Справа № 2-253/2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2009 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

при секретарях Литвин І.Г., Синиченко О.В., Максименко С.А.,

Мазуренко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області справу за позовом ОСОБА_2 до Бучанської міської ради Київської області, ОСОБА_4, третя особа: Відділ земельних ресурсів у місті Буча Київської області, про визнання рішень Бучанської міської ради недійсними, визнання самочинним будівництва та знесення самочинного будівництва, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2008 року позивач звернулась до суду із позовом про визнання недійсним рішення Бучанської міської ради, усунення перешкод в користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди. В позові посилається на те, що вона є власником будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки за даною адресою площею 1119 кв. м., відповідач ОСОБА_4 є суміжним користувачем належної їй земельної ділянки.

Вказує, що в 2008 році відповідачем ОСОБА_4 було розпочате самочинне будівництво житлового будинку, рішенням Бучанської міської ради Київської області № 641-26-V від 31.01.2008 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,05 га. на умовах оренди для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 та надано дану земельну ділянку в користування відповідачу.

Вважає, що вказаним рішенням були порушені її права суміжного землекористувача та власника будинковолодіння по АДРЕСА_1, оскільки проект землеустрою не виготовлявся у встановленому законом порядку, а земельна ділянка передана в користування на умовах оренди без достатніх правових підстав.

Вказує також на те, що відповідач ОСОБА_4 здійснює будівництво будинку без належного дозволу та із істотним порушенням будівельних норм та правил, неправомірні дії відповідача з будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 спричиняють їй перешкоди в користуванні власністю, що розміщена на суміжній земельній ділянці, незаконне ведення будівельних робіт з будівництва житлового будинку призводять до руйнуванню фундаменту будинку та порушення інсоляції. Крім того, в порушення п. 3.26 ДБН № 360-92, затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 року за № 44, відповідач спорудив вигрібну яму на відстані 3 м. до її будинку, чим чинить їй перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

Вказує, що в зв’язку із проведенням відповідачем незаконного будівництва, ігноруванням інтересами добросусідства, вона втратила спокій; захищаючи свої інтереси, змушена витрачати свій час на з’ясування обставин правомірності будівництва, що негативно впливають на його стан здоров’я та самопочуття, моральну шкоду оцінює в 10000 грн.

В зв’язку із викладеними обставинами позивач просила визнати рішення Бучанської міської ради Київської області № 641-26-V від 31.01.2008 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 недійсним; визнати будівництво житлового будинку в м. Буча Київської по АДРЕСА_1, самочинним; усунути перешкоди в користування належними їй на праві власності будинковолодінням та земельною ділянкою, розташованими в м. Буча по АДРЕСА_1, зобов’язавши ОСОБА_4 знести самочинне будівництво по АДРЕСА_1; стягнути із відповідачів солідарно на її користь 10000 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позов підтримали, підтвердили обставини, викладені в позовній заяві, під час розгляду справи доповнили, зменшили та уточнили заявлені позовні вимоги, про що 28.11.2008 року, 12.03.2009 року та 23.04.2009 року подали письмові заяви, просили визнати недійсними рішення Бучанської міської ради Київської області № 641-26-V від 31.01.2008 року, № 266-10-V від 31.05.207 року, № 1249/1-48-V від 26.02.2009 року, посилаючись на те, що даними рішеннями порушуються права позивача на безпечне для життя та здоров’я довкілля, обмежено право на вільний доступ до землі загального користування, обмежено простір позивача та створено незручності для її життя. Просили також визнати самочинним та прийняти рішення про знесення відповідачем самочинного будівництва житлового будинку по вул. Шевченко 27-в в м. Буча Київської області в порядку ч. 4 ст. 376 ЦК України. Просили задовольнити уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача - Бучанської міської ради Київської області -Недашківська І.В. в судовому засіданні позов не визнала, вважала заявлені позивачем позовні вимоги необгрунтованими та безпідставними, вказувала, що рішення про надання дозволу на виділення земельної ділянки зі складу будинковолодіння та про затвердження проекту землеустрою відповідають вимогам закону, підстав для скасування даних рішень не вбачається; безпідставними вважала вимоги про знесення самочинного будівництва відповідача, оскільки даним будівництвом будь-яким чином не порушено права позивача. В подальші судові засідання представник відповідача не з’явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена, в зв’язку із чим суд продовжив розгляду справи у відсутності даного представника відповідача.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_8 позов не визнали, вважали заявлені позовні вимоги надуманими, необгрунтованими та безпідставними; вказували на те, що Бучанською міською радою після отримання всіх необхідних документів правомірно було затверджено проект відведення земельної ділянки відповідачу, рішення ради відповідають вимогам закону та будь-яким чином не порушують права позивача. Не заперечували тієї обставини, що відповідач ОСОБА_4 на отриманій в оренду земельній ділянці розпочав самочинно будівництво та звернувся до Бучанської міської ради з приводу узаконення самочинного будівництва, разом із тим вважали, що самочинне будівництво будь-яким чином не порушує права позивача, в зв’язку із чим позовні вимоги про знесення самочинного будівництва задоволенню не підлягають. Просили відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог.

