УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Ухвала
Іменем України
8 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого – судді Жизневської А.В.
суддів: Малахової Н.М., Матюшенка І.В.
при секретарі судового
засідання Назаренко К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі м.Житомира на постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 21 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі м.Житомира Житомирської області (далі-УПФ) про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення невиплачених коштів, -
в с т а н о в и л а:
Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 21.04.2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано неправомірними дії УПФ нарахуванню та виплаті йому у 2009 році основної та додаткової пенсії у розмірах менших ніж встановлено ст.ст.50,54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі-Закон №796-ХІІ). Зобов’язано УПФ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячну основну пенсію у розмірі шести мінімальних пенсій за віком з урахуванням проведених виплат та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, за період з 03.02.2009 р. по 03.02.2010 р. з урахуванням проведених виплат. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Справа №22ц/3717 Головуючий у суді 1-ї інстанції Сингаївський О.П.
Категорія 57 Суддя-доповідач Жизневська А.В.
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову у частині задоволення вимог. Зазначає, що стягнуті судом соціальні виплати здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету, а кошти Пенсійного фонду України не відносяться до бюджетних коштів. Апелянт посилається на те, що суд не повинен був керуватися ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо визначення мінімального розміру пенсії за віком, оскільки це не передбачено у ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Перевіривши законність та обгрунтованність судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та інвалідом 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи. Він отримує основну та додаткову пенсію відповідно до Закону №796-ХІІ.
У 2009 р. виплата пенсії йому проводилася відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008р. №530 та постанови КМУ №654 від 16.07.2008 року у значно менших розмірах, які не відповідають розмірам, визначеним ст.ст.50,54 Закону №796-ХІІ (а.сп.13).
Проте, Законом України „Про державний бюджет на 2009 рік” норми цих статтей не зупинено і не змінено. Тому, суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що в 2009 р. відповідач був зобов’язаний перерахувати пенсію позивачу, виходячи із розмірів, визначених ст.ст.50,54 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції закону від 28.02.1991 року, а не керуватися постановами Кабінету Міністрів України, які є підзаконним нормативними актами.
Вихідним критерієм обрахунку державної і додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно ст.28 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
А, відтак, положення ч.3 ст.28 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд І інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що при розрахунку основної та додаткової пенсії, передбачених ст.ст.50,54 Закону №796-ХІІ застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Щодо періоду, за який має бути нараховано та виплачено щомісячну основну та додаткову пенсію ОСОБА_2, то суд правильно визначив його з 03.02.2009 по 03.02.2010 року, відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, в межах строку звернення до суду. Справа розглядалася у порядку адміністративного судочинства, тому підстави для застосування цивільного судочинства відсутні.
Крім цього, ураховуючи роз’яснення Верховного Суду України від 12.04.2010 р. №6-11, положення адміністративного законодавства та спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій – зобов’язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум. Тому, судом правильно визнано неправомірною відмову у перерахуванні пенсії та зобов’язано УПФ провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 у належних розмірах.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення. Рішення постановлено з додержанням вимог процесуального та матеріального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі м.Житомира відхилити.
Постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 21 квітня 2010 року залишити без зміни .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: