинені хвилюванням та невизначеністю, що вона їх зазнала через те, що постраждала її гідність, оскільки її публічно принизили, протизаконно поклали обов’язок оплатити проїзд; страждання від грубого протиправного рішення відповідача направити її скаргу на розгляд органу, дії якого оскаржуються, і відсутність вибачення, страждання від незрозумілого, грубого недотримання відповідачем законодавства про звернення громадян, незабезпечення захисту порушених прав, душевні страждання у зв’язку із пошуками шляху та способу звернення до суду, заподіяну моральну шкоду оцінює в 10000 грн.

В зв’язку із викладеними обставинами позивач просила визнати протиправними порушення терміну і рішення суб’єкта владних повноважень - Київської обласної державної адміністрації щодо розгляду її скарги та зобов’язати відповідача розглянути її скарги у порядку та в термін, встановлений Законом України «Про звернення громадян»; стягнути із відповідача на її користь на відшкодування моральних збитків 10000 грн.

В судове засідання позивач не з’явилася, направила до суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутності відповідно до вимог ч. 3 ст. 122 КАС країни.

Відповідач в судове засідання не з’явився, направив до суду заперечення проти позову, де зазначив, що Київська обласна державна адміністрація не направляла скаргу ОСОБА_1 КП « Київпастранс» для розгляду та надання відповіді, а надіслала зазначеному підприємству листа з проханням перевірити факти порушення деякими працівниками цього підприємства Законів України «Про соціальний захист ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про соціальний захист дітей війни», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» та вжити відповідних заходів щодо усунення виявлених порушень, одночасно було вказано комунальному підприємству «Київпастранс» на те, що в разі повторення порушень зазначених вище законів буде розглянуто питання про розірвання Київською обласною державною адміністрацією договору на перевезення пасажирів, тим самим в межах своїх повноважень здійснила всі можливі заходи щодо об’єктивного та всебічного розгляду скарги ОСОБА_1 Заперечували позов в частині стягнення заподіяної моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено, що саме Київська обласна державна адміністрація безпосередньо своїми діями завдала позивачу моральної шкоди, що позивачу завдано такої шкоди, не надав відповідних розрахунків, з яких позивач виходив, визначаючи розмір завданої йому моральної шкоди. На підставі наведеного відповідач просив відмовити позивачу в задоволенні позову.

Суд, вивчивши письмові докази по справі, вважає заявлений позов таким, що підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст. 104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Даний спір за участю Київської обласної державної адміністрації як суб’єкта владних повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України) є публічно-правовим і його вирішення згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України належить до компетенції адміністративних судів України, оскільки відповідач як суб’єкт владних повноважень реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо розгляду скарги позивача щодо організації пасажирських перевезень на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування.

В судовому засіданні було встановлено, що 22.09.2008 року до Київської обласної державної адміністрації від позивача ОСОБА_1 надійшла скарга, датована 15.09.2008 року, про захист прав пасажира - споживача послуг автомобільного транспорту; де позивач вказувала, що 17.05.2008 року їй не було забезпечено безпечне і якісне пільгове перевезення відповідно до законодавства персоналом перевізника КП «Київпастранс» автопарк № 5, на зупинці метро «Святошино» на приміському маршруті № 772, метро «Святошино» - село Бузова на неї незаконно покладались обов’язки оплатити проїзд. Із посиланням на ст. ст. 1,18,19 Закону України «Про звернення громадян», ст. ст. 7,41 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» просила перевірити дану скаргу та вирішити питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущень порушення її охоронюваних законом прав на пільгове перевезення; також просила повідомити посаду і прізвища зловмисної особи, що застосувала до неї силу, та водія зазначеного автобусу, оскільки від протиправної поведінки персоналу автомобільного транспорту щодо неї самої вона зазнала душевних страждань і має звернутися до суду щодо відшкодування моральної шкоди.

27.10.2008 року за № 02-05/1780 позивачу була направлена відповідь про те, що Головне управління промисловості, транспорту та зв’язку Київської обласної державної адміністрації розглянуло скаргу стосовно пільгового перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруті загального користування № 772 «С. Бузова - м. Київ ст. м «Святошин», відповідно до ст. 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» до АП № 5 КІЇ «Київпастранс» направлено лист про розгляд фактів, викладених у скарзі; в разі повторення випадків безпідставної відмови у пільговому перевезенні громадян Головне управління промисловості, транспорту та зв’язку буде вимушено вийти з пропозицією до замовника перевезень - Київської обласної державної адміністрації про дострокове розірвання договору за систематичне порушення його умов.

Наведені обставини підтверджуються регістраційно-контрольною карткою на скаргу, скаргою позивача та листами Головної державної інспекції на автомобільному транспорті МТЗУ; Головного управління промисловості, транспорту та зв’язку Київської обласної державної адміністрації (а. с. 63 - 69), викладені обставини не заперечені сторонами по справі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» організація пасажирських перевезень на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), покладається на Раду міністрів Автономної Республіки Крим чи обласні держадміністрації, до обов’язків яких, зокрема, входить забезпечення безпечного і якісного обслуговування пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

Відповідно до ст. ст. 1,7 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих в зв’язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

З врахуванням наведених обставин суд прийшов до висновку, що скарга ОСОБА_1 розглянута відповідачем із порушенням вимог ст. ст. 7,19,20 Закону України «Про звернення громадян», оскільки скарга позивача розглянута Головним управлінням промисловості, транспорту та зв’язку Київської обласної державної адміністрації, відповідачем в межах своїх повноважень об’єктивно, всебічно і вчасно не перевірено дану скаргу; не забезпечено поновлення порушеного права позивача, допущена безпідставна передача розгляду скарги іншому органу. Як вбачається із листа № 02-05/1780 від 27.10.2008 року, скаргу позивача по суті не вирішено, оскільки позивач просила в поданій скарзі із посиланням на ст. ст. 1,18,19 Закону України «Про звернення громадян», ст. ст. 7,41 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» перевірити дану скаргу та вирішити питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущень порушення її охоронюваних законом прав на пільгове перевезення; також просила повідомити посаду і прізвища зловмисної особи, що застосувала до неї силу, та водія зазначеного автобусу, оскільки від протиправної поведінки персоналу автомобільного транспорту щодо неї самої вона зазнала душевних страждань і має звернутися до суду щодо відшкодування моральної шкоди; поставлені позивачем в скарзі вимоги відповідачем не взяті до уваги.

Крім того, суд враховує, що відповідачем порушено встановлений законом місячний строк для вирішення скарги, оскільки скарга позивача надійшла до відповідача 22.09.2008 року, а відповідь всупереч вимогам ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» направлена позивачу 27.10.2008 року.

Таким чином, суд визнає протиправними дії Київської обласної державної адміністрації в частині надання відповіді № 02-05/1780 від 27.10.2008 року та порушення терміну розгляду скарги ОСОБА_1 про захист прав споживача послуг автомобільного транспорту та зобов’язує відповідача розглянути скаргу ОСОБА_1 про захист прав споживача послуг автомобільного транспорту в порядку та в термін, встановлені Законом України «Про звернення громадян».

Суд вважає такий спосіб захисту прав позивача найбільш оптимальним та таким, що гарантуватиме дотримання і захист прав позивача.

Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування на користь позивача моральної шкоди в розмірі 10000 грн., суд враховує наступне.

Відповідно до ст. ст. 23,1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкоди полягає у фізичному болю та стражданнях, яких особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Оскільки в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження обставини заподіяння позивачу моральної шкоди в зазначеному розмірі неправомірними діями відповідача, суд відмовляє позивачу в задоволенні позову до відповідача в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Виходячи із наведеного, суд частково задовольняє позовні вимоги.

На підставі ст. ст. 1,7, 19,20,25 Закону України «Про звернення громадян», ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 7 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», ст. 7 Закону України «Про автомобільний транспорт», керуючись ст. ст. 2,7, 14,158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправними порушення терміну розгляду і рішення щодо скарги суб’єкта владних повноважень, зобов’язання його розглянути скаргу у встановлений законом строк та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Київської обласної державної адміністрації в частині надання відповіді № 02-05/1780 від 27.10.2008 року та порушення терміну розгляду скарги ОСОБА_1 про захист прав споживача послуг автомобільного транспорту.

Зобов’язати Київську обласну державну адміністрацію розглянути скаргу ОСОБА_1 про захист прав споживача послуг автомобільного транспорту в порядку та в термін, встановлені Законом України «Про звернення громадян».

В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.

Повний текст постанови буди виготовлений протягом п’яти днів до 29.05.2009 року.

Копію постанови направити сторонам для відома.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.