Представник третьої особи - Відділу земельних ресурсів у місті Буча Київської області ОСОБА_9 в судовому засіданні вважала позов необгрунтованим та безпідставним, вказувала на те, що оспорювані позивачем рішення Бучанської міської ради відповідають вимогам закону, оскільки спірна земельна ділянка, що була надана в оренду ОСОБА_4, надана за рахунок земель запасу Бучанської міської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, дані про земельну ділянку викладені в довідці про правовий статус земельної ділянки № 3880 від 01.08.2007 року та витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1835 від 01.08.2007 року; проект землеустрою пройшов відповідну державну експертизу. Просила відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, показання свідка ОСОБА_10, вивчивши письмові докази по справі, вважає заявлений позов таким, що не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_4 є користувачами суміжних земельних ділянок за адресами відповідно АДРЕСА_2, та АДРЕСА_1

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, посвідченого Ірпінською міською державною нотаріальною контрою 03.01.2001 року, та договору купівлі-продажу, посвідченого Ірпінською міською державною нотаріальною контрою 02.09.1995 року (а. с. 8,9, 10,11,179).

Рішенням Бучанської селищної ради від 22.12.1999 року земельна ділянка за даною адресою площею 1119 кв. м. була передана позивачу безкоштовно у приватну власність та 28.02.2008 року та встановлено в натурі зовнішні межі земельної ділянки в м. Буча по АДРЕСА_1 (а. с. 16,17), державний акт про право власності на земельну ділянку позивачем не надано.

Судом також встановлено, що за заявою відповідача ОСОБА_4, який проживає в АДРЕСА_1, рішенням Бучанської міської ради Київської області № 266-10-V від 31.05.2007 року ОСОБА_4 було дозволено виділити із складу будинковолодіння АДРЕСА_1 земельну ділянку пл. 500 кв. м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на умовах оренди в окреме будинковолодіння з наданням нової юридичної адреси АДРЕСА_1 та надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки на умовах оренди терміном на 10 років (а. с. 44 - 61).

Рішенням Бучанської міської ради Київської області № 641-26-V від 31.01.2008 року відповідачу ОСОБА_4 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,05 га. на умовах оренди для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1; надано земельну ділянку в користування на умовах оренди терміном на 10 років для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 (а. с. 62 - 77).

Крім того, рішенням Бучанської міської ради Київської області № 1249/1-48-V від 26.02.2009 року за заявою відповідача ОСОБА_4 були внесені зміни в п. 1 рішення Бучанської міської ради Київської області № 266-10-V від 31.05.2007 року та викладено рішення в наступній редакції - виділити ОСОБА_4 земельну ділянку в користування на умовах оренди терміном на 10 років площею 500 кв. м. для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель Бучанської міської ради (зелені насадження загального користування) з наданням юридичної адреси АДРЕСА_1; в іншій частині рішення залишено без змін (а. с. 207 -215).

Також судом встановлено, що постановою Державної архітектурно-будівельної інспекції № 547 від 02.04.2008 року відповідача ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за самочинне здійснення будівництва першого поверху житлового будинку в АДРЕСА_1; 14.04.2008 року відповідач ОСОБА_4 звернувся до Бучанської міської ради із заявою про оформлення відповідною правової документації на самочинно розпочате будівництво житлового будинку (а. с. 110 - 116).

Викладені обставини визнані сторонами по справі та відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Вирішуючи позовні вимоги в частині визнання недійсними рішень Бучанської міської ради Київської області, суд враховує наступне.

У відповідності до ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118,123 цього Кодексу.

Таким чином, відповідач Бучанська міська рада Київської області при прийнятті оспорюваних позивачем рішень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», оспорювані рішення будь-яким чином не порушують права позивача, в зв’язку із чим відсутні передбачені законом підстави для визнання їх недійсними.

Ті обставини, що рішенням Бучанської міської ради Київської області № 1249/1-48-V від 26.02.2009 року за заявою відповідача ОСОБА_4 були внесені зміни в п. 1 рішення Бучанської міської ради Київської області № 266-10-V від 31.05.2007 року та викладено рішення в наступній редакції - виділити ОСОБА_4 земельну ділянку в користування на умовах оренди терміном на 10 років площею 500 кв. м. для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель Бучанської міської ради (зелені насадження загального користування) з наданням юридичної адреси АДРЕСА_1, не свідчать про прийняття відповідачем незаконних рішень, а говорить про те, що відповідач в межах наданої йому законом компетенції уточнив прийняте ним же рішення в частині правового статусу земельної ділянки, із якої було виділено земельну ділянку відповідачу.

Безпідставними суд вважає доводи позивача про те, що оспорюваними рішеннями порушуються права позивача на безпечне для життя та здоров’я довкілля, обмежено її право на вільний доступ до землі загального користування, обмежено її простір та створено незручності для її життя; на підтвердження даних доводів позивачем будь-яких доказів не надано.

Не надано також позивачем доказів на підтвердження тих обставин, що неправомірні дії відповідача з будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 спричиняють їй перешкоди в користуванні власністю, що розміщена на суміжній земельній ділянці, а також про те, що незаконне ведення будівельних робіт з будівництва житлового будинку призводять до руйнуванню фундаменту будинку та порушення інсоляції.

Не надано позивачем будь-яких доказів на підтвердження тієї обставини, що відповідач ОСОБА_4 спорудив вигрібну яму на відстані 3 м. до будинку позивача та в зв’язку із цим спричинив їй перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

На думку суду, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні доводи позивача про те, що земельна ділянка, яка надана в оренду відповідачу ОСОБА_4, не може бути надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, на підтвердження даних доводів позивачем будь-яких доказів не надано. Як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 було надано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 0,0496 га. за рахунок земель запасу (зелені насадження) міської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, про що свідчить висновок Ірпінського міського відділу земельних ресурсів № 924 від 01.08.2007 року (а. с. 101).

Доводи позивача про те, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки під забудову не виготовлявся у встановленому законом порядку, заперечуються наданими відповідачами проектом землеустрою щодо відведення земельною ділянки в оренду, виготовленого КП «Ірпінське земельно-кадастрове бюро» та Висновком державної експертизи землевпорядної документації № 6а-357е від 17.12.2007 року (а. с. 65 - 77).

Таким чином, вимоги позивача про визнання недійсними рішень Бучанської міської ради не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не можуть бути задоволені судом.

Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог щодо знесення самочинного будівництва, суд враховує наступне.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або із істотним порушенням будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов’язана відшкодувати витрати, пов’язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Як було встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_4 дійсно самочинно розпочав самочинне будівництво на відведеній для цього земельній ділянці, в зв’язку із чим постановою Державної архітектурно-будівельної інспекції № 547 від 02.04.2008 року відповідача ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за самочинне здійснення будівництва першого поверху житлового будинку в АДРЕСА_1; 14.04.2008 року ОСОБА_4 звернувся до Бучанської міської ради із заявою про оформлення відповідною правової документації на самочинно розпочате будівництво житлового будинку

Разом із тим оскільки в судовому засіданні позивачем не було надано будь-яких доказів на підтвердження тих обставин, що розпочате відповідачем ОСОБА_4 самочинне будівництво на суміжній земельній ділянці порушує права позивача, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині. Крім того, суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України право на звернення до суду із даними вимогами має відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування.

З огляду не викладені обставини суд відмовляє позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

На підставі ст. ст. 15,19,30 Конституції України, ст. ст. 15,16,376 ЦК України, ст. ст. 152,158 ЗК України, керуючись ст. ст. 10,11,60,209,212,214 - 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_2 відмовити в позові до Бучанської міської ради Київської області, ОСОБА_4, третя особа: Відділ земельних ресурсів у місті Буча Київської області, про визнання рішень Бучанської міської ради недійсними, визнання самочинним будівництва та знесення самочинного будівництва.

Повне рішення буде виготовлене протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи 29.04.2009 року.

Копію рішення направити позивачу та відповідачу Бучанський міській раді Київської області для відома.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.