Справа № 2-15/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    27 січня 2010 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Гнипа О. І.,

при секретарі Бородіній В. В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Дарди О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Семенівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про захист честі, гідності та ділової репутації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_3,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, подав до Семенівського районного суду Чернігівської області позов до відповідача, Семенівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, за даними якого позивач просить: визнати, що відомості, зазначені в службовій характеристиці атестаційного листа майора міліції ОСОБА_1 від 14 серпня 2009 року, не відповідають дійсності і порочать його честь та гідність; визнати, що відомості, зазначені в службовій характеристиці атестаційного листа майора міліції ОСОБА_1 від 14 серпня 2009 року, не відповідають дійсності і порочать його ділову репутацію; зобов'язати Семенівський районний відділ управління Міністерства внутрішніх справ України спростувати відомості, викладені в службовій характеристиці атестаційного листа майора міліції ОСОБА_1 від 14 серпня 2009 року, які не відповідають дійсності і порочать його честь, гідність та ділову репутацію; спростувати відомості, що не відповідають дійсності і порочать його честь, гідність та ділову репутацію, шляхом повідомлення про недостовірність відомостей, викладених в службовій характеристиці атестаційного листа, до відома керівництва УМВС України в Чернігівській області, особового складу Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області, та відкликанням атестаційного листа з особової справи майора міліції ОСОБА_1. В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 у позові зазначив про те, що з грудня 2004 року він обіймав посаду заступника начальника відділу-начальника слідчого відділення Семенівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі –  Семенівський РВ УМВС України в Чернігівській області). 14 серпня 2009 року начальником Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області Цируліком О. П. на позивача був складений атестаційний лист, в розділі 1 якого зазначена негативна службова характеристика атестованого з висновками, що позивач займаній посаді не відповідає, може бути використаний на посаді з меншим обсягом роботи. Зі змістом службової характеристики позивач зміг ознайомитись під час судового засідання за його адміністративним позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі – УМВС України в Чернігівській області) про визнання протиправним і скасування наказу про призначення, де і були зроблені копії атестаційного листа. У складеній начальником Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області Цируліком О. П. службовій характеристиці зазначені відомості, що не відповідають дійсності. Вони викладені неправдиво і порочать честь, гідність та ділову репутацію позивача. По суті в службовій характеристиці зазначені неправдиві, негативні відомості про те, що позивачем допущені порушення службової дисципліни, які призвели до негативних результатів у слідчій роботі слідчого підрозділу та виконання покладених на нього завдань. За час попередньої служби позивач суттєвих нарікань з боку керівництва як слідчого управління УМВС України в Чернігівській області так і керівництва Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області не мав, на критичні зауваження реагував своєчасно і вживав всіх можливих заходів, спрямованих на усунення виявлених недоліків. Завжди характеризувався позитивно. Неодноразово заохочувався. Останній раз грамотою згідно наказу заступника начальника УМВС України в Чернігівській області № 883 від 18 грудня 2009 року за сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, пов'язаних із розслідування кримінальних справ, та з нагоди Дня міліції України. У службовій характеристиці позивача Цируліком О. П. безпідставно вказані відомості, що позивачем не вживалися належні організаційні та практичні заходи, спрямовані на покращення організації взаємодії з оперативними підрозділами райвідділу. Відповідно до вимог наказів МВС України № 777 від 07 вересня 2005 року та № 137 від 27 березня 2009 року, якими затверджені інструкції з організації взаємодії органів досудового слідства з оперативними підрозділами, саме начальник райвідділу організовує та практично реалізовує зазначену взаємодію, у тому числі і заслуховує членів слідчо-оперативних груп. Проте, фактично ОСОБА_3 перекладені власні прорахунки на позивача. Необґрунтованим є твердження ОСОБА_3 про те, що невиконання позивачем вимог ст. 1141 