У Х В А Л А                                                                                                       Справа: № 6-30/10

16 березня 2010 року

    Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді                                       Мозгового В.Б.,

при секретарі                     Палашкевич М.В.,

з участю представника ВДВС                                             Андрієвич Т. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Новограда-Волинського справу за  поданням начальника ВДВС Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції про обмеження боржника у праві виїзду за межі України, -

      в с т а н о в и в:

Судовим наказом №2-н-120 від 05.06.2009 року виданого Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» борг в сумі 22299, 57 грн..

25.02.2010 року до суду надійшло подання начальника ВДВС Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції про обмеження боржника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2 виданий Новоград-Волинським МРВ УМВС України від 01.10.2005 р., яка мешкає за адресою : АДРЕСА_1 у праві виїзду за межі України до погашення боржником боргу у повному обсязі, про що винести відповідну ухвалу.

В судовому засіданні представник ВДВС Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції  подання підтримав.

Інші учасники процесу в судове засідання не з’явились.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» (зі змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд  в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв’язання спорів у цій сфері.

Згідно ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» громадянинові України,  який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено  у  виїзді за кордон у випадку, якщо   діють   неврегульовані   аліментні,   договірні   чи  інші невиконані  зобов'язання   -   до   виконання   зобов'язань,   або розв'язання  спору  за  погодженням  сторін у передбачених законом випадках,  або забезпечення  зобов'язань заставою,  якщо  інше  не передбачено міжнародним договором України. З’явились

Згідно п.4 ст. 20 Закону України «Про державну прикордонну службу», органам, підрозділам,    військовослужбовцям,     а     також працівникам Державної прикордонної служби України,  які відповідно до    їх    службових    обов'язків    можуть    залучатися     до оперативно-службової   діяльності,  для  виконання  покладених  на Державну прикордонну службу України завдань надається право:   шляхом  опитування  осіб з'ясовувати  підстави  в'їзду  в Україну або виїзду з України, не пропускати через державний кордон України  осіб  без  дійсних  документів на право його перетинання, осіб,  які надали завідомо неправдиві відомості під час  одержання зазначених документів, осіб,  яким Державною прикордонною службою України за порушення законодавства з прикордонних  питань  та  про правовий  статус  іноземців  чи  за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено  право  виїзду з України;  робити в документах зазначених осіб відповідні відмітки.

Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 217 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання про що зазначає в рішенні.

Отже, чинним ЦПК України та іншими наведеними вище нормами законодавства України не передбачено вирішення судом питання про вжиття заходів для забезпечення виконання рішення суду після його постановлення, а також  не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон  боржника  у виконавчому провадженні до виконання рішення суду.    

Вивчивши матеріали справи, враховуючи положення наведених норм закону та доводи начальника ВДВС Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Марчевського В. І. наведені в своєму поданні, а також вислухавши пояснення представника ВДВС, суд вважає, що подання про забезпечення виконання рішення суду шляхом винесення ухвали про обмеження громадянина України ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань, покладених на нього судовим наказом Нвоград-Волинського міськрайонного суду від 05.06.2009 р. №2-н-120 є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки правові підстави для його задоволення відсутні.

           На підставі викладеного, керуючись ст.4, ст.217 ЦПК України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», суд -

УХВАЛИВ:   

Подання начальника ВДВС Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Марчевського В. І. про винесення ухвали про обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

           Суддя: