ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" червня 2010 р. Справа № 2a-1728/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Микитюка Р.В.
при секретарі Бітківській Г.П.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився.
від відповідача: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі, вул.Галицька, 21, м.Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77400
до відповідача: ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості в сумі 1169,71 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
11.05.2010року управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі звернулось з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 1169,71 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що приватний підприємець ОСОБА_2 (далі - відповідач) зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі, як платник страхових внесків відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Однак, відповідачем своєчасно не сплачувались страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті страхових внесків на загальну суму 861,46 грн. За несвоєчасну сплату зазначених внесків до відповідача було застосовано фінансові санкції в сумі 223,20 грн. та нарахована пеня в сумі 85,05 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості приватного підприємця ОСОБА_1 складає 1169,71 грн.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак на адресу суду направив клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований Тисменицькою державною районною адміністрацією 23.12.2003 року, взятий на облік управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі та відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Як вбачається з матеріалів справи, при здійсненні фінансово – господарської діяльності відповідачем допущено заборгованість в сумі 1169,71 грн., а саме: по сплаті страхових внесків – 881,76 грн., в тому числі за квітень 2009 року – 220,00 грн.; за травень 2009 року – 220,00 грн.; за червень 2009 року – 220,00 грн. та за липень 2009 року – 221,76 грн.; по сплаті штрафних (фінансових) санкцій – 223,20 грн., пеня – 85,05 грн.
Статтею 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 р. визначено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, а також кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Частиною 2 ст. 5 Закону передбачено, що виключно тим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 даного Закону та розділу 4 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” відповідач зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески в розмірі 32 % суми фактичних витрат на оплату праці і 1-2 % від суми доходу у вигляді заробітної плати.
Приписами ч. 3 ст. 18 вказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч.6 ст.20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч.2 ст.20 зазначеного Закону).
Згідно з ч.12 ст. 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
В силу ч.2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Судом встановлено, що за період за квітень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року та липень 2009 року. відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі було сплачено до Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 861,46 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції в розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно, на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Приписами ч. 13. ст. 106 зазначеного Закону встановлено, що при нарахуванні пені та накладенні штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв’язку з тим, що відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі було сплачено страхові внески на обов’язкове державне пенсійне страхування до пенсійного органу, що встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, до відповідача було застосовано фінансові санкції в сумі 223,20 грн. та нараховано пеню в розмірі 85,05 грн. згідно з рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду від 13.04.2008 р. № 549 та від 02.11.2009р. № 1365.
Оскільки відповідач не скористався наданим правом оскарження вищезазначених рішень, то на момент судового розгляду справи рішення від 13.04.2008 р. № 549, та від 02.11.2009р. № 1365 є чинними.
Частиною 3 статті 106 вищезазначеного Закону встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і в строки, визначені управлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про їх сплату. Протягом 10 робочих днів з дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Несплата та несвоєчасна сплата страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідачем є підставою для нарахування пені та штрафних санкцій у відповідності до вищевказаних норм Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Як свідчать матеріали справи, відповідач не виконував свої зобов’язання по сплаті страхових внесків, застосованих штрафних (фінансових) санкцій та нарахованої пені на загальну суму 1169,71 грн.
Таким чином, станом на 22.04.2010 року заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі становить 1169,71 грн., що підтверджується розрахунками суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті, довідкою розрахунком та іншими матеріалами справи.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ПП ОСОБА_2 АДРЕСА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі заборгованість в сумі 1169,71 (одна тисяча сто шістдесят дев'ять гривень, 71 коп.).
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: Микитюк Р.В.
Постанова складена в повному обсязі 29.06.2010 року.