Справа № 2-498/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

    29 липня  2010 р. Голосіївський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді                                                   Шевченко Т.М.

з участю секретаря                                                   Клепач О.В.

адвоката                                                                     ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справа за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації, КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна», Київської міської ради,  ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи – ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, про визнання права користування земельною ділянкою, визнання права власності на житловий будинок та спонукання до вчинення певних дій,

 та за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_11 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та знесення самочинно побудованого будинку та  відновлення стану земельної ділянки, –

                                                                   В С Т А Н О В И В:  

позивачі звернулись до суду з зазначеним позовом, в якому просять визнати за ними право користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, визнати право власності на самочинно збудований на цій земельній ділянці житловий будинок загальною площею 314,6 кв.м., зобов’язати Голосіївську районну у місті Києві  державну адміністрацію присвоїти вказаному будинку поштову адресу: АДРЕСА_1, а також зобов’язати КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» зареєструвати за ними право власності на об’єкт нерухомого майна, а саме: на будинок АДРЕСА_1.   Свої вимоги обґрунтовують тим, що їм на  праві власності належить одна друга частина житлового будинку АДРЕСА_1. Вказаний житловий будинок розміщений на земельній ділянці площею 0,1517 га. З 1968 року позивачі користуються  частиною земельної ділянки площею 0,0759 га,  яка розташована ліворуч від парадного входу в будинок. Іншою частиною земельної ділянки, яка також має площу 0,0759 га та розташована праворуч від парадного входу в будинок, користуються: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,  яким на праві власності належить інша ? частина будинку. Між співвласниками жилого будинку в законному порядку закріплений порядок користування жилим будинком та встановлено порядок конкретного користування присадибною земельною ділянкою.  В 2008 році на земельній ділянці площею 0,0517 га, позивачі,  без необхідної на це проектної документації, збудували житловий будинок загальною площею 314,6 кв.м. Позивачі вважають, що спорудження будинку не порушує прав та законних інтересів інших осіб.

            В судовому засіданні позивачі та їх представник підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.

             Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та їх представник в судовому засіданні не визнали позовні вимоги та заперечували проти їх задоволення. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися у суд з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та знесення самочинно побудованого будинку та  відновлення стану земельної ділянки. У своїй позовній заяві зазначають, що вони є спадкоємцями ОСОБА_12 та є власниками його нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Посилаючись на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 самочинно збудували на земельній ділянці, що надана для обслуговування житлового будинку і в загальне користування всім його мешканцям, власну приватну нерухомість, чим порушили  їхнє право на користування земельною ділянкою, просять усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов’язання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 знести самочинно побудовану нерухомість і відновити стан земельної ділянки.  

Представник відповідача Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації в судовому засіданні не визнала позовні вимоги та заперечувала проти їх задоволення, посилаючись на необґрунтованість вимог позивачів.

Відповідач КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» в судове засідання не забезпечив явку свого представника, надіславши до суду письмові заперечення.

Відповідач Київська міська рада в судове засідання не забезпечив явку свого представника, надіславши до суду письмові заперечення.

Представник третьої особи - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову.

Треті особи – ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення позову.

Вислухавши пояснення сторін у справі та їх представників, атакож дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками  ? будинку АДРЕСА_1, придбаного останнім в 1968 у ОСОБА_13, що підтверджується договором купівлі-продажу від 20.12.1968 р., посвідченим  нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Драгомирецьким С.П.  

На момент придбання ОСОБА_3 ? частини будинку  АДРЕСА_1  між співвласниками будинку в законному порядку було закріплено порядок користування жилим будинком та встановлено порядок конкретного користування присадибною земельною ділянкою, що підтверджується  договором від 28.12.1956 р. посвідченим нотаріусом другої Київської державної нотаріальної контори   ОСОБА_15

З вищезазначеного договору вбачаться, що  в користуванні ОСОБА_16, який володів  половиною домоволодіння, знаходилось дві квартири № 1 та № 3, розташовані на 1-му та 2-му поверхах ліворуч від парадного входу до будинку.  В користуванні ОСОБА_8 і ОСОБА_12, які володіли ?  частиною домоволодіння, знаходилась  квартира № 4, розташована на 2-му поверсі праворуч від парадного входу.  В користування ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які володіли ?  частиною домоволодіння, знаходилась квартира № 2, розташована на 1-му поверсі праворуч від парадного входу.

Даним договором встановлено, що кожний власник користується деревами та земельною ділянкою: ОСОБА_16 - половиною земельної ділянки, що прилягає до належної йому половини домоволодіння. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 – ?  частиною земельної ділянки, що розташована з тильної та південної сторони домоволодіння. ОСОБА_8 та ОСОБА_12 – ? частиною земельної ділянки, яка починається праворуч від парадного входу та розташована вздовж вулиці Добрий шлях, а також у верхньому тильному кутку земельної ділянки, де знаходиться сарай, що відноситься до квартири № 4.

