Справа № 2-77/2010 року .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            29 липня 2010 року             смт. Фрунзівка    

           Фрунзівський районний суд  Одеської області України в складі:

головуючого судді                                                                           Тростенюка В.А.

при секретареві                                                                                 Грабовій І.Г.

    з участю:

представника позивача                             Кошелєвої Т.І.

представника позивача                            адвоката ОСОБА_2

відповідача                                     ОСОБА_3

представника відповідача                            адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у судовому засіданні в смт. Фрунзівка Одеської області цивільну справу за позовом Затишанської селищної ради Фрунзівського району Одеської області до ОСОБА_3 про втрату права користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

         29 березня 2010 року Затишанська селищна рада Фрунзівського району звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про втрату права користування житловим приміщенням.

         Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

         29 липня 2008 року ВАТ «Південьзахідшляхбуд», діючи на підставі статуту, передало, а Затишанська селищна рада Одеської бобласті, діючи на підставі п. 51 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та згідно з рішенням Затишанської селищної ради № 278-V від 12 серпня 2008 року прийняла у комунальну власність восьмиквартирний житловий будинок № 38 по вул. Західній в смт. Затишшя Фрунзівського району Одеської області.

          У 1999 році двокімнатна квартира № 3 вищевказаного будинку була нібито передана в соціальне житлове наймання ОСОБА_3

          Позивач посилається на те, що офіційних документів, які б підтверджували, що саме ОСОБА_3 було виділено дану квартиру на підставі сумісного рішення адміністрації підприємства та профкому, затвердженого в Затишанській селищній раді, ордеру на вселення і укладеного договору найму житлового приміщення відповідач не надав.

          15 вересня 2009 року апеляційний суд Одеської області відмінив рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 05 червня 2009 року про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право помешкання в квартирі АДРЕСА_1.

           17 березня 2010 року комісія селищної ради знову провела обстеження житлових приміщень, внаслідок чого встановлено, що квартира знаходиться в аварійному стані й негайно потребує капітального ремонту.

          Після 15 вересня 2009 року відповідач не одержував ордера на вселення у дану квартиру, не укладав договору найму квартири, оскільки не проживав в ній, також не вносив квартирної плати, не проводив хоча б часткового ремонту квартири.

          Позивач зазначає, що із 2007 року по даний час з боку посадовців селищної ради та працівників Фрунзівського РВ ГУ МВС України в Одеській області перешкод для укладення договору та вселення у вказану квартиру не було.

          Таким чином, позивач керується ст. 71-72 ЖК України і просить суд визнати, що ОСОБА_3 втратив право на мешкання в квартирі АДРЕСА_1.

          В судовому засіданні представник позивача секретар Затишанської селищної ради Кошелєва Т.І. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

          Представник позивача адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що його довіритель позивач по справі Затишанська селищна рада 17 березня 2010 провела обстеження приміщення квартири АДРЕСА_1 і з’ясувалось, що квартира потребує негайного ремонту, а саме: заміну комунікацій, установку вікон, дверей, підлоги; штукатурки, шпаклювання та фарбування стін. Тобто, як наголошує представник позивача, стан квартири свідчить про те, що нею давно ніхто не цікавиться, вона є безхазяйною і тому слід визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування даною квартирою. Також представник позивача вказує на той факт, що з 15 вересня 2010 року відповідач не одержував ордеру на вселення до житлового приміщення і не укладав договору найму квартири, не вносив квартплати, не проводив хоча б часткового ремонту вказаної квартири.

          Відповідач проти позову заперечує та пояснює, що в 1999 році йому, як працівнику  ВАТ «Південьзахідшляхбуд» рішенням адміністрації була виділена спірна двокімнатна квартира АДРЕСА_1, в якій він проживав до 2001 року. З 2001 по 2007 роки у вказаній квартирі він не проживав, так як відбував покарання в місцях позбавлення волі за вироком суду. Після відбуття покарання був змушений проживати та працювати в м. Одесі. У спірній квартирі він проживати не мав змоги, так як вона потребувала ремонту, всі речі були вивезені колишньою дружиною, коли він відбував покарання. Крім того, коштів на ремонт квартири та придбання речей у нього не було. Також позивач вказує, що квартира була опечатана і йому фактично було заборонено користуватися нею. Разом з тим, відповідач заплатив ВАТ «Південьзахідшляхбуд» 1145 грн., розрахувавшись за комунальні послуги по червень 2008 року, про що свідчить прибутковий касовий ордер.

Звільнившись з місць позбавлення волі, надалі комунальні послуги він не сплачував, так як ними не користувався. Так як 15 вересня 2009 року апеляційний суд Одеської області відмінив рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 05 червня 2009 року про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право мешкання в квартирі АДРЕСА_1, він намагався скористатися надалі своїм правом на проживання в даній квартирі, зокрема, звернувся 22 лютого 2010 року до Затишанської селищної ради з відповідною заявою, в якій виявив бажання наймати квартиру далі. Також він займався виготовленням та виготовив технічний паспорт на дану квартиру, придбав метало-пластикові вікна для вказаної квартири. Все це свідчить про наміри відповідача надалі використовувати спірну квартиру.