Кримінально-процесуального кодексу України знаходиться в причинному зв'язку з погіршенням показників слідства по закінченню розслідуванням справ та направлення їх в порядку ст. 225 Кримінально-процесуального кодексу України до суду. Протягом останніх двох років по основних показниках роботи слідче відділення Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області одне з найкращих і скарг з боку керівництва не було. Безпідставним є твердження ОСОБА_3,  про те, що через провини позивача в 2006 та 2008 роках допущені випадки необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності громадян. Відповідно до вимог п. 10.3 Наказу МВС України №160 від 31 березня 2008 року, яким затверджено Положення про органи досудового слідства Міністерства внутрішніх справ України, необґрунтоване притягнення особи до кримінальної відповідальності тягне за собою дисциплінарну відповідальність за умови, що в процесі слідства були порушені норми чинного законодавства або допущено особисту недбалість чи несумлінне ставлення до виконання службових обов'язків. В 2006 та 2008 роках за фактами необґрунтованого притягнення осіб до кримінальної відповідальності проводились службові розслідування, позивача до дисциплінарної відповідальності не притягували, що свідчить про відсутність його вини. Неправомірним є твердження ОСОБА_3 про те, що в слідчому відділенні взагалі не аналізуються причини та умови, що сприяють учиненню злочинів, лише в одиничних випадках в порядку ст. 231 Кримінально-процесуального кодексу України вносяться подання. Відповідно до вимог ст. 23 Кримінально-процесуального кодексу України при провадженні досудового слідства слідчий зобов'язаний виявити причини і умови, які сприяють вчиненню злочину. Фактично причини злочину та умови, які сприяють його вчиненню, входять до предмету доказування в кожній кримінальній справі. Тобто дослідження обставин справи не є всебічним і повним, якщо не виявлені причини і умови вчинення злочину. Така прогалина може бути підставою для повернення прокурором справи на додаткове розслідування, або іншого реагування на допущену неповноту розслідування. Жодного разу прокуратурою району кримінальні справи у зв'язку з не встановленням причин та умов вчинення злочину на додаткові розслідування не направлялись, дисциплінарні провадження відносно слідчих не порушувались. Взагалі не зрозуміла теза ОСОБА_3 про те, що на порушення вимог наказу МВС України № 760-05 не відслідковуються матеріали за фактами економічних злочинів. Так, вимогами наказу МВС України № 760 від 08 вересня 2005 року, яким затверджено Інструкцію з організації взаємодії органів досудового слідства з оперативними підрозділами органів внутрішніх справ України у виявлені, документуванні та розслідуванні злочинів у сфері економіки, передбачено (п. 2.3 зазначеної Інструкції), що керівником слідчих   підрозділів забезпечується облік матеріалів дослідчих перевірок за злочинами у сфері економіки, підслідних слідчим органів внутрішніх справ, що перебувають в оперативних підрозділах. На виконання зазначеної вимоги в слідчому відділенні Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області заведений відповідний журнал, в якому обліковуються відповідні матеріали. Крім того, щомісячно до слідчого управління УМВС України в Чернігівській області надаються звіти встановленої форми з даними не тільки про матеріали економічної спрямованості підслідних слідчим ОВС, а із даними про матеріали економічної спрямованості, підслідні органам прокуратури, які перебували в провадженні оперативних підрозділів. Жодних зауважень із даного приводу він ніколи не мав. Прийняті рішення про відмову у порушенні кримінальної справи за матеріалами перевірок економічної спрямованості, які проводять співробітники оперативних підрозділів, в обов'язковому порядку узгоджуються з керівником слідчого підрозділу. Зазначене свідчить про те, що начальником Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області Цируліком О. П. під час складання атестаційного листа до службової характеристики внесені неправдиві дані, які порочать честь і гідність позивача як офіцера та його ділову репутацію. Зазначені неправдиві відомості, що порочать його честь, гідність та ділову репутацію, були поширені підполковником міліції Цируліком О. П., а саме: атестаційний лист направлений керівництву УМВС України в Чернігівській області; зміст службової характеристики доведений особовому складу Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області; атестаційний лист зберігається в особовій справі позивача.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав повністю та пояснив про те, що, на його думку, є всі підстави для задоволення позову згідно вимог законодавства.

Представник відповідача, Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області, Дарда Олександр Миколайович у судовому засіданні позов не визнав повністю та пояснив про те, що всі доводи позивача є безґрунтовними і заснованими на довільному тлумаченні позивачем положень нормативно-правових актів.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, начальник Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області Цирулік Олександр Петрович у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином про час і місце судового засідання.

Допитаний як свідок слідчий слідчого відділення Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_5 у судовому засіданні показав про те, що позивач звертався до суду із приводу його незаконного звільнення з роботи. Незаконне звільнення підірвало репутацію позивача через те, що свідок як мешканець міста Семенівка Чернігівської області чув від інших мешканців міста недоброзичливі відгуки на адресу позивача, мовляв він є особою, яка характеризується негативно. Проте це є неправдою, оскільки коли позивач працював начальником слідчого відділення Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області, то слідче відділення працювало належним чином, робота планувалася та виконувалася, зауважень до позивача з боку керівництва не було.

Допитаний як свідок слідчий слідчого відділення Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_6 у судовому засіданні показав про те, що в червні 2009 року УМВС України в Чернігівській області проводилася перевірка слідчого відділення Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області. Перевіркою були виявлені неістотні формальні недоліки.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, допитавши свідків, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає за необхідне задовольнити позов частково за наступних встановлених у справі обставин.

14 серпня 2009 року начальником Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області підполковником міліції Цируліком Олександром Петровичем у Розділі І «Стисла характеристика атестованого» атестаційного листа майора міліції ОСОБА_1 за період з березня 2005 року по липень 2009 року була викладена негативна інформація про позивача, а саме зазначені наступні відомості:

«За час служби в посаді заступника начальника відділу – начальника слідчого відділення Семенівського районного відділу УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_1 не забезпечив належного стану слідчої роботи в слідчому підрозділі та виконання покладених на нього завдань, належного планування діяльності слідчих підрозділів. Ним не вживались належні організаційні та практичні заходи, направлені на покращання організації взаємодії з оперативними підрозділами райвідділу, службова документація, ведення якої регламентовано Наказом МВС України № 160-08, не відповідає вимогам зазначеного Наказу.

Проведеним у червні поточного року вивченням стану організації роботи слідчого відділення Семенівського РВ УМВС області встановлено, що майором міліції ОСОБА_1 допускаються грубі порушення вимог ст. 114-1 КПК України, якою регламентовані повноваження начальника слідчого підрозділу, внаслідок чого основні показники підрозділу погіршуються у порівнянні з минулим роком, закінчено розслідування у 41 справі (-7), направлено у порядку ст. 225 КПК України 36 к.с. (-11). Закрита за ст. 6 п. 2 КПК України 1 к.с., під час вивчення якої встановлені суттєві порушення законності під час прийняття такого рішення. Упродовж 2006 та 2008 року мали місце випадки необґрунтованих притягнень до кримінальної відповідальності громадян відповідно 2 та 1.

Під час вивчення кримінальних справ не виявлено жодного випадку надання письмових вказівок по справам, які знаходиться в провадженні слідчих вказаного підрозділу, незважаючи на невелику завантаженість, слідчі дії у них проводяться несвоєчасно, допускаються порушення вимог КПК України, мають місце випадки, які набули системного характеру, щодо невиконання вказівок прокуратури району про відновлення справ та виконання у них окремих слідчих дій. Не забезпечена своєчасна здача до архіву УМВС закритих кримінальних справ.

У підрозділі взагалі не аналізуються причини і умови, що сприяють учиненню злочинів, лише у одиничних випадках в порядку ст. 23-1 КПК України вносяться подання.

У порушення вимог наказу МВС України № 760-05 не відслідковуються матеріали за фактами економічних злочинів.

Взагалі не заслуховуються члени слідчо-оперативних груп про результати роботи розкриття і розслідування конкретних злочинів.

Викладене свідчить про неналежне виконання за час перебування у посаді заступника начальника відділу – начальника слідчого відділення Семенівського районного відділу УМВС України в Чернігівській області майором міліції ОСОБА_1 вимог ст. 114-1 КПК України.

ОСОБА_1 не користується повагою та авторитетом у значної кількості особового складу Семенівського РВ УМВС області.».

Вказана негативна інформація про позивача начальником Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області підполковником міліції Цируліком Олександром Петровичем поширювалася шляхом її скерування разом із зазначеним атестаційним листом до УМВС України в Чернігівській області і в серпні 2009 року була предметом розгляду заступника начальника управління – начальника слідчого управління управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області Товкала М. В., атестаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області та начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області Катеринчука І. П., що підтверджується відомостями копії атестаційного листа (а.с. 6-7), даними позову та поясненнями позивача у судовому засіданні.

В основу негативної інформації про позивача покладені дані довідки УМВС України в Чернігівській області від 16 червня 2009 року про результати перевірки стану організації роботи слідчого відділення Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області, у якій зазначені недоліки у роботі слідчого підрозділу, керованого позивачем (а.с. 19-26).

Однак, частина вищезазначеної негативної інформації про позивача є недостовірною, зокрема, про те, що: «За час служби в посаді заступника начальника відділу – начальника слідчого відділення Семенівського районного відділу УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_1 не забезпечив належного стану слідчої роботи в слідчому підрозділі та виконання покладених на нього завдань, належного планування діяльності слідчих підрозділів. Ним не вживались належні організаційні та практичні заходи, направлені на покращання організації взаємодії з оперативними підрозділами райвідділу; службова документація, ведення якої регламентовано Наказом МВС України № 160-08, не відповідає вимогам зазначеного Наказу.»; «Проведеним у червні поточного року вивченням стану організації роботи слідчого відділення Семенівського РВ УМВС області встановлено, що майором міліції ОСОБА_1 допускаються грубі порушення вимог ст. 114-1 КПК України, якою регламентовані повноваження начальника слідчого підрозділу, внаслідок чого основні показники підрозділу погіршуються у порівнянні з минулим роком»; «Під час вивчення кримінальних справ … слідчі дії у них проводяться несвоєчасно, … мають місце випадки, які набули системного характеру, щодо невиконання вказівок прокуратури району про відновлення справ та виконання у них окремих слідчих дій. Не забезпечена своєчасна здача до архіву УМВС закритих кримінальних справ.»; «У підрозділі взагалі не аналізуються причини і умови, що сприяють учиненню злочинів, лише у одиничних випадках в порядку ст. 23-1 КПК України вносяться подання.»; «У порушення вимог наказу МВС України № 760-05 не відслідковуються матеріали за фактами економічних злочинів.»; «Взагалі не заслуховуються члени слідчо-оперативних груп про результати роботи розкриття і розслідування конкретних злочинів.»; «Викладене свідчить про неналежне виконання за час перебування у посаді заступника начальника відділу – начальника слідчого відділення Семенівського районного відділу УМВС України в Чернігівській області майором міліції ОСОБА_1 вимог ст. 114-1 КПК України.», оскільки ця частина інформації у повному обсязі спростовується даними висновку Міністерства внутрішніх справ України від 18 листопада 2009 року та наказу Міністра внутрішніх справ України № 492 від 25 листопада 2009 року, згідно яких, з чим погоджується також і суд, перевірка стану організації роботи слідчого відділення Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області, результати якої оформлено згаданою довідкою УМВС України в Чернігівській області від 16 червня 2009 року, на котрій базується оскаржувана характеристика позивача, визнана упередженою та необ’єктивною, а перевіряючого за несправедливість притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани (а.с. 91-100), вищевказаними показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_5.

    Поряд з цим, суд не убачає за потрібне визнавати іншу частину вказаної негативної інформації про позивача недостовірною, а саме про те, що: «закінчено розслідування у 41 справі (-7), направлено у порядку ст. 225 КПК України 36 к.с. (-11). Закрита за ст. 6 п. 2 КПК України 1 к.с., під час вивчення якої встановлені суттєві порушення законності під час прийняття такого рішення. Упродовж 2006 та 2008 року мали місце випадки необґрунтованих притягнень до кримінальної відповідальності громадян відповідно 2 та 1»; «не виявлено жодного випадку надання письмових вказівок по справам, які знаходяться в провадженні слідчих вказаного підрозділу, незважаючи на невелику завантаженість»; «допускаються порушення вимог КПК України», позаяк ця інформація стосується відомостей про факти (від латинського слова factum – зроблене, вчинене) – це явища об’єктивної реальності, фрагменти (дискретні відрізки) дійсності) і підтверджується  даними порівняльних статистичних показників роботи органів досудового слідства УМВС України в Чернігівській області за червень 2008 року – червень 2009 року (а.с. 32), та зазначеними показаннями свідка ОСОБА_6 у частині допущення неістотних прорахунків в роботі.