Зміст даної угоди свідчить про згоду всіх співвласників будинку щодо встановлення порядку конкретного користування присадибною земельною ділянкою по АДРЕСА_1.

    Відповідно до  ч. 3 ст. 42 Земельного Кодексу України порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

            В силу статті 358 Цивільного Кодексу України, нотаріально посвідчений договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у  праві спільної часткової власності  є обов’язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

    Суд приймає до уваги, що нотаріально посвідченим договором від 28.12.1956 р. встановлено порядок конкретного користування вказаною присадибною земельною ділянкою.  Даний факт підтверджується також наявним в матеріалах справи зведеним планом земельних ділянок,  виконаним в 1998 році Регіональним центром земельного кадастру, та актом конкретного користування земельних ділянок, підписаного всіма  суміжними землекористувачами.

    Суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_6 в тій частині, що даний акт його покійний батько -  ОСОБА_12 не підписував, оскільки  інші співвласники будинку підтвердили справжність підписів на даному акті.

    В 2001 році ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8 передано у спільну часткову власність земельну ділянку площею 0,10 га по АДРЕСА_1 (державні акти №№ 79-2-01200, 79-2-01197, 79-2-01201, 79-2-01202, 79-2-01199, 79-2-01198 від 1004.2001 р.).

    Наведений  на державних актах опис меж свідчить про те, що користувачами неприватизованої частини ділянки площею 0,0517 га, яка прилягає до приватизованої землі по межі від Е до А, є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_17 в сукупності користуються земельною ділянкою площею 0,07590 га, з яких   0.0241 га  увійшло до приватизації.

    Сторони не оспорювали той факт, що після передачі у спільну часткову власність земельної ділянки площею 0,10 га порядок користування земельною ділянкою не змінився. Сторони підтвердили, що вони продовжують дотримуватись установленого порядку користування земельною ділянкою, а саме ОСОБА_2, ОСОБА_3 користуються земельною ділянкою, що знаходиться ліворуч від парадного входу до будинку,   ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та правонаступники ОСОБА_12 -  ОСОБА_6 та ОСОБА_7, – земельною ділянкою, що знаходиться праворуч від парадного входу до будинку. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 лише оспорювали наявність у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права на будівництво будинку на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без належного дозволу та належного затвердженого проекту.

    Проте, правомірність щодо користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 частинами земельної ділянки, які в сукупності мають площу 0,07590 га, що в свою чергу складає 1\2 від всієї земельної ділянки загальною площею 0,1517 га, підтверджується письмовими доказами.

    Як вбачається з довідки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 24.06.2010 р. № 1381/р/17-314, згідно облікових даних гр.ОСОБА_2, інд. номер НОМЕР_1, перебуває на обліку з 15.04.1998 р. по теперішній час як користувач земельної ділянки  площею 0,03790 га за адресою: АДРЕСА_1. В теперішній час ОСОБА_2 звільнена від сплати земельного податку. Аналогічна інформація міститься в довідці Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 24.06.2010 р. № 1380/р/17-314 відносно ОСОБА_3, інд. номер НОМЕР_2, який також перебуває на обліку як користувач земельної ділянки  за адресою АДРЕСА_1 площею 0,03790 га,  та який в теперішній час звільнений від сплати земельного податку.  

             Отже, з урахуванням вказаних вище обставин, суд вважає доведеним ту обставину, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкрито та безперервно користуються земельною ділянкою, розміщеною ліворуч від парадного входу до будинку АДРЕСА_1, яка має площу 0,07590 га.

   Вказані обставини підтвердили свідок ОСОБА_18, який пояснив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2, починаючи з часу придбання у 1968 року ? частини житлового будинку по АДРЕСА_1, відкрито та безперервно користуються землею, яка прилягає до належної ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві приватної власності ? житлового будинку і знаходиться ліворуч від парадного входу в зазначене домоволодіння. Свідок ОСОБА_19 підтвердила, що спорів та претензій між співвласниками будинку АДРЕСА_1 з приводу порядку користування земельною ділянкою та спорудження на ній нового будинку  не виникало.

Аналогічні пояснення надали треті особи. Так,  ОСОБА_9 пояснив, що  порядок користування будинком по АДРЕСА_1 та земельною ділянкою, на якій він розміщений, ніколи не змінювався. Всі співвласники будинку завжди неухильно дотримувалися порядку користування земельною ділянкою, встановленого ще на момент закінчення будівництва будинку в 1946 році, та закріпленого  в 1956 році договором конкретного користування. ОСОБА_10 пояснила, що співвласники старого будинку, в тому числі і покійний ОСОБА_12,  не заперечували проти спорудження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 нового будинку. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважають правомірними та просять їх задовольнити.

Відповідно до ст. 60 ЦК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що в 2008 році ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельній ділянці площею 0,0517 га збудували житловий будинок загальною площею 314,6 кв.м. житловою площею 91,9 кв.м., що підтверджується технічним паспортом КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» від 30.01.2009 р.

