Справа № 2 -287/2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.02.2007 року, Кам’янобрідський районний суд м.Луганська у складі:
головуючого КОТЛЯРОВОЇ І.Ю.
при секретарі ЗАЇКІНЄ В.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась із позовом до відповідача про розірвання шлюбу. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що шлюб зареєстрований Зимогір’ївською міської радою Слов’яносербського району Луганській області 25.10.1997 року, актовий запис №56. від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені з січня 2006 року. Позивачка просила шлюб розірвати з причин відсутності порозуміння у сім’ї, між подружжям виникло почуття відчуженості, на примиренні позивачка не наполягає, вважає, що сім’ю зберегти не має можливості, у зв’язку із тим, що сторони майже більш року проживають окремо.
В попередньому судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, просила усі витрати пов’язані із розірванням шлюбу покласти на відповідача.
Відповідач у попередньому судовому засіданні вимоги позивачки підтримав повністю, просив суд шлюб розірвати без надання строки на примирення, у зв’язку із тим, що позивачка проживає окремо, витрати пов’язанні із розірванням шлюбу просив покласти на нього.
Виходячи з наведеного суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя. Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові докази, суд вважає вимоги позивачки обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю. З матеріалів справи встановлено, що 25.10.1997 року Зимогір’ївською міської радою Слов’яносербського району Луганській області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (після одруження прізвище – ОСОБА_4), актовий запис №56 (а.с.7). У сторін по справі ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син – ОСОБА_5, який на теперішній час мешкає разом із матір’ю (а.с.4, 6).
У зв’язку із тим, що сторони втратили почуття любові та поваги один до одного, позивач проживає окремо, подальше подруже життя та збереження сім’ї є неможливим. Сім’я розпалась з причин відсутності порозуміння між подружжям, шлюбні відношення фактично закінченні з січня 2006 року.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_5, 2000 року народження, буде проживати разом з матір’ю. Враховуючи місце проживання дитини після розірвання шлюбу, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу покласти на відповідача.
Спір про майно відсутній.
Шлюб буде розірвано вперше.
Керуючись ст.ст.104,105,110-112 СК України, ст.ст.130, 174, 209, 213–215 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_3 задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстрований у Зимогір’ївській міській раді Слов’яносербського району Луганській області 25.10.1997 року, актовий запис №56, розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_4 17 (сімнадцять) гривень у дохід держави, ОСОБА_3 звільнити від сплати.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
СУДДЯ І.Ю.КОТЛЯРОВА