Справа №2-965/10

У   Х   В   А   Л   А

22 березня 2010 року                                                 м. Новоград-Волинський

Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Мозговий В. Б., розглянувши у місті Новоград-Волинський заяву про забезпечення позову по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі Рівненської філії АТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором та звернення стягнення на заставне майно,-

в с т а н о в и в:

Позивач по зазначеній справі звернувся із заявою про забезпечення позову та просить передати йому на зберігання заставне майно: автомобіль марки JAG, модель HFC 1020К, 2007 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АМС №047470 від 04.03.2008 року, виданого Житомирським МРЕВ УДАІ УМВС України в Житомирській області.

Відповідно до  ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв"язку із якими потрібно забезпечити позов,

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Постановою Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процессуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено наступне.

 Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів,наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, та з’ясувати дані про особу відповідача. Як встановлено судом із змісту заяви, позивачем не надано вагомих доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі, якщо не буде забезпечено позов.

Крім того, позивачем не надано інформації, що вжиті заходи забезпечення позову не будуть перешкоджати господарській діяльності фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець, оскільки обмеження можливості господарюючого суб’єкта користуватись та розпоряджатись власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Відсутність зазначених відомостей у клопотанні про забезпечення позову позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду , а також робить неможливим виконання такої ухвали.

Оскільки на час розгляду заяви  відсутні відомості, потрібні для забезпечення позову, що передбачено п.1, 3 ч.2 ст.151 ЦПК України,  ч.3 ст.210 ЦПК України , ст.19, 20, 55 Закону України "Про виконавче провадження", п.4 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процессуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», тому відсутні підстави забезпечення позову шляхом передачі заставного майна позивачу.    

Виходячи з вищевикладеного, керуючись  ст.ст.151-153,209  ЦПК України, п.4 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процессуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -

                       у х в а л и в :

 Відмовити позивачу – Публічному акціонерному товариству «Брокбізнесбанк» в особі Рівненської філії АТ «Брокбізнесбанк»у задоволенні заяви про забезпечення позову .

 Ухвала оскарженню не підлягає.

  Суддя                                                                                               В. Б. Мозговий