КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 26.09.2007                                                                                           № 13/100

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Корсака В.А.

 суддів:                                          Авдєєва  П.В.

                                        Коршун Н.М.

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 від позивача - Широковський О.В. (за довір.),

 від відповідача - не з’явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кредитної спілки "Сіверська"

 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.04.2007

 у справі № 13/100 (Фетисова І.А.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід" Лтд

 до                                                   Кредитної спілки "Сіверська"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 8219,45 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 На розгляд господарського суду передані позовні вимоги про стягненняз відповідача на користь позивача (враховуючи подану заяву про зміну позовних вимог):

- 3190,50 грн. вартості майна наданого в оренду та неповернутого позивачу;

- 1950,00 грн. заборгованості з орендних платежів в період  з грудня 2005 р. по лютий 2007 р.,

-  271,50 грн. нараховані інфляційні,

- 300 грн. штрафу за не допуск до здійснення огляду об'єктів оренди,

- 1300 грн. неустойки за неповернення орендованого майна,

- 2000 грн. послуги ТОВ "Агентства безпеки "Інвар" пов'язані з повернення боргу,

- 22,95 грн. поштових витрат,

- 20,40 грн. витрат за вартість довідки.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області  від 11.04.2007 р. позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1170 грн. орендної плати, 200 грн. штрафу, 126,34 грн. збитків від інфляції, 1300 грн. неустойки, та судові витрати. Провадження в частині стягнення 390 грн. орендної плати за період з листопада 2005 р. по січень 2006 р. припинено. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення  скасувати, оскільки вважає, що воно прийнято судом в порушення норм матеріального права, у справі прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на неповне дослідження судом обставин справи, зокрема, відповідач стверджує, що спірний договір оренди майна не був пролонгований, оскільки позивачем не було дотримано встановленої умовами договору процедури продовження строку дії договору (п.7.3.), а відтак підстави нараховувати  й сплачувати орендну плату, штраф, пеню та інфляційні  були відсутні, крім того, що відповідач майном не користувався (на підтвердження чого надано наказ 3/к від 21.01.2006 р. та акт про готовність до передачі орендованого майна від 25.01.2005 р.)

          Як свідчать матеріали справи, сторони були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, однак в судове засідання  26.09.2007 р. повноважний представник відповідача не з’явився, про причини своєї неявки суд не повідомив (в матеріалах наявні повідомлення про вручення ухвали суду).  За таких обставин колегія вважає за можливе розглядати спір за наявними матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

            Розглянувши доводи апеляційної скарги,  дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків та обґрунтовано задовольнив позов, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції було встановлено, що у відповідності до укладеного між сторонами 20.01.2005 р. договору оренди №1/01 від 20.10.2005 р. позивачем (орендодавець) було надано відповідачу (орендар) у платне користуванн строком до 20.01.2006 р. майно: системний блок, монітор, миша, клавіатура, акустичні колонки, вартість якого становить 3190,50 грн.

Дослідивши обставини справи, зміст укладеного між сторонами  договору оренди, колегія не може погодитися із доводами відповідача щодо припинення дії укладеного договору та не продовженням користування спірним майном, виходячи з наступного.

У відповідності до положень ст.764 ЦК України, наймач який продовжує користуватися майном після закінчення строку  дії договору, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, за таких обставин договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

В даному випадку оскільки відповідачем протягом місяця після встановленої дати закінчення договору спірне майно не було повернено орендодавцю, письмового звернення про відмову продовжувати строк дії договору оренди направлено позивачу не було, а орендодавець в свою чергу не виявив бажання припинити строк дії договору у встановлений законом термін, про що свідчить й направлена позивачем претензія про сплату орендних платежів після 01.01.2006 р., колегія погоджується із висновком суду першої інстанції щодо автоматичної пролонгації строку дії договору оренди  на один рік, на тих же умовах.

В п.3.1. договору було передбачено для проведення розрахунків з орендної плати виставлення рахунків у відповідності до встановленого графіку оплати. Матеріалами справи підтверджується направлення позивачем на адресу відповідача відповідних рахунків на оплату.

Крім того, згідно п.3.3., 5.2. договору, відповідач зобов’язувався самостійно щомісяця перераховувати до бюджету та на розрахунковий рахунок балансоутримувача суму орендної плати з урахуванням індексу інфляції, а у випадку порушення строку оплати орендної плати – сплачувати штрафні санкції, встановлені п.3.5.

Оскільки претензії позивача про оплату заборгованості з орендних платежів (поштове повідомлення про отримання листа №1970278) були проігноровані відповідачем, листом  №2 від 26.10.2006 р. позивач повідомив відповідача про розірвання договору оренди з 01.11.2006 р.  та просив підготувати орендоване майно до передачі.

Оскільки під час розгляду судом спору відповідачем подано докази сплати орендної плати за листопад –грудень 2005 р. - січень 2006 р., суд правомірно припинив провадження в цій частині.

Враховуючи те, що Актом перевірки від 07.11.2006 р. встановлено наявність спірного майна у відповідача, і позивачем не надано доказів неможливості повернення цього майна чи відмови відповідача здійснити повернення, колегія вважає, що суд першої інстанції   обгрунтовано відмовив в позові в частині стягнення вартості орендованого майна та нарахованих інфляційних.

Статтею 625 ЦК України передбачено обовязок боржника на вимогу кредитора сплатити суму боргу у разі прострочення платежу із врахуванням інфляційних збитків. Тому з врахуванням строку дії договору та строку з якого виник обовязок сплатити орендні платежі, нараховані інфляційні в сумі 126,34 грн. підлягають стягненню.

Оскільки в п.5.6. договору оренди сторони встановили такий вид відповідальності як штраф в розмірі 100 грн. за кожний випадок вчинення перепон у здійсненні огляду обєкту оренди, а матеріалами справи підтверджується два факти недопущення позивача до перевірки наявності техніки в період дії договору оренди, колегія вважає позовні вимоги в частині стягнення 200 грн. штрафу такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст.785 ЦК України позовні вимоги в частині нарахування неустойки  в сумі 1300 грн.  – подвійної орендної плати за користування майном протягом строку прострочки, є також правомірними.

Щодо відмови в позові в частині стягнення 2000 грн.  на надані послуги ТОВ "Агентство безпеки Інвар", 22,95 грн. поштових витрат та 20,40 грн. сплачених за отримання довідки для розрахунку інфляційних, колегія приходить до висновку про їх необгрунтованість в зв'язку з тим, що здійснені оплати не пов'язані  із судовими витратами та розглядом справи, а тому не можуть бути покладені на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, та обґрунтованість заявлених позовних вимог у визначених обємах згідно положень цивільного законодавства, а також те, що відповідачем  не надано жодних належних доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість та відповідність висновків суду фактичним обставинам та зібраним у справі доказам, а відтак відсутність підстав для скасування чи зміни рішення суду. Апеляційна скарга є необґрунтованою, у зв’язку з чим,  задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Кредитної спілки „Сіверська” залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду  Чернігівської області  від 11.04.2007 р. у справі №13/100 залишити без змін.

3. Матеріали справи №13/100 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

 Головуючий суддя                                                                      Корсак В.А.

 Судді                                                                                          Авдєєв  П.В.

                                                                                          Коршун Н.М.