Справа № 2-5920/10р./19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

20 травня 2010 року        місто Маріуполь

Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області під головуванням судді    Соловйова О.Л., при секретарі Андрійчук М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради (далі УПСЗН Жовтневого району Маріупольської міської ради) про визнання неправомірними дій відповідача щодо невиплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов’язання відповідача зробити перерахунок отриманих сум державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

В С Т А Н О В И В:

13 квітня 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради про визнання неправомірними дій відповідача - УПСЗН Жовтневого району Маріупольської міської ради щодо призначення розміру та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнення недоотриманої суми цієї допомоги за період з липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 2 289 грн. 84 коп. та за період з 22 травня 2008 року по 13 серпня 2008 року у розмірі 1 655 грн. 98 коп., а всього 3 945 грн. 82 коп. В обґрунтування заявлених вимог вказувала на те, що є матір’ю малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв’язку із чим перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку з 25.10.2005 року по 13.08.2008 року, та отримує грошову допомогу як застрахована у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, виплату якої з 01 квітня 2007 року здійснює УПСЗН Жовтневого району Маріупольської міської Ради. У перерахунку призначеної допомоги по догляду за дитиною відповідно до ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, відповідачем їй було відмовлено.

Просить перерахувати та виплатити їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не меньш прожиткового мінімума, встановленого законом в період з липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 13 серпня 2008 року у розмірі, що передбачений ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, розмір якої за її розрахунком складає 3 945 грн. 82 коп., визнати неправомірними дії відповідача, та поновити їй строк для зверння до суду з даним позовом.

           Позивачка надала суду заяву про розгляд справи за  її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради в судове засідання не з’явився, надало до суду письмову заяву з проханням розглянути справу у відсутності представника відповідача та письмові заперечення. В обґрунтування своїх заперечень вказує на те, що 06 червня 2007 року позивачка звернулась в УПСЗН Жовтневого району Маріупольської міської ради за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як застрахованій у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. На підставі наданих документів (заяви та наказу про відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) розпорядженням управління від 08.06.2007 року була призначена вказана допомога з 01.04.2007 року по 13.08.2008 року у мінімальному розмірі: з 01.04.2007 по 30.09.2007 роки 129,03 гривень, з 01.10.2007 – 13.08.2008 роки – 130,64 гривень. Розпорядженням управління від 28.01.2008 року зазначена допомога призначена у розмірі: 01.01.2008 -13.08.2008 роки – 144,10 гривень відповідно до розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік” та Закону України „Про індексацію грошових доходів населення”.

Виплати позивачці були здійснені у встановленому законом розмірі відповідно до діючого законодавства. Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік” встановлена сума грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним прибутком сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менш 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, застрахованих осіб, а також постановою КМУ „Про порядок призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми” від 27.12.2001 року №1751, відповідно до якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних та застрахованих осіб.

У 2008 році вказана допомога була призначена та виплачена відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” та п. 23 розділу 2 Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік” у розмірі що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними деякі положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до 3-х років, але не внесені відповідні зміни до законодавства, яке регулює це питання. Перерахунок за 2008 рік повинен здійснюватися по аналогії до 2007 року, проте в ст. 15 Закону України „Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми” внесені зміни, то допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надасться у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року п. 23 р. 2 Закону України „Про Держаний бюджет України на 2008 рік” не визнаний неконституційним.

Крім того відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій у місцеві бюджети. Таким чином, розмір вказаної допомоги встановлений Законом України про державний бюджет на відповідний рік. Відповідно з ст. 23 Бюджетного кодексу України будь які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються при наявності відповідного бюджетного призначення, які у свою чергу встановлюються законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України, відповідно до ст. 22 якого УПТЗН є головним розпорядником бюджетних коштів, тобто неправоздатне виплачувати більше, ніж передбачено Законом про Державний бюджет на відповідний рік.

Представник відповідача просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є застрахованою у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, згідно свідоцтва про народження (НОМЕР_1, актовий запис № 935 від 06.09.2005 року, виданого Жовтневим відділом РАЦС Маріупольського МУЮ Донецької області 06.06.2005 року) є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим перебувла у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 25.10.2005 року по 13.08.2008 року, та отримує грошову допомогу, передбачену чинним законодавством, виплату якої з 01 квітня 2007 року здійснювало УПСЗН Жовтневого району Маріупольської міської Ради. Розпорядженням управління від 08.06.2007 року їй була призначена вказана допомога з 01.04.2007 року по 13.08.2008 року у мінімальному розмірі: з 01.04.2007 по 30.09.2007 роки 129,03 гривень, з 01.10.2007 – 13.08.2008 роки – 130,64 гривень. Розпорядженням управління від 28.01.2008 року зазначена допомога призначена у розмірі: 01.01.2008 -13.08.2008 роки – 144,10 гривень відповідно до розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік” та Закону України „Про індексацію грошових доходів населення”.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.

