Справа № 2 – 5397 / 10
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
27 серпня 2010 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Самсонової О.А.,
при секретарі Півень Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про перерахунок пенсії, третя особа – Управління Служби безпеки України в Полтавській області, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 21 липня 2010 року звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з вимогами про перерахунок пенсії.
В поданій до суду позовній заяві посилався на те, що 30 грудня 2008 року звільнений з військової служби в органах СБУ, на час звільнення з військової служби розмір його грошового забезпечення за останньою штатною посадою складав 7387,40 грн. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області призначена пенсія з розрахунку 88 % відповідних сум грошового забезпечення. У зв’язку з неправильним обрахуванням розміру його пенсії постановою Київського районного суду м.Полтави від 28 серпня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року Головне управління Пенсійного фонду України зобов’язано обчислити пенсію ОСОБА_1 з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, установлених відповідно до законодавства – відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року, з часу звільнення з військової служби в органах Служби безпеки України.
Виконуючи вказані судові рішення, відповідач обмежив максимальний розмір пенсії з часу її призначення до 08 вересня 2009 року дванадцятьма мінімальними розмірами пенсії за віком.
Такі дії відповідача позивач вважає незаконними, у зв’язку з чим просив суд зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести обчислення його пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, установлених законодавством – відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року), з часу звільнення з військової служби в органах Служби безпеки України і до 08 вересня 2009 року без обмеження її максимального розміру 12-ма мінімальними розмірами пенсії за віком.
Також просив суд зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити йому суму недоплаченої пенсії, перерахованої без обмеження її максимального розміру 12-ма мінімальними розмірами пенсії за віком, виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії і розмірах, установлених законодавством – відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року, з часу його звільнення з військової служби в органах Служби безпеки України і до 08 вересня 2009 року.
В судове засідання позивач не з’явився, але надав суду заяву з проханнями справу розглянути за його відсутності. Крім того, у вказаній заяві зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та третя особа Управління Служби безпеки України в Полтавській області в судове засідання своїх представників не направили, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи. При цьому відповідач подав до суду письмові заперечення проти позову, в яких просив суд розглянути справу за відсутності представника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в задоволенні позову відмовити.
Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в судове засідання не з’явились.
Суд, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 30 грудня 2008 року звільнений з військової служби в органах Служби безпеки України. На час звільнення розмір грошового забезпечення позивача складав 7387,40 грн. та складався з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад – 1552 грн., оклад за військовим званням – 130 грн., надбавка за вислугу років 35 % - 588,70 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби 100 % - 2270,70 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% - 232,80 грн., надбавка військовослужбовцям, які проводять оперативно-розшукову чи контррозвідувальну діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-розшукову діяльність 50 % - 776 грн., надбавка військовослужбовцям підрозділів «А» СБ України 100 % - 1682 грн., премія в/с 10% - 155,20 грн.
Після звільнення позивача з військової служби Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області йому призначена пенсія.
У зв’язку з неправильним обрахуванням розміру його пенсії постановою Київського районного суду м.Полтави від 28 серпня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року Головне управління Пенсійного фонду України зобов’язано обчислити пенсію ОСОБА_1 з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених відповідно до законодавства – відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року, з часу звільнення з військової служби в органах Служби безпеки України.
Виконуючи вказані судові рішення, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, обмеживши її максимальний розмір дванадцятьма мінімальними розмірами пенсії за віком з часу призначення до 08 вересня 2009 року.
Вказане обмеження максимального розміру пенсії суд вважає необґрунтованим з наступних підстав.
Частиною 3 статті 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатно посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством. Вказана норма не місить будь-яких обмежень максимального розміру обрахованої відповідно до неї пенсії.
Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача в його письмовому запереченні проти позову на п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яким встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком.
Вказаний пункт 10 втратив чинність, як такий, що є неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду N 19-рп/2009 від 08.09.2009 року.
Законом України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у статті 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” в частині третій слова "за останньою штатною посадою перед звільненням" виключити та доповнити словами "та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".
Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року зміну ч. 3 ст. 43 зазначеного Закону також визнано неконституційною.
Згідно з п.п. 5, 6, 7 зазначеного Рішення Конституційного Суду України положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на
2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
За таких обставин, дія ч. 3 ст. 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” в редакції Закону від 28 грудня 2007 року втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто, з 22 травня 2008 року.
Позивач був звільнений з військової служби 30 грудня 2008 року, та йому було призначено пенсію вже після визнання вказаних вище змін неконституційними. В цей час ст.43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” діяла в редакції Закону від 04 квітня 2006 року, не містила жодних обмежень максимального розміру призначеної пенсії, та не прив’язувала порядок її нарахування до будь-яких актів Кабінету Міністрів України, в тому числі і до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530.
Оскільки Закони України порівняно з постановами Кабінету Міністрів України мають вищу юридичну силу, розширювальному тлумаченню вони не підлягають, суд приходить до висновку про необґрунтоване застосування відповідачем обмеження максимального розміру пенсії позивача дванадцятьма мінімальними пенсіями за віком.
Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести обчислення його пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, установлених законодавством – відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року), з часу звільнення з військової служби в органах Служби безпеки України і до 08 вересня 2009 року без обмеження її максимального розміру 12-ма мінімальними розмірами пенсії за віком.
Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити йому суму недоплаченої пенсії, перерахованої без обмеження її максимального розміру 12-ма мінімальними розмірами пенсії за віком, виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії і розмірах, установлених законодавством – відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року, з часу його звільнення з військової служби в органах Служби безпеки України і до 08 вересня 2009 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 171 грн. на відшкодування понесених судових витрат.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду у 10-денний термін з дня його проголошення, а особами які беруть участь у справі, але були відсутні в судовому засіданні, протягом 10 днів з дня одержання його копії.
Головуючий О.А.Самсонова