ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2010 р. м.Вінниця Справа № 2-а-1736/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Воробйової І.А.,
при секретарі судового засідання: Балан М.А.
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
відповідача : Комісарчук М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
до: Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області
про: скасування постанови
обставини справи:
Заявлено позов фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області про скасування постанови.
Позовні вимоги мотивовані, зокрема, тим, що викладені у акті перевірки висновки щодо наявності порушення законодавства про автомобільний транспорт є незаконними та необґрунтованими, оскільки перевіряємий автомобіль використовувався для власних потреб, що не потребує наявності ліцензійної картки. Більш того, товарно- транспортна накладна, про яку зазначено у акті перевірки та яка нібито стала підставою для висновків, що здійснювалось перевезення вантажу на замовлення -не існує. За вказаних обставин, підстави для застосування штрафних санкцій відсутні.
Представник відповідача позов не визнала, обґрунтовуючи свою позицію правомірністю прийнятого рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши наявні докази, всебічно, повно з'ясувавши всі обставини, суд, -
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до графіку «рейдових перевірок додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства та інших нормативно - правових актів щодо забезпечення безпеки перевезень автомобільним транспортом у Вінницькій області на тиждень з 7.09. по 13.09.2009 року»та згідно завдання на перевірку № 940195 від 7.09.09 р., 11 вересня 2009 року державними інспекторами ТУ Головавтотрансінспекції у Вінницькій області було проведено перевірку транспортного засобу марки САЗ 3504, номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 та за кермом якого знаходився водій ОСОБА_4
За результатами проведеної перевірки складено Акт “проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом” №137850 від 11.09.2009 року (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано виявлене порушення, а саме: «здійснював перевезення вантажу (металолому), згідно ТТН №2 від 11.09.09. Грузовідправник СВАТ «Вінниччина»грузоодержувач ПП «Моноліт»ЕКО за відсутності ліцензійної картки».
12.10.2009 року начальником ТУ Головавтотрансінспекції у Вінницькій області прийнято постанову № 088150 про застосування до ОСОБА_3. фінансових санкцій в сумі 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена частиною 1 абзацом 3 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Не погоджуючись з зазначеною постановою позивач звернулась з позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та державний нагляд за забезпеченням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, безпеки автомобільних перевезень.
Урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, відповідно до пункту 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1190, є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція), що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедура здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень врегульована Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 2 Порядку державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (п. 4 Порядку).
Так, відповідно до пункту 15 Порядку під час проведення рейдової перевірки, зокрема, перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»дає визначення автомобільного перевізника яким є - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Стаття 48 вказаного Закону регламентує, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
При цьому, документами для водія фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Як зазначив представник, позивач є суб’єктом підприємницької діяльності (що також підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи від 25.09.2001 р.) та здійснювала перевезення вантажу для власних потреб.
Жодних доказів в спростування доводів позивача та підтвердження позиції стосовно того, що останньою здійснювалось перевезення на договірних умовах відповідачем не надано.
Більш того, в акті перевірки було зазначено про товарно-транспортну накладну № 2 від 11.09.09 р., проте її фактична видача й реєстрація спростовується листами СВАТ «Вінниччина»та ПП «Моноліт».
Отже, відсутність у грузовідправника та грузоодержувача товарно-транспортної накладної спростовує факт її юридичної наявності.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з вище викладеного та враховуючи норми частини 3 статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд дійшов висновку, що постанова про застосування фінансових санкцій № 088150 від 12.10.2009 р., якою до позивача застосована фінансова санкція в сумі 1700 грн. прийнята без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, необґрунтовано, не добросовісно, а тому підлягає скасуванню.
Згідно положень статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити позвністю.
Скасувати постанову територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області про застосування фінансових санкцій № 088150 від 12.10.09 р.
Стягнути з державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 23000, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 3,40 сплачений згідно квитанції № ПН 19 від 23.04.2010 р.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови оформлено: 06.09.10
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
01.09.2010