            Представник відповідача адвокат ОСОБА_4 наголошує на тому, що ОСОБА_3 не втратив інтерес до спірної квартири. Доказом його заінтересованості виступає те, що він 22 лютого 2010 звертався до Затишанської селищної ради з заявою про намір продовжити користування квартирою. Крім цього, він звернувся до БТІ в Фрунзівському районі для виготовлення технічного паспорту на квартиру, про що свідчить банківський чек про сплату даної послуги та сам проект технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1. Також ОСОБА_3 замовив в м. Одесі двоє метало-пластикових вікна, виготовлення яких оплатив, що підтверджено також відповідним документом. Все це виступає доказом того, що ОСОБА_3 має намір надалі використовувати спірну квартиру.

            Заслухавши пояснення представників позивача, доводи відповідача, його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов Затишанської селищної ради не підлягає задоволенню з наступних підстав.

            Незважаючи на доводи позивача про те, що нібито немає жодних офіційних документів, які б підтверджували той факт, що саме ОСОБА_3 було виділено спірну квартиру, суд вважає, що звернувшись з позовом на підставі ст.ст. 71-72 ЖК України, позивач фактично визнав, що відповідач є наймачем спірної квартири.

             Згідно ст.ст. 71-72 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача та членів його родини за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців, а після того, як строк минув, він втрачає право на користування квартирою.

              Причини, через які ОСОБА_3 не проживав в даній квартирі, є поважними, враховуючи те, що він знаходився в місцях позбавлення волі, а після звільнення не міг там проживати, так як вона знаходиться в непридатному для проживання стані і він не мав змоги зайнятися її ремонтом через відсутність коштів.

              Позивач вказав, що 22 лютого 2010 він звертався до Затишанської селищної ради з приводу укладення договору найму квартири АДРЕСА_1, але відповідь отримав аж 17 березня 2010 року.  Судом було направлено до Затишанської селищної ради запит про те, чи дійсно мав місце даний факт. У відповіді селищного голови вказано, що 28 лютого 2010 року виконавчий комітет Затишанської селищної ради отримав лист з заявою гр. ОСОБА_3 на приватизацію даної квартири, інших офіційних звернень та пред’явлень будь-яких документів до селищної ради не було.

              Зважаючи на те, що рішення Апеляційного суду Одеської області, яким було скасовано рішення Фрунзівського районного суду Одеської області про задоволення позовних вимог Затишанської селищної ради, датоване 15 вересня 2009 року, в діях працівників селищної ради вбачається навмисне затягування відповіді ОСОБА_3, адже шестимісячний строк минув 15 березня 2010 року.

              Згідно довідки Затишанської селищної ради від 01 липня 2010 року, ОСОБА_3 дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Інші особи за вказаною адресою не значаться.

              У відповідь на запит суду про те, чи звертався ОСОБА_3 для отримання технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, Фрунзівське БТІ надало копію технічного паспорту на вказану квартиру, на ім’я ОСОБА_3, з додатком – копією схеми квартири. Також даний факт підтверджується банківським чеком  на суму 301 грн. 77 коп., що підтверджує сплату послуг БТІ.

               Ще одним доказом того, що ОСОБА_3 не втратив інтерес до спірної квартири і провадив дії, спрямовані на її облаштування, є замір прорахунок № 16 від 29 грудня 2009 року, який підтверджує факт замовлення ОСОБА_3  двох пластикових вікон.                                  

              Свідок ОСОБА_5 пояснює, що в березні 2010 року голова Затишанської селищної ради запросила його бути присутнім при тому, як будуть зламувати квартиру АДРЕСА_1.  Йому пояснили, що це робиться для того, щоб перевірити, чи живе хтось в даній квартирі. Після проникнення всередину він побачив, що квартира знаходиться в аварійному стані, меблів немає, скло розбите. З усього видно, що в квартирі давно ніхто не живе.

               Свідок ОСОБА_6 пояснив, що в березні 2010 року голова Затишанської селищної ради Татаріна запросила його як понятого, для присутності при проникненні в квартиру вищезгаданого будинку. Вона сказала йому, що це робиться для того, щоб перевірити стан квартири, а його присутність необхідна по закону, щоб не порушувались будь - чиї права. Всередині квартири ознак проживання людей не було.

                Згідно пояснень свідка ОСОБА_7, він проживає в цьому будинку вже третій рік, в квартирі № 2. ОСОБА_3 жодного разу там не бачив, особисто з ним не знайомий. Його запросили бути присутнім при зломі квартири, будь – яких ознак того, що там хтось живе, він не побачив.

                 Свідок ОСОБА_8 пояснює, що вона є сусідкою відповідача. Після того, як той сів у в’язницю, більше вона його не бачила. Її також запросили бути присутньою при входженні до квартири. Всередині ознак проживання людей вона не побачила.        

                 Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що слід відмовити Затишанській селищній раді у задоволенні позову.

     Керуючись ст. ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 60,  213-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Затишанської селищної ради Фрунзівського району Одеської області до ОСОБА_3 про втрату права користування житловим приміщенням – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

                Суддя:   підпис

Копія вірна: суддя Фрунзівського районного суду               Тростенюк В.А.