Справа № 2- 569/10

                                                                      РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

01 вересня   2010  року                      Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі:  головуючого  судді:      Слюсар Л.П.

                 при секретарі :                Карпенко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду   м. Дніпропетровська цивільну справу   за позовною заявою    ОСОБА_1   до ОСОБА_2, третя особа  Шоста дніпропетровська державна нотаріальна контора, Комунальне   підприємство  « Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»,  Виконавчий комітет  Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради     про  захист порушених прав,  про визнання права власності на майно, про встановлення юридичного факту,  про визнання недійсним  свідоцтва про право на спадщину за законом,  позовну заяву  ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_3, Шоста дніпропетровська державна нотаріальна контора  про встановлення  факту прийняття спадщини та визнання  права власності на частину квартири у порядку спадкування за законом,-                            

ВСТАНОВИВ:

      В  січні 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до   Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори, треті особи:  Комунальне підприємство  « Дніпропетровське  міжміське бюро технічної інвентаризації», Дніпропетровська міська рада   про захист порушених прав, про визнання права власності на майно, про встановлення юридичного факту.

В січні 2010 року  до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернулася  ОСОБА_2 з позовною заявою до відповідача  ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_3, Шоста Дніпропетровська державна нотаріальна контора  про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на частину квартири у порядку спадкування за законом.

     Ухвалою Індустріального районного суду  м. Дніпропетровська від 22 березня 2010 року  було об’єднано в одне провадження  матеріали двох цивільних справ.

При розгляді справи  позовні вимоги  ОСОБА_1 було  уточнено. В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві, уточненій позовній заяві та в ході судового засідання позивачка та її представник посилалися на те, що  батькам позивачки:   батькові – ОСОБА_5     та матері  ОСОБА_6  належало  на праві власності по 1/3 частини  квартири  АДРЕСА_1,  і 1/3 частина  квартири належить  їх онуці, доньці відповідачки  ОСОБА_3.   ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.  Вказали,  що його дружина ОСОБА_6,   та його донька позивачка  ОСОБА_1  фактично  прийняли спадщину кожний по 1/6 частині. ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.  ОСОБА_1   фактично прийняла спадщину, яка складалася із Ѕ частини спірної квартири.  Однак,  коли позивачка звернулася із відповідною заявою до Шостої дніпропетровської державної нотаріальної  контори у 1995 році нотаріус відмовив прийняти заяву, роз’яснивши  що вона чи інші спадкоємці повинні надати оригінали документів на квартиру №24, яка розташована  у АДРЕСА_1.  Як пізніше їй стало відомо її сестра відповідачка по справі   ОСОБА_2  28 червня 1996 року  отримала свідоцтво  про право на спадщину за законом після смерті  батька  ОСОБА_5.   Просила визнати недійсним  Свідоцтво про право на спадщину за законом видане,  28 червня 1996 року державним нотаріусом Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори Якубою О.А. ОСОБА_2, зареєстровано в реєстрі за №4-6060, номер  спадкової справи 485/96; встановити факт прийняття нею  спадщини   за законом, що відкрилася після смерті її батька ОСОБА_5, а саме – 1/6 частки квартири АДРЕСА_1;  встановити факт прийняття нею спадщини  за законом, що відкрилася після смерті її матері ОСОБА_6, а саме Ѕ частки квартири АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 та стягнути із відповідачки понесені судові витрати по справі.

В задоволені позовної заяви  ОСОБА_2 просили відмовити.

Відповідачка ОСОБА_2  та її представник  позовні вимоги визнали частково. Просили задовольнити позовну заяву  ОСОБА_2 В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві і в ході судового розгляду посилалися на те, що   ОСОБА_2 є рідною донькою   ОСОБА_5 та ОСОБА_6.  Відповідно до свідоцтва про право власності на житло квартира АДРЕСА_1  належить на  праві спільної сумісної власності ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_3.  ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, після його смерті відкрилася спадщина у вигляді  1/3 частини квартири АДРЕСА_1. Після його смерті  спадкоємцями першої черги були його дружина ОСОБА_6,  позивачка ОСОБА_2 та  її сестра відповідачка по справі ОСОБА_1.      Позивачка – ОСОБА_2 та її матір у встановлений законом  шестимісячний термін  звернулися до державної нотаріальної контори  з заявами  про прийняття спадщини після смерті  ОСОБА_5. ОСОБА_1 спадщину після останнього не приймала. Шостою дніпропетровською державною конторою  28.06.1996 року  було видано  ОСОБА_2  свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька на 1/6 частину  квартири АДРЕСА_1. На іншу 1/6 частину  спадкової частки свідоцтво не видавалося залишилося відкритим для  дружини померлого -  ОСОБА_6.  ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Після її смерті  відкрилася спадщина на 3/6 частини квартири АДРЕСА_1.  Після смерті матері спадкоємцями першої черги є  ОСОБА_2 та ОСОБА_1.  ОСОБА_2 у встановлений законом термін звернулася з заявою та Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини,  та 28 червня 1996 року  отримала свідоцтво про право на спадщину за законом  на 3/12 частини  квартири АДРЕСА_1  на інші 3/12 частини квартири свідоцтво про право на спадщину не видавалося.  В даний час вона позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на інші 3/12 частини вищевказаної квартири після смерті матері, оскільки під час подачі заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6 було вказано також спадкоємицею відповідачку по справі.  Просила встановити факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті матері ОСОБА_6 померлої ІНФОРМАЦІЯ_2; визнати  за ОСОБА_2   право власності на 3/12 частини квартири АДРЕСА_1 у порядку  спадкування за законом після смерті матері – ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

Представник третьої особи Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився.  Про час  і місце слухання справи  повідомлялись належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Третя особа  Комунальне підприємство « Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з’явився.  Про час  і місце слухання справи  повідомлялись належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Третя особа  Виконавчий комітет Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради в судове засідання не з’явився.  Про час  і місце слухання справи  повідомлялись належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Третя особа ОСОБА_3 була допитана в судовому засіданні в якості свідка. Розповіла про те, що її тітка  ОСОБА_1 в квартирі після смерті дідуся  не проживала.  Комунальні послуги за спірну квартиру оплачувала її матір ОСОБА_2  Після смерті бабусі   тітці залишилася дача.    

      Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10, ОСОБА_11 ,  ОСОБА_12  ОСОБА_13 ОСОБА_3,   вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги   ОСОБА_1  підлягають задоволенню частково,  позовна заява  ОСОБА_2  не   підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Судом встановлено, що  позивачка ОСОБА_1   та   відповідачка  ОСОБА_2 є рідними сестрами їх батьками  є: батько -   ОСОБА_5 і матір’ю  -  ОСОБА_6.

 Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 28 жовтня 1993 року, виданого виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів, згідно до розпорядження № И-2655 від 28 жовтня 1993 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві  власності ОСОБА_5,  ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ( т.1 а.с.16).  

      ІНФОРМАЦІЯ_1 батько –  ОСОБА_5 - помер, після його смерті відкрилася спадщина на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.  Після смерті  ОСОБА_5 спадкоємцями першої черги є його дружина   ОСОБА_6, їх доньки -   ОСОБА_2 та ОСОБА_1.   Як вбачається із спадкової справи  №485/96  його дружина  ОСОБА_6 фактично прийняла спадщину  оскільки проживала разом із спадкодавцем,  а    ОСОБА_2 28 червня 1996 року   державним нотаріусом Шостої дніпропетровською державною нотаріальною контрою   О. Якуба було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька  ОСОБА_5 на 1/6 частину  квартири  АДРЕСА_1, зареєстровано в реєстрі за №4-6060. 1/6 частина залишилася відкритою для дружини померлого ( т.1 а.с. 104-115).  На підставі свідоцтва про право на  спадщину від 28.06.1996 року у КП ДМБТІ було зареєстровано право власності  ОСОБА_2   на  1/6 частину квартиру.  Прізвище  змінено з «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2»  на підставі Свідоцтва про переміну імені від 18.05.2005 року , серія НОМЕР_1 ( т.1 а.с.22).  

      ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ( т.1 а.с.25).

      Відповідно до спадкової справи №150/95  заведеної після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявами про прийняття спадщини звернулися  ОСОБА_2 22.03.1995 року та  ОСОБА_1 08.06.1995 року  ( т.2 а.с. 65-74).

    Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом  від 28 червня 1996 року посвідченого  державним нотаріусом Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори О.Якуба, зареєстрованого в реєстрі за №4-6057 ,  спадкоємцем майна ОСОБА_6 померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 є  ОСОБА_2.  Спадкове майно складається із 3/6 частин квартири 24 в житловому будинку АДРЕСА_1: що належить – 1/3 частина  ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого  Дніпропетровським міськвиконкомом 28.10.1993 року  за НОМЕР_2, а 1/6 частина гр. ОСОБА_5, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємцем якого на 1/6 частину була його  дружина – ОСОБА_6, яка фактично   спадщину прийняла та померла. Свідоцтво про право на спадщину  видано на 3/12 частини квартири, а 3/12 частини залишилося відкритими для  іншого спадкоємця ( т.1 а.с.28). Право власності  за ОСОБА_2 зареєстровано  в КП «ДМБТІ»  ( т. а.с.21).    

Згідно до ст.549 ЦК України (в редакції 1963 року)  визнається що спадкоємець прийняв спадщину : 1) якщо він фактично вступив в управління  або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем  відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.  Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців  з дня відкриття спадщини.

ОСОБА_1 заявлені вимоги щодо встановлення нею факту прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті  її батька ОСОБА_5,  та визнання недійсним  свідоцтва про право на спадщину за законом   виданого 28 червня 1996 року, державним нотаріусом Шостої дніпропетровської державної нотаріальної  контори Якубою О.А. ОСОБА_2, зареєстрованому в реєстрі за №4-6060.

  Із  змісту ст.1301 ЦК України витікає, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Допитані в судовому засіданні свідки  не  підтвердили факт прийняття ОСОБА_1  спадщини після смерті батька,  так    свідок ОСОБА_9 , сусідка,   вказала, що після смерті  ОСОБА_5 в квартирі проживала його дружина  ОСОБА_6 та їх онука ОСОБА_3. Після смерті батька  ОСОБА_1  доглядала за матір’ю.

 Свідок ОСОБА_10, сусідка  не могла пояснити нічого по справі, лише розповіла про те, що    бачила, як  ОСОБА_1  приходила  в спірну квартиру.

 Свідок ОСОБА_11 , сусідка,  розповіла про те, що  за два-три місяці до смерті  ОСОБА_6 з  нею проживала  ОСОБА_1. Після смерті матері  ОСОБА_1 перестала  проживати в квартирі.

 Свідок ОСОБА_12 сусідка,  розповіла про те, що  на день смерті  ОСОБА_5 його донька   ОСОБА_1  із сім’єю в спірній квартирі не проживали.  Вказала, що ОСОБА_5  вигнав  її разом із сім’єю  з квартири, тому що її чоловік  побив його.  

Свідок ОСОБА_13 , колишній чоловік  відповідачки,  розповів про те, що після смерті  ОСОБА_5 в спірній квартирі залишилася проживати: його донька,  колишня дружина  і теща.              

Отже  в судовому засіданні   позивачкою  ОСОБА_1  не доведено  факт прийняття нею спадщини після смерті батька, а показаннями  свідків   підтверджувався  факт проживання  нею на день смерті з батьком.

Оскільки  суд не вбачає законних підстав для  задоволення позовних вимог позивачки ОСОБА_1  в частині  встановлення факту  прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_5  то позовні вимоги в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину   за законом,  виданого 28 червня 1996 року, державним нотаріусом Шостої дніпропетровської державної нотаріальної  контори Якубою О.А. ОСОБА_2, зареєстрованому в реєстрі за №4-6060  задоволенню також  не підлягають.  

Щодо заявлених вимог ОСОБА_1  про встановлення факту прийняття нею спадщини  після смерті матері ОСОБА_6 на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 та визнання  за нею  права власності на 2/3 частини спірної квартири, то як вбачається із спадкової справи  ОСОБА_1  в шестимісячний  строк звернулася до Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини  після смерті матері, однак свідоцтво  про право на спадщину  після її смерті на 3/12 частин  квартири АДРЕСА_1 не отримала в зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів, виходячи із вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1  підлягають задоволенню частково, а саме  необхідно визнати за ОСОБА_1    право власності на  спадкове майно,  а саме  на 3/12 частини     квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті  матері  ОСОБА_6  померлої,  ІНФОРМАЦІЯ_2.

  Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1  в частині визнання за нею право власності на 3/12 частини спірної квартири задоволені то суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2, щодо  встановлення  факту прийняття нею спадщини після   смерті матері та  визнання за нею права власності на 3/12 частини квартири АДРЕСА_1 та вимушений в позові відмовити.            

        Відповідно до 88 ЦПК України підлягають стягненню із   ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судові витрат по справі в розмірі 171 грн.        

Керуючись:   Постановою  Пленуму Верховного  Суду України « Про практику у справах про спадкування», від 30.05.2008 року №7 , ст.ст.71, 74, 524, 548,549,550,553,554,560, 561,  Цивільного Кодексу  України в редакції 1963 року, ,  ст. ст. 15, 16, 267,  1261, 1268-1270,1280,1296,1300,1301   ЦК України ,  ст. 3,7, 11,15,  60,88,  212 -215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

    Позовну заяву ОСОБА_1  задовольнити частково.

    Визнати за ОСОБА_1    право власності на  спадкове майно,  а саме  на 3/12 частини     квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті  матері  ОСОБА_6  померлої,  ІНФОРМАЦІЯ_2.

    В іншій частині позову  ОСОБА_1 відмовити.  

    В задоволенні  позовної заяви   ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути із   ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  судові витрати по справі в  розмірі 171 грн. 00 коп.  

            Рішення може  бути оскаржено  в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня  проголошення  рішення  апеляційної скарги.

               Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання  копії цього рішення.    

Суддя                                                                                   Л.П. Слюсар