Відповідно до постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві № 267 від 09.03.2010 р. та № 268 від 09.03.2010 р., проведеною  02.03.2010 р. перевіркою встановлено самочинне будівництво житлового будинку Літ (З), гаражу Літ (К.К-1), сараю з погребом Літ (Б) на АДРЕСА_1  у Голосіївському районі  м. Києва без затвердженої проектної документації та відповідного дозволу на виконання будівельних робіт. Внаслідок цього, на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 накладено штраф у сумі 425,60 грн. та 425,60 грн. відповідно. Сплата накладеного ІДАБК у м. Києві на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 штрафу підтверджується платіжними дорученнями № 51210626 від 11.03.2010 р. та  №  51210001 від 11.03.2010 р. З огляду на те, що будь-які відомості щодо порушення при спорудженні будинку будівельних норм і правил у вищезазначених постановах ІДАБК у м. Києві відсутні, суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вищезазначений будинок споруджено з істотними порушеннями будівельних норм і правил.  

Здійснення ОСОБА_2, та ОСОБА_3  робіт з будівництва будинку з дотриманням існуючих будівельних норм підтверджується висновком будівельної лабораторії КП «Київжитлоспецпексплуатація»,  в акті якої від 17.03.2009 р. № 161/52-а зазначається, що будинок придатний для експлуатації за призначенням.    

Таким чином, суд приходить до висновку, що будівництво ОСОБА_2 та ОСОБА_3 нового будинку на земельній ділянці, що знаходиться ліворуч від парадного входу до старого будинку, не порушує права інших осіб, зокрема ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Отже, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було створено нову цілісну річ, право власності на яку, відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України, набувається особою, яка її виготовила, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону, підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.  

Частинами 3 та 5 ст. 376 ЦК України передбачена можливість визнання за особою  права власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки під уже збудоване нерухоме майно і якщо це не порушує прав інших осіб.  

Відтак, умови передбачені ст. 376 ЦК України, дотримані, оскільки, як встановлено, права інших осіб ніяким чином порушені не були, а щодо надання земельної ділянки у встановленому порядку, слід зазначити, що оскільки йдеться про капітальний багатоквартирний будинок, то земельна ділянки під ним відводилась та надавалась саме для будівництва такого будинку.

Згідно з пунктом 9.1.2. частини 9.1. розділу 9 «Правил забудови міста Києва», затверджених Рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 р. № 11/2587,  експлуатація об’єктів, не прийнятих в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, забороняється.

    Частина 3 ст. 4 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України передбачено, що право власності на  житловий  будинок,  будівлю, споруду, квартиру може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані, крім випадків, якщо власником земельної ділянки та житлового будинку, будівлі, споруди, квартири, розташованих на ній, є та сама особа.

    Серед підстав для державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, визначених статтею 19  Закону України  «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є наявність рішення  суду, що набрало законної сили.

    За таких обставин, коли встановлено, що будівництво виконано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 якісно, з дотриманням існуючих будівельних норм, що підтверджується актом будівельної лабораторії КП «Київжитлоспецексплуатація» № 161/52-а від 17.03.2009 р., та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приходить до висновку, що вимоги позивачів про визнання за ними права власності на самочинно збудований будинок по вул. Добрий шлях, у м. Києві, присвоєння йому поштової адреси та реєстрації права власності на нього  є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. Позовну вимогу про визнання за позивачами права користування земельною ділянкою, з огляду на те, що дане питання знаходиться поза межею судових повноважень,  суд залишає без задоволення.

    Позовні вимоги  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд вважає безпідставними, а тому відмовляє  у їх задоволенні.    

    Враховуючи викладене, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 331, 376, 383 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215,223,224 ЦПК України, суд, -

                                                                В И Р І Ш И В:

             Позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації, КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна», Київської міської ради,  ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи – ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, про визнання права користування земельною ділянкою, визнання права власності на житловий будинок та спонукання до вчинення певних дій задовольнити частково.

            Зобов’язати Голосіївську районну у місті Києві державну адміністрацію присвоїти житловому будинку загальною площею 314,6 кв.м., житловою площею 91.9 кв.м., що розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 та позначений у технічному паспорті на житловий будинок літерою «З», поштову адресу: АДРЕСА_1.

           Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3  в рівних частках право власності на окреме домоволодіння, а саме: самочинно збудований житловий будинок загальною площею 314,6 кв.м., житловою площею 91.9 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 0,0517 га по АДРЕСА_1 та  позначений літерою «З» у технічному паспорті на житловий будинок.

          Зобов’язати КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» зареєструвати право власності на об’єкт нерухомого мана, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 314,6 кв.м., житловою площею 91.9 кв.м. за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках як право власності на окреме домоволодіння.

             В іншій частині позовних відмовити.

  В задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_11 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та знесення самочинно побудованого будинку та  відновлення стану земельної ділянки – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

          Суддя: