КОПІЯ

                                            Справа № 2-1790 / 10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2010 року         Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

                головуючого судді             - Парахіної Є.В.,

                при секретарі                 - Салівон В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,  -

В С Т А Н О В И В :

В травні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, в якому посилаючись на те, що як потерпілий від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії отримує пенсію на підставі Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС". В квітні 2010 року звернувся до УПФУ в Ленінському районі м. Полтави з заявою про перерахунок пенсії, обчислення якої проводиться без врахування положень ст. 49, 51, 67 вказаного Закону. Просить визнати протиправною відмову відповідача в проведенні перерахунку пенсії, зобов’язати здійснити перерахунок додаткової пенсії відповідно до ст. 49, 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС" в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням положень ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", з 15.05.2005 року по день постановлення судом рішення та провести виплату нарахованих сум з виконанням приписів ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС".

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надавши заяву з проханням розглядати справу без його участі.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави в судове засідання не з'явився, надавши заяву з проханням проводити розгляд справи без участі представника.

В поданих до суду письмових запереченнях просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач як потерпілий від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 2 групи, отримує основну та додаткову пенсію, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Обчислення його пенсії проведено відповідно до положень чинного законодавства, в тому числі, постанов Кабінету Міністрів України "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року N 530 та "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" від 16.07.2008 року N 654,тобто у відповідності з чинним законодавством, підстав для перерахунку пенсії немає.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.

             Суд, дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

             Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, має 2 категорію, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 21.11.1992 року.

    ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ Ленінського району м. Полтави та з 08.05.2005 року отримує пенсію на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

             Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

            Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону  їхнього життя  і  здоров'я, створення  єдиного  порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

    В ст. 51 Закону  України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII в редакції, яка набрала чинності з 01.01.2004 року, особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається в розмірі 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Законом України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 51 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» змінено та встановлено, що особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

            Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Тому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнано неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тому з 01.01.2004 року по 31.12.2007 року, 22.05.2008 року по теперішній час діє норма Закону  України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою встановлено, що розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. ст. 49, 51 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" – особам, віднесеним до 2 категорії - у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком в період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року до 23.12.2009 року.

Зі статей 50, 51 вказаного Закону  випливає, що під час визначення розміру пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Згідно із чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Суд не бере до уваги положення ч. 3 ст. 28 вищезазначеного Закону, де зазначено, що мінімальний  розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується  виключно  для визначення  розмірів  пенсій,  призначених  згідно  з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та додаткової пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 49, 51 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

При цьому, при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком підлягають застосуванню положення ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", зважаючи на те, що є єдиним нормативним актом, який це встановлює.

               При нарахуванні пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, відповідач безпідставно керувався Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" від 03.01.2002 р. № 1, якою