Справа № 2-452/2010                                                                                                                                                                            

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.

(     п о в н е)  .

26 серпня 2010 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі : головуючого – судді Михалюка О.П., при секретарі Миронюк Л.К., з участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за позовом ОСОБА_2 до Суємецької сільської ради  Баранівського району  Житомирської  області  про встановлення факту володіння будинком на праві приватної власності, факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,

                                                    в с т а н о в и в:

     06 серпня 2010 ОСОБА_2 звернулась в суд із позовом до Суємецької сільської ради Баранівського району Житомирської   області про встановлення факту володіння при житті ОСОБА_4 житловим будинком АДРЕСА_1 на праві приватної власності, про встановлення факту прийняття  спадщини після її смерті    у вигляді вищевказаного  будинку  та земельного паю розміром 3, 34 умовних кадастрових гектарів на підставі заповіту від 09 липня 1998 року, визнання за нею права власності на  дане  спадкове майно.

В обгрунтування своїх вимог позивачка ОСОБА_2 зазначила,    її мати ОСОБА_4   збудувала   житловий  будинок    за  АДРЕСА_1 ,   постійно там  проживала   і була зареєстрована  у ньому,   є   його  власницею.  Мати також користувалась земельною ділянкою  площею 0, 62   га, яка на  той  час була виділена    для  будівництва   та  обслуговування  будинку  .  Вказаний житловий  будинок  був зареєстрований    в погосподарській    книзі  сільської ради ,  чого на  той  час було  достатньо, а тому   будь-якого  іншого правовстановлюючого  документу   на  нього мати не мала, а тому     цей будинок     не  зареєстрований  в Державному  реєстрі  права власності   на нерухоме  майно.

Документи  про виділення  земельної ділянки  під будівництво  та  обслуговування  будинку  та  про прийняття  його  в експлуатацію не збереглись.

09 липня  1998  року  мати заповіла   все належне   їй  майно    для  неї     -  єдиній дочці. До  складу  спадкового майна входить  житловий  будинок   по АДРЕСА_1   та     право на земельну  частку  (па)    розміром 3, 34   умовних кадастрових  гектара  , що перебуває   у  колективній  власності    підприємства  “Зоря”    с. Суємці  Баранівського району.

Вона виїхала в  Російську Федерацію , де і  проживає по даний  час.   У 2000  році вона забрала до себе  хвору  матір, де вона померла  ІНФОРМАЦІЯ_3  ,   вона  доглядала    хвору матір.  Оскільки    вона  на час   відкриття  спадщини     постійно проживала    із спадкодавцем  ,  то вона вважається  такою, що  прийняла  спадщину згідно   ч.  3   статті   1268  ЦК України.

  Заяву  у нотаріальну  контору    вона протягом 6 місяців    з  часу відкриття спадщини   не подала,  бо  вважала достатнім  фактичне прийняття  спадщини,  а коли звернулась до  Баранівської державної  нотаріальної  контори,  то дізналась, що  отримати    свідоцтво  про право на  спадщину  вона не може за відсутності   правовстановлюючого документу  на будинок   та відсутності доказів   про прийняття  спадщини.  На  підставі    відповідної довідки   сільської  ради    видати вказане свідоцтво  вона не може,  так  як  згідно внесених змін до Інструкції  про  порядок  вчинення  нотаріальних дій  нотаріусами   України, спадкоємець повинен  пред”явити    свідоцтво   про право  власності     на будинок за спадкодавцем.

При житті   її мати ОСОБА_4  не зверталась   із заявою    до виконкому  сільської  ради   про видачу  її  свідоцтва  про право  власності  на  будинок,     а тому  на даний  час     сільська рада не   може      видати свідоцтво  про  право  власності   на будинок на померлу  особу.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1   позовні  вимоги підтримала повністю    із підстав,  вказаних у позовній заяві.

                                                                            -2-

Представник відповідача   Суємецької  сільської ради  Баранівського району  Житомирської  області    в судове засідання  не з”явився,  згідно листа  сільського голови  с. Суємці  Баранівського  району  , сільська рада  просить розглянути справу  без  представника   та  позовні  вимоги   визнає  повністю.

Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що  позовні вимоги ОСОБА_2 обгрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Судом  встановлено, що  мати  позивачки ОСОБА_4   збудувала   житловий  будинок    за  АДРЕСА_1 ,   постійно там  проживала   і була зареєстрована  у ньому,   є   його  власницею.  Мати також користувалась земельною ділянкою  площею 0, 62   га, яка на  той  час була виділена    для  будівництва   та  обслуговування  будинку  .  Вказаний житловий  будинок  був зареєстрований    в погосподарській    книзі  сільської ради ,   будь-якого  іншого правовстановлюючого  документу   на  нього ОСОБА_4 не мала, а тому     цей будинок     не  зареєстрований  в Державному  реєстрі  права власності   на нерухоме  майно.    Ці  обставини   відповідали  вимогам ст.  ст. 100, 101  ЦК України   (   в редакції  від 1963  року). Документи  про виділення  земельної ділянки  під будівництво  та  обслуговування  будинку  та  про прийняття  його  в експлуатацію не збереглись.

