Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Величко Т.А.,

суддів: Бандури Л.І., Бойко Л.І.

при секретарі судового засідання Селіховій Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача -не з'явився, про час та місце засідання повідомлений належним чином;

від відповідача -не з'явився, про час та місце засідання повідомлений належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1

на постанову господарського суду Миколаївської області від 29.05.2006р.

у справі № 6/176/06

за позовом приватного підприємця ОСОБА_1

до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14.03.2005р.

встановив:

Постановою господарського суду Миколаївської області від 29.05.2006р. (суддя Ткаченко О.В.) відмовлено у задоволенні позовних вимог ПП ОСОБА_1 про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва № НОМЕР_1 від 14.03.2005р.

Судове рішення мотивоване тим, що позивач безпідставно включив до податкового кредиту суми податку за податковими накладними, виданими в червні-листопаді 2003р. підприємством, яке не зареєстроване платником ПДВ.

Поданою апеляційною скаргою ПП ОСОБА_1 просить постанову господарського суду скасувати, позовні вимоги задовольнити. Скаржник вважає, що господарський суд неправильно застосував матеріальне право.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що постанова господарського суду підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Центральною МДПІ у м. Миколаєві проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства СПД ОСОБА_1 за період з 20.03.2002р. до 30.09.2004р., про що складено акт від 11.03.2005р. № НОМЕР_2.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.п. 7.2.1 та п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 та п. 9.6 ст. 9 ЗУ „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № НОМЕР_3 (із змінами та доповненнями), а саме: включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними за червень-листопад 2002р., виданих ТОВ „Фіал” м. Київ, яке не було зареєстроване як платник податку на додану вартість.

За  наслідками перевірки ПП ОСОБА_1 зменшено податковий кредит на суму 43 660,3 грн. і донараховано ПДВ у сумі 43 660,3 грн., про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.03.2005р. № НОМЕР_1, яким ПП ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 43 660,3 грн., застосовані штрафні санкції у сумі 21 830,14 грн.

Визнаючи правомірним донарахування податку на додану вартість за вказаним податковим повідомленням-рішенням, господарський суд послався на те, що ПП ОСОБА_1 включив до складу податкового кредиту за період з червня по листопад 2003р. 43 660,3 грн. податку на додану вартість згідно податкових накладних, виданих ТОВ „Фіал” № НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10. Відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17.09.2002р. визнано недійсними установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво № НОМЕР_11 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ „Фіал”. Актом від 03.06.2003р. № НОМЕР_12 ДПІ в Печерському районі м. Києва свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ „Фіал” було анульовано.

Т.ч. на час проведення господарських операцій з ПП ОСОБА_1 та складання податкових накладних -в період з червня по листопад 2003р. -ТОВ „Фіал” не було зареєстроване в податковому органі як платник податку на додану вартість, не мало права видавати податкові накладні.

Згідно п. 1.7 ст. 1 ЗУ „Про податок на додану вартість” податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

У відповідності з п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

П 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165, встановлено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку.

По господарським операціям з ТОВ „Фіал” ПП ОСОБА_1 отримав товари на суму 43 660,3 грн. і на цю суму виписані ТОВ „Фіал” податкові накладні.

Рішенням Дніпровського суду м. Києва від 17.09.2002р. визнано недійсними установчі документи та свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ „Фіал”. Також встановлено непричетність засновників -ОСОБА_2 і ОСОБА_3. -до створення, реєстрації та діяльності підприємства.

У відповідності з актом № НОМЕР_12 ДПІ у Печерському районі м. Києва від 03.06.2003р. анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ „Фіал”.

Наведене свідчить, що податкові накладні, видані ТОВ „Фіал”, підписані особами, які не належать до кола осіб, наділених таким правом у визначеному законом порядку.

Згідно з п. 2 наказу ДПА України від 30.05.1997р. № 165 „Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення” податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Господарським судом зроблено правильний висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Постанова господарського суду в даній справі відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви позивача, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для її зміни чи скасування, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України,

колегія суддів ухвалила:

Постанову господарського суду Миколаївської області від 29.05.2006р. у справі № 6/176/06 -залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя                                                                  Т.А. Величко

Судді :                                                                                       Л.І. Бандура

                                                                                            Л.І. Бойко