Тобто Закон України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Статтею 5 цього Закону визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок щодо нарахування та виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення нею трирічного віку.

Статтею 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18 січня 2001 року №2240-ІП передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитино.

Статтею 43 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18 січня 2001 року №2240-ІП (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року №13 затверджений Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, який втратив чинність з 1 березня 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України  від 22 лютого 2008 року №57. Згідно п.2 цього порядку призначення і виплата цих допомог по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01 січня 2007 року здійснюється органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб. З 1 березня 2008 року питання щодо порядку призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751 „Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми” зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року №57. При цьому обмежень щодо термінів звернення за призначенням допомоги зазначеними порядками не встановлено.

Частиною 1 статті 1 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.

Статтею 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 1 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, з аналізу цієї норми не вбачається, що Кабінету Міністрів України делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Пунктом І частини І статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року № 9 визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Відповідно до статті 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-У допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку. встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006, № 489-У зупинена на 2007 рік дія статті 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.

Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року N 489-У.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, з 9 липня 2007 року відновлена дія статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” затверджений на 2007 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Таким чином, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року при здійсненні виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення ними трирічного віку позивачці відповідач повинен був керуватись зазначеними сумами.

З урахуванням викладеного, сума недоплаченої відповідачем позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року складає 1863,12 грн. (липень 463:31х23-129,03 = 214,49 грн.; серпень – 463-132,64= 330,36 грн.; вересень – 463-134,45= 328,55 грн.; жовтень - 470-136,13 = 333,87 грн.; листопад – 470-140,05= 329,95 грн.; грудень 470 - 144,1 = 325,90 грн.).

Пунктом 23 р. ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” та ст.15 Закону викладена у наступній редакції: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10рп/2008 п. 23 р. ІІ Закону України „Про Держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, не визнаний неконституційним, тому суд вважає, що дії відповідача з 01.01.2008 року є правомірними та виплати позивачці допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснені у порядку та розмірі, визначеному діючим, на момент виплати, законодавством України.

Відповідач УПСЗН Жовтневого району Маріупольської міської Ради не має повноважень щодо встановлення розміру допомоги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" і зазначеним Законом такі повноваження УПСЗН також не встановлені. У зв’язку з чим підстави для визнання дій відповідача по невиплаті вказаної допомоги не вбачається і стягненню не підлягає.

У зв'язку з чим суд вважає необхідним в позовних вимогах щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 22.05.2008 року по 13.08.2008 року включно в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років - відмовити.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши  їх доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Є достатньо підстав для визнання противоправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Статтями 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого  цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 73 ЦПК України передбачено, що суд поновяє або продовжує строк, встановлений, відповідно, законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи в разі його пропуску з поважних причин.

Позивачкою був пропущен строк для звернення до суду. Але нею були надані докази того, що її дитина напротязі тривалого часу хворіла, що підтверджується випискою з історії хвороби, у зв’язку з чим в неї не було часу для звернення а ні до УПСЗН Жовтневого району Маріупольської міської ради, а ні до суду. Суд вважає причину пропуску строку для звернення до суду поважною.

Частиною 1 статті 88 ЦПК України передбачено якщо позов задоволено частково судові витрати присуджуються позивачеві пропоційно до розміру задоволених судом вимог, а відповідачеві – пропорцонально до тієї частини позовних вимог, в якій позивачеві відмовлено. Таким чином, з місцевого бюджету підлягає стягненню на користь позивачаки сплачений нею судовий збір в сумі 17 грн. 39 коп. та витрати на інформаційно-технічне зебезпечення судового процесу в сумі 4 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4 10, 60, 79, 88, 212-215, ЦПК України, ст.ст. 256, 257 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 6, 8, 19, 22, 23, 24 Конституції України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Поновити ОСОБА_1   пропущений строк для звернення до суду.

Позовні вимоги ОСОБА_1   задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської Ради щодо нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради за рахунок Державного бюджету України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі 1863  (одна тисяча вісімсот шістдесят три) гривні 12 копійок за рахунок коштів Державного бюджету України.

В задоволенні інших вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Місцевого Бюджету України на користь позивачки ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі в сумі 17 грн. 39 коп. та витрати на інформаційно-технічне зебезпечення судового процесу в сумі 4 грн. 00 коп.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Жовтневий  районний суд м. Маріуполя.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано потягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.

Суддя