09 липня  1998  року ОСОБА_4 заповіла   все належне   їй  майно    для  позивачки ОСОБА_2 До  складу  спадкового майна входить  житловий  будинок   по АДРЕСА_1   та     право на земельну  частку  (пай)    розміром 3, 34   умовних кадастрових  гектара  , що перебуває   у  колективній  власності    підприємства  “Зоря”    с. Суємці  Баранівського району. На момент  смерті ОСОБА_4 заповіт не був    ні  скасований, ні  змінений.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3  в Російській   Федерації  за місце  проживання    позивачки ОСОБА_5 , що підтверджується  копією свідоцтва  про її смерть,  виданого  за місцем  реєстрації  останньої , хоча постійно проживала  і була зареєстрована    в с. Суємці Баранівського району.   Після  її  смерті відкрилась спадщина на її спадкове майно . Оскільки  ОСОБА_2  на час   відкриття  спадщини     постійно проживала    із спадкодавцем  ,  то вона вважається  такою, що  прийняла  спадщину згідно   ч.  3   статті   1268  ЦК України.

Вказані  обставини  підтверджуються також   копією заповіту   ОСОБА_4 на користь   ОСОБА_2 від   09   липня  1998  року ,  довідками Суємецької  сільської ради  Баранівського району  Житомирської  області  від  02 липня  2010  року  №    368  та  №   369,    повідомленням КП   “Новоград-Волинське  міжміське  бюро  технічної  інвентаризації    від 30.07.2010  року №   313 .

Згідно повідомлення      державного  нотаріуса   від 03.08.2010  року №   297/01-14  спадкова справа   після  померлої ОСОБА_4   в Баранівській  державній нотаріальній  конторі   не відкривалась.                                                                

  У відповідності  із  п.  216 Інструкції   про порядок   вчинення  нотаріальних  дій    нотаріусами України , затвердженої      наказом  Міністра  юстиції  України       03.03.2004  року №    20/5     (  із наступними змінами   та доповненнями)  ,   видача  свідоцтва   про право на  спадщину  на майно, яке  підлягає  реєстрації, провадиться   нотаріусом    після  подання   правовстановлювальних    документів  про  належність     цього  майна    спадкодавцеві та перевірки відсутності  заборони     або  арешту      цього майна.    Якщо до складу  спадкового майна    входить нерухоме  майно, що підлягає  реєстрації  ( за винятком земельної ділянки)  , нотаріус вимагає    , крім правовстановлювального документу, витяг     із   Реєстру  прав     власності.

Дані  вимоги свідчать про те, що ОСОБА_2 не  може   отримати   свідоцтво  про право на  спадщину  у нотаріальній  конторі , так як  у неї  відсутній  правовстановлювальний документ    на спадковий   житловий будинок  на  ім”я  її матері  ОСОБА_4   і    право  власності  на  будинок    не  зареєстровано на ім”я останньої.   У відповідності   до п. 23    постанови  Пленуму Верховного суду  України    від 30 травня  2008 року №  7  “Про судову  практику   у справах   про спадкування”   за наявності  умов  для  одержання   в нотаріальній  конторі   свідоцтва   про право на спадщину     вимоги про визнання   права на  спадщину     судовому  розгляду не  підлягають.

Судом встановлено, що  такі  умови для  одержання   в нотаріальній  конторі   свідоцтва   про право на спадщину   у ОСОБА_2   відсутні з причин  ,   зазначених  вище , тому     вимоги  її щодо    встановлення факту володіння будинком на праві приватної власності при житті ОСОБА_4, факту прийняття спадщини  позивачкою та визнання права власності на спадкове майно  за нею при таких  обставинах  є  обгрунтованими.    Ці вимоги   доведені  вищевказаними доказами,  а тому підлягають задоволенню.    

                                                                    -3-

    Керуючись ст.ст.10,11,60,78,88, 212,213,215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 100-101    ЦК України  (  в редакції  від  1963  року)   , ст.   ст.  1216, 1220- 1223, 1225, 1233- 1235, 1268, 1270   ЦК України  (  в редакції    від  16  січня  2003  року ) ,  п.  216 Інструкції   про порядок   вчинення  нотаріальних  дій    нотаріусами України , затвердженої      наказом  Міністра  юстиції  України       03.03.2004  року №    20/5     (  із наступними змінами   та доповненнями)  ,    суд

                                                                             р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_2  задовольнити.

Встановити факт, що померла   ІНФОРМАЦІЯ_3     ОСОБА_4   при житті  володіла житловим будинком    АДРЕСА_1    загальною  площею   43, 4     кв. м.,    інвентарною  вартістю   25  667    гривень.

Встановити факт,  що ОСОБА_2    фактично прийняла  спадщину      після   смерті  своєї матері ОСОБА_4  , яка складається     із житлового будинку     АДРЕСА_1     та земельного паю     розміром  3,   34    умовних  кадастрових    гектарів     на  підставі заповіту  останньої     від 09 липня   1998  року.                                                              

   Визнати за ОСОБА_2  ,   ІНФОРМАЦІЯ_2,  уродженкою  с. Суємці Баранівського району Житомирської області ,  як за спадкоємцем      за  заповітом ,   право  власності   на  спадкове  майно    її померлої   ІНФОРМАЦІЯ_3   матері   ОСОБА_4,  а саме:  на житловий будинок    АДРЕСА_1     та земельний  пай  (частку)       розміром  3,   34    умовних  кадастрових    гектарів ,  яка перебуває     у колективній  власності  приватного сільськогосподарського підприємства  “Зоря”     с. Суємці     Баранівського району  Житомирської  області.  

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Баранівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення

    Суддя:(підпис)

    Копі я вірна. Суддя: