ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
29.08.2006 року Справа № 12/261н-ад
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :
головуючого судді Якушенко Р.Є.
суддів Іноземцевої Л.В.
Перлова Д.Ю.
Склад судової колегії призначено розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 20.07.06. Розпорядженнями від 04.08.06 та 16.08.06 склад судової колегії змінено.
при секретарі Черніковій Я.В.
за участю представників сторін:
від позивача Тарасова О.В., дов. №396 від 29.08.06
Сергієнко О.О., дов. №384 від 29.08.06
від відповідача Шепєлєва І.Г., дов. №2579/10 від 26.04.06
Ніколіна Т.В., дов. № 3002/10 від 17.05.06
Хворостян Л.А., дов. № 894/10 від 20.02.06
Розглянувши
апеляційну скаргу Старобільської міжрайонної державної
податкової інспекції, м. Старобільськ
на постанову
господарського суду Луганської області
від 07.06.06
у справі №12/261н-ад (суддя - Середа А.П.)
за позовом Закритого акціонерного товариства
„Старобільський завод замінника незбираного
молока”, м. Старобільськ
до Старобільської міжрайонної державної
податкової інспекції, м. Старобільськ
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Постановою господарського суду Луганської області від 07.06.06 у справі №12/261н-ад ( суддя Середа А.П.) задоволено позов закритого акціонерного товариства „Старобільський завод замінника незбираного молока” (далі ЗАТ „Старолільський ЗЗНМ”) до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0000042342/1 від 29.03.06 року, видане Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією Луганської області, - про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Старобільський завод замінника незбираного молока” штрафних санкцій у сумі 131976 (сто тридцять одна тисяча дев’ятсот сімдесят шість) грн. 00 коп.
Постанова господарського суду з посиланням на ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, п.3.1 ст.3, ст. 5, 8, 9 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств ( далі Закон про прибуток) п. 4.2 ст.4, п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 (далі Закону 2181), п.10 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України (далі –ДПА України) №110 від 17.03.2001 року (з наступними змінами та доповненнями) (далі –Інструкція №110) та “Методичні рекомендації щодо оформлення акта (довідки) документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства”(додаток 1 до наказу ДПА України №599 від 15.10.04 року “Про затвердження Методичних рекомендацій та нової редакції зразків форм актів перевірок”) (далі –Методичні рекомендації) мотивована обґрунтованістю заявлених позивачем вимог.
Місцевий господарський суд дійшов висновку що:
а) відповідач не провів перевірку, результати та висновки якої були б повними всебічними та об”єктивними, основаними на конкретних документальних доказах;
б) застосовуючи штрафні (фінансові) санкції до платника податку на прибуток підприємств, не вказав, з якої суми недоплати податку вона виходить (у податковому повідомленні-рішенні від 29.03.06 року її не визначено та не вказано), хоча Закон –підпункт 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 ЗУ №2181-ІІІ прямо цього вимагає: вказати суму недоплати податку ;
в)штрафні (фінансові) санкції до Позивача застосовано без посилання на закон, яким їх урегульовано (підпункт 17.1.3 п.17.1 ст.17 ЗУ №2181-ІІІ).
Старобільска міжрайонна державна податкова інспекція в Луганській області, відповідач у справі, не погодилась з прийнятою місцевим господарським судом постановою та подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права, та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
На обгрунтовання доводів апеляційної скарги вказує наступне:
Судом зазначено, що акт №9/2342-00444837 від 17.01.06 не підписано головою правління позивача. Даний факт відповідачем не доводився безпосередньо в судовому засіданні, оскільки предметом судового розгляду було податкове повідомлення-рішення від 29.03.06 №0000042342/1 прийняте за результатами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення №0000042342/0 від 23.01.06 і сам акт не був предметом судового розгляду, а тому дані факти і обставини підлягають розгляду в суді апеляційної інстанції як і докази, які стверджують дані факти, а саме:
- акт відмови від підписання акта перевірки від 17.01.06, реєстраційний №1;
- заперечення ЗАТ „Старобільський ЗЗНМ” на акт перевірки від 17.01.06 №19 (по МДПІ вх. №55 від 17.01.06).
Відповідач вважає, що п.10 Інструкції №110 з боку посадових осіб Старобільської МДПІ не порушено.
В акті перевірки не визначається розмір та сума штрафних санкцій . Згідно п. 3 ст.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253, до податкового повідомлення додається розрахунок податкового зобов”язання (штрафних (фінансових) санкцій), якщо надання такого розрахунку передбачено діючим законодавством. На сьогоднішній день не передбачено жодним нормативно-правовим актом надання розрахунку платнику податків, тому висновки суду в частині порушень з боку фахівців МДПІ в даній частині не відповідають дійсності.
Судом першої інстанції не досліджувалися обставини ненадання позивачем на вимогу фахівців МДПІ, які здійснювали перевірку, документів бухгалтерського обліку, тому апеляційному суду надаються докази наявності переписки між перевіряючими та посадовими особами позивача.
Згідно наданих позивачем декларацій з податку на прибуток за три квартали 2004 року податок на прибуток, який повинен бути сплачений до бюджету незалежно від результатів за 2004 рік у строки визначені відповідно до п.п. 4.1.4 п 4.1. ст. 4 Закону України 2181 протягом 40 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя), складає 263952 грн. (1055808 х 25%).
Тобто позивач повинен був у строк до 19.11.04 сплатити до бюджету зазначену суму в розмірі 263952 грн.
Згідно п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу. Перевіркою було встановлено факт недоплати за три квартали 2004 року у розмірі 263952 грн., а оскільки штрафна санкція нараховується по кожному факту недоплати до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 131976 грн. (263952 х 6 періодів по 10 відсотків, але Закон 2181 встановлює граничний розмір у 50 відсотків суми недоплати, тобто х 50% = 131976 грн.).
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких проти доводів апеляційної скарги заперечує вважає їх необґрунтованими, а постанову господарського суду Луганській області від 07.06.06 у справі № 12/261н-ад такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову господарського суду без змін.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи судова колегія Луганського апеляційного господарського суду
ВСТАНОВИЛА:
Закрите акціонерне товариство “Старобільський завод замінника незбираного молока”(далі –ЗАТ “Старобільський ЗЗНМ, - Позивач) в якості суб’єкта підприємницької діяльності зареєстроване Старобільською районною державною адміністрацією 22.08.1996 року, реєстраційний номер 529; ідентифікаційний код –00444837.
06.09.96 року Старобільською МДПІ підприємство взято на податковий облік, №284.
В період з 28.11.2005 року по 10.01.2006 року фахівцями МДПІ, на підставі посвідчень на право проведення перевірки №657 від 28.11.05 року; №672 від 06.11.05 року та №712 від 23.12.05 року, виданих Старобільською МДПІ, здійснено виїзну комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Закритим акціонерним підприємством (так –у назві акту перевірки) “Старобільський завод замінника незбираного молока”, код ЄДРПОУ 00444837, за період з 01.07.04 року по 30.09.05 року.
За результатами перевірки складено акт №9/2342-00444837 від 17 січня 2006 року (а.с. 7-64, т.1).
Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем п. 3.1 ст. 3, п 5.3.9 п. 5.3, і 5.9 ст.5, п.п. 8.6.1 и 8.6 ст.8 Закону про прибуток:
- заниження податку на прибуток підприємства за три квартали 2004 року на 364687 грн, за 2004 рік на 80882 грн.,
- завищення податку на прибуток за 1 квартал 2005 року на 25 грн., за перше півріччя 2005 року на 1650 грн. (в тому числі за другий квартал –1625 грн.),
- завищення збитків за три квартали 2005 року на суму 357012 грн.
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000042342/0 від 23.01.06, яким визначено податкове зобов’язання з урахуванням штрафних санкцій в сумі 201575 грн. 50 коп., з них 79232 грн. –основний платіж , 182343.50 коп. –штрафні санкції.
Позивач не погодився з визначеною відповідачем сумою податкового зобов’язання та звернувся до відповідача зі скаргою від 01.02.06.
29.03.06 Старобільською МДПІ, відповідачем у справі, прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги ЗАТ „Старобільский ЗЗНМ”, відповідно до якого скасоване податкове повідомлення-рішення від 23.01.2006 №0000042342/0 в частині зменшення суми податку на прибуток: основний платіж на суму 79232 грн., штрафної санкції на 50307 грн. 50 коп., всього на суму 29599 грн. 50 коп., в решті зазначене податкове повідомлення-рішення залишене без змін. (а.с. 74-80)
За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.03.06 № 0000042342/1, яким визначено податкове зобов’язання (штрафні санкції) в сумі 131976 грн. з податку на прибуток.
Позивач вважає, що відповідач приймаючи зазначене податкове повідомлення-рішення порушив п. 1-5 ст. 1, п. 17.1.3 ст. 17 Закону 2181, що і стало підставою для звернення з позовом до господарського суду про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000042342/1 від 29.03.06.
Постановою господарського суду Луганської області від 07.06.06 позов задоволено.
Під час провадження судовою колегією досліджені:
- акт відмови від підписання акта перевірки від 17.01.06, реєстраційний №1;
- заперечення ЗАТ „Старобільський ЗЗНМ” на акт перевірки від 17.01.06 №19 (по МДПІ вх. №55 від 17.01.06);
- лист-запит перевіряючого від 28.12.05 вх. №320 від 28.12.05;
- відповідь б/н та без дати від імені головного бухгалтера ЗАТ „Старобільський ЗЗНМ”;
- лист голови правління ЗАТ „Старобільський ЗЗНМ” від 13.02.06 за №56;
- лист Старобільської МДПІ від 20.02.2006 №896/2;
- лист позивача від 20.02.06 № 60 про відсутність підстав для проведення позапланової перевірки за період з 01.07.03 по 30.06.04;
- висновок начальника юридичного відділу ДПА в Луганській області від 06.03.06 №1934/10-107 про правові підстави проведення позапланової перевірки за період з 01.07.03 по 03.06.04;
- акт від 18.01.06.
Також судовою колегією досліджені матеріали подані позивачем.
Перевіривши матеріали справи, правильність юридичної оцінки обставин та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду наступне.
Як свідчать матеріали справи предметом даного спору є податкове повідомлення-рішення № 0000042342/1 від 29.03.06, яким позивачу визначено штрафні санкції за платежем податок на прибуток в сумі 131976 грн.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону 2181 у разі коли сума податкового зобов’язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Податкове повідомлення-рішення , що оскаржується не містить посилань на норму податкового закону, відповідно до якого зроблений розрахунок штрафних санкцій.
Податковий орган обґрунтовуючи свої заперечення посилається на те, що штрафні санкції нараховані відповідно до п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону 2181, яким передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Відповідно до 4.2.2 Закону 2181 контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі, якщо:
б)дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях.
З матеріалів справи вбачається (і це не заперечує жодна зі сторін), що ЗАТ “Старобільський ЗЗНМ” за 3 квартали 2005 року було подано декларацію з податку на прибуток підприємства, в якій йдеться про виявлення самим платником податку помилок у податковій звітності з податку на прибуток підприємства.
Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення як в ньому зазначено послужив акт документальної перевірки від 17.01.06 № 9/2342-00444837 складений відповідачем за наслідками документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.04 по 30.09.05.
Матеріали справи свідчать, що позивач не погодився з висновками проведеної відповідачем перевірки та подав скаргу, за результатами розгляду якої факти незгоди з висновками перевірки підтверджені відповідними документами враховані та скасоване відповідачем повідомлення-рішення № 0000042342/0 від 23.01.06 в частині зменшення суми податку на прибуток (основний платіж) на суму 79232 грн., зменшення суми застосованої штрафної санкції 50367 грн. 50 коп. та прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0000042342/1 від 29.03.06, яким визначені тільки штрафні санкції в сумі 131976 грн., при цьому відповідач не послався на норму податкового закону відповідно до якої розраховано штрафні санкції.
Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом здійснювалась перевірка позивача неповно і не всебічно, мають місце розбіжності, результати перевірки оформлені не у чіткому дотриманні вимог чинного законодавства та Порядку оформлення і реалізації документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності – юридичними особами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.06.98 № 266.
Зазначені висновки суду підтверджуються також результатами розгляду скарги позивача про перегляд податкового повідомлення-рішення №0000042342/0 від 23.01.06.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що матеріали перевірок не містять документального обґрунтування того, на підставі саме яких документів зроблено висновок про наявність прибутку за результатами 3-х кварталів 2004 року в сумі 263952 грн., що не сплачений позивачем та з якої розраховано штрафні санкції.
Судова колегія вважає, що документів які використані при проведенні перевірок позивача та на які йде посилання в акті перевірки недостатньо для встановлення фактів завищення або заниження валових доходів та валових витрат.
Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем з порушенням норм чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин встановлених судом.
Виходячи із системного аналізу податкового законодавства, що регулює спірні правовідносини та приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий господарський суд всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку про задоволення позову.
За таких обставин апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Результати апеляційного провадження оголошені у судовому засіданні.
Керуючись статтями ст. ст. 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 254, пунктами 6, 7 „Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Луганської області від 07.06.06 у справі №12/261н-ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 07.06.06 у справі №12/261н-ад залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Р.Є. Якушенко
Суддя Л.В. Іноземцева
Суддя Д.Ю. Перлов