    Суд також не вважає необхідним визнавати недостовірною і таку останню частину  негативної інформації, викладеної у Розділі І «Стисла характеристика атестованого» атестаційного листа позивача як «ОСОБА_1 не користується повагою та авторитетом у значної кількості особового складу Семенівського РВ УМВС області», виходячи з погляду крізь призму нижчеприведених визначень та вимог джерел національного та міжнародного права.

Повідомлення особою відомостей поділяється на сповіщення даних про факти (визначення приведене вище) та на висловлення оціночних суджень (оціночне судження – це відношення особи до певного явища, висловлений висновок, узагальнення, погляд, переконання), котрі не є тотожними за своїм значенням.

    Як випливає з принципів ухвалення Європейським судом з прав людини рішень у справах «Лінгенс проти Австрії» (1986 рік), «„Albert-Engelmann-Gesellschafft MBH” проти Австрії» (2006 рік), «Ляшко проти України» (2006 рік), а практика Європейського суду з прав людини в силу вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягає застосуванню судами України як джерело права, існування фактів може бути об’єктивно підтверджено. Натомість правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу про доведення правдивості оціночного судження виконати неможливо. Така вимога сама по собі порушує свободу вираження поглядів, яка забезпечується ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (згода на обов’язковість дії цієї Конвенції на території України надана Верховною Радою України згідно Закону України від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року,  Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (із змінами, внесеними згідно із Законами України від 24 березня 1999 року, від 03 лютого 2004 року, від 09 лютого 2006 року), а отже вказана Конвенція в силу вимог ст. 9 Конституції України є частиною національного права). Свобода вираження поглядів становить одну із фундаментальних основ демократичного суспільства і може полягати у висловленні оціночних суджень які за своїм змістом не є нейтральними, а такими, що викликають почуття образи, обурення чи неспокою (такими є вимоги плюралізму), передбачає можливість перебільшення і навіть провокації. Однак, хоч би твердження і є оціночними судженнями, все одно слід аналізувати, чи ґрунтуються вони на достатніх фактах. Адже висловлені оціночні судження, які не мають під собою жодного фактичного підґрунтя, можуть бути визнані надмірними, а отже тягнути за собою певні правові наслідки.

    Отже, у контексті вимог вищевказаних визначень та джерел права суд приходить до висновку, що фраза «ОСОБА_1 не користується повагою та авторитетом у значної кількості особового складу Семенівського РВ УМВС області» є оціночним судженням начальника Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області підполковника міліції Цируліка Олександра Петровича. Дане оціночне судження не є надмірним через те, що має під собою певне фактичне підґрунтя (результати анонімного опитування працівників Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області, оформлені довідкою від 03 червня 2009 року (а.с. 124-125), згідно яких рівень авторитету ОСОБА_1 в колективі нижче середнього). При цьому правдивість даного оціночного судження довести неможливо. Отже, воно не може підлягати визнанню недостовірним в силу зазначених вимог ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та наведеної практики Європейського суду з прав людини.

З огляду на викладене, за правилами ст. ст. 277, 297, 299 Цивільного кодексу України та ст. ст. 471 Закону України «Про інформацію» суд убачає за необхідне визнати недостовірною та такою, що порочить честь і ділову репутацію ОСОБА_1, негативну інформацію, викладену у Розділі І «Стисла характеристика атестованого» атестаційного листа майора міліції ОСОБА_1 за період з березня 2005 року по липень 2009 року, що складається з частини вищеприведених фраз за виключенням зазначених відомостей про факти та оціночні судження.

Задовольняючи позов, суд вважає за потрібне у рішенні не зазначати, що поширена інформація порочить гідність позивача, позаяк під гідністю як морально-етичною категорією й одночасно особистим немайновим правом особи слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної значущості, а отже, поширена відповідачем інформація гідності позивача не торкається, а зачіпає лише його честь (позитивну соціальну оцінку особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь та поведінки загальноприйнятим уявленням про добро і зло) та  ділову репутацію (набуту суспільну оцінку ділових і професійних якостей особи при виконанні нею службових обов’язків).

Вирішуючи відповідно до ст. 277 Цивільного кодексу України питання про спосіб зобов’язання відповідача до спростування недостовірної інформації, суд убачає за необхідне зазначити, що відкликати атестаційний лист з особової справи позивача не можливо, оскільки цей цілісний документ, поряд із спірною характеристикою, котра є лише частиною документа, містить і інші дані, зокрема, висновки атестаційної комісії, які у судовому порядку не можуть бути оспорені. Крім цього, зазначена інформація не підлягає спростуванню шляхом повідомлення про її недостовірність особовому складу Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області, як цього бажає позивач, через те, що у справі відсутні докази про поширення недостовірної інформації відповідачем у такий спосіб. Отже, відповідача слід зобов’язати спростувати недостовірну та таку, що порочить честь і ділову репутацію ОСОБА_1, вказану вище частину негативної інформації, викладеної у Розділі І «Стисла характеристика атестованого» атестаційного листа майора міліції ОСОБА_1 за період з березня 2005 року по липень 2009 року, у той спосіб, у який була поширена дана інформація, зокрема, шляхом направлення офіційних письмових повідомлень про її недостовірність заступнику начальника управління – начальника слідчого управління управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області М. В. Товкалу, атестаційній комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області та начальнику управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області І. П. Катеринчуку.

Зазначені доводи сторони відповідача про повне не визнання позову не спростовують указаних висновків суду про часткове задоволення позову, а тому судом при ухваленні рішення відхиляються.

    Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Семенівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про захист честі, гідності та ділової репутації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_3, – задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що порочить честь і ділову репутацію ОСОБА_1, негативну інформацію, викладену у Розділі І «Стисла характеристика атестованого» атестаційного листа майора міліції ОСОБА_1 за період з березня 2005 року по липень 2009 року, зокрема, про те, що:

«За час служби в посаді заступника начальника відділу – начальника слідчого відділення Семенівського районного відділу УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_1 не забезпечив належного стану слідчої роботи в слідчому підрозділі та виконання покладених на нього завдань, належного планування діяльності слідчих підрозділів. Ним не вживались належні організаційні та практичні заходи, направлені на покращання організації взаємодії з оперативними підрозділами райвідділу; службова документація, ведення якої регламентовано Наказом МВС України № 160-08, не відповідає вимогам зазначеного Наказу.»;

«Проведеним у червні поточного року вивченням стану організації роботи слідчого відділення Семенівського РВ УМВС області встановлено, що майором міліції ОСОБА_1 допускаються грубі порушення вимог ст. 114-1 КПК України, якою регламентовані повноваження начальника слідчого підрозділу, внаслідок чого основні показники підрозділу погіршуються у порівнянні з минулим роком»;

«Під час вивчення кримінальних справ … слідчі дії у них проводяться несвоєчасно, … мають місце випадки, які набули системного характеру, щодо невиконання вказівок прокуратури району про відновлення справ та виконання у них окремих слідчих дій. Не забезпечена своєчасна здача до архіву УМВС закритих кримінальних справ.»;

«У підрозділі взагалі не аналізуються причини і умови, що сприяють учиненню злочинів, лише у одиничних випадках в порядку ст. 23-1 КПК України вносяться подання.»;

«У порушення вимог наказу МВС України № 760-05 не відслідковуються матеріали за фактами економічних злочинів.»;

«Взагалі не заслуховуються члени слідчо-оперативних груп про результати роботи розкриття і розслідування конкретних злочинів.»;

«Викладене свідчить про неналежне виконання за час перебування у посаді заступника начальника відділу – начальника слідчого відділення Семенівського районного відділу УМВС України в Чернігівській області майором міліції ОСОБА_1 вимог ст. 114-1 КПК України.».

Зобов’язати Семенівський районний відділ управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області спростувати недостовірну та таку, що порочить честь і ділову репутацію ОСОБА_1, вказану вище у резолютивній частині даного рішення негативну інформацію, викладену у Розділі І «Стисла характеристика атестованого» атестаційного листа майора міліції ОСОБА_1 за період з березня 2005 року по липень 2009 року, шляхом направлення офіційних письмових повідомлень про її недостовірність заступнику начальника управління – начальника слідчого управління управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області М. В. Товкалу, атестаційній комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області та начальнику управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області І. П. Катеринчуку.

Стягнути з Семенівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 оплачені ним при подачі позову витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов'язаного з розглядом цивільної справи, в розмірі 75 (сімдесят п’ять) гривень 00 копійок.

    Стягнути з Семенівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області в доход держави державне мито в розмірі 17 (сімнадцять) гривень.

В решті позову – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                 О. І. Гнип