Справа № 2-879/2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2009 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

при секретарі Мазуренко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в лютому 2009 року звернулася до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно. В позові посилається на те, що у відповідності до розпорядження № 148 від 22.12.1994 року виконавчого комітету Ірпінської міської ради її матері ОСОБА_6 та членам її сім’ї - їй, ОСОБА_1, а також третім особам ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 була передана у спільну сумісну власність квартира АДРЕСА_1, на підставі даного розпорядження було видане свідоцтво про право власності на житло. Після отримання свідоцтва вони як співвласники не зверталися до Бюро технічної інвентаризації м. Ірпеня для реєстрації права власності на квартиру, а саме свідоцтво згодом втратили. В 2006 року ОСОБА_6 отримала дублікат свідоцтва про право власності на житло № 435 від 13.11.2006 року, згідно якого загальна площа квартири становила 40,81 кв. м., для виготовлення технічного паспорта на квартиру в БТІ м. Ірпеня були проведені обміри квартири та при їх проведенні з’ясувалося, що фактично загальна площа квартири складає 44,2 кв. м., а не 40,81 кв. м., як зазначено у свідоцтві про право власності на житло.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, не встигши зареєструвати своє право власності на квартиру АДРЕСА_1, заповіту ОСОБА_6 не залишила. Вказує, що вона та відповідач є спадкоємцями першої черги в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 як діти спадкодавця та у встановлений законодавством строк подали до Ірпінської міської державної контори заяви про прийняття спадщини, яка складається із частини квартири АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_6 вона звернулася до виконавчого комітету Ірпінської міської ради, рішенням № 280 від 25.11.2008 року свідоцтво про право власності на житло № 435 від 13.11.2006 року було анульовано та видане нове свідоцтво від 11.12.2008 року № 206. Отримати свідоцтво про право на спадщину в державній нотаріальній конторі не має можливості, оскільки право власності спадкодавця ОСОБА_6 на частину квартири не зареєстроване і не визначені частки кожного із співвласників.

Посилається також на те, що в процесі володіння та користування належною їм як співвласникам квартирою вони домовилися між собою, що їхні частки в праві власності є рівними і кожному з них належить по 1/5 частині квартири АДРЕСА_2.

В зв’язку із викладеними обставинами позивач просила визнати за нею право власності на 1/10 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги, просила визнати за нею та відповідачем ОСОБА_2 за кожною право власності на 1/10 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1; просила задовольнити заявлений позов.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні визнала уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилися, надали заяви про розгляд справи у їх відсутності, не заперечували проти задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2, вивчивши письмові докази по справі, вважає заявлений позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

В судовому засіданні встановлено, що у відповідності до свідоцтва про право власності на житло № 1333/817 від 30.12.1994 року, виданого на підставі розпорядження виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 148 від 22.12.1994 року, ОСОБА_6 та членам сім’ї ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності передано квартиру АДРЕСА_3, право власності зареєстроване в КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» 14.02.1996 року. Внаслідок втрати оригіналу свідоцтва про право власності на житло ОСОБА_6 та членам сім’ї ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5 виконавчим комітетом Ірпінської міської ради було видано дублікат даного свідоцтва № 435 від 13.11.2006 року, який в КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» не зареєстровано.

Дані обставини підтверджуються поясненнями представника позивача, листом № 319 від 09.04.2009 року КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації», ніким не заперечені (а. с. 15,59).

Встановлено також, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, її діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в шестимісячний строк звернулася до Ірпінської міської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини як спадкоємці першої черги за законом (а. с. 61 - 82).

Окрім цього, встановлено, що за зверненням ОСОБА_1 рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 280 від 25.11.2008 року свідоцтво про право власності на житло № 435 від 13.11.2006 року анульовано в зв’язку із поданням документів, які містили інформацію, що не відповідали дійсності та що потягло видачу невірно оформленого свідоцтва про право власності, та видане нове свідоцтво від 11.12.2008 року № 206, у відповідності до якого, квартира АДРЕСА_4, загальною площею 44,2 кв. м. належить ОСОБА_6 та членам сім’ї ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності, таким чином, дійсне свідоцтво про право власності на житло видане виконавчим комітетом Ірпінської міської ради після смерті спадкодавиці ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 11,16).

Відповідно до ст. 368 ЦК України, спільна власність двох і більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Відповідно до ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників в праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Оскільки учасники спільної сумісної власності отримали квартиру на підставі Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду", володіли та користувалися нею в рівних частках, суд визначає, що частки кожного із співвласників становлять по 1/5 частині вищезазначеної квартири АДРЕСА_5.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

У відповідності до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

У відповідності до ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від ії прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 -1265 цього Кодексу.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач та відповідач як спадкоємці першої черги за законом прийняли спадщину після смерті матері ОСОБА_6, яка мала право власності на частину квартири, але не встигла його зареєструвати, суд визнає за ними за кожною право власності на 1/10 (1/5:2=1/10) частину квартири АДРЕСА_6 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Таким чином, суд задовольняє заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Оскільки судом задоволені заявлені позивачем позовні вимоги, суд стягує із відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 30 грн., звільняє відповідача від сплати судового збору в доход держави як потерпілу від Чорнобильської катастрофи.

На підставі ст. ст. 356,357,1220,1221,1261,1268 - 1270 ЦК України, керуючись ст. ст. 10,11,60,209,212,214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кожною право власності на 1/10 частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Копію рішення направити сторонам для відома.

Повне рішення буде виготовлене протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи після 15.04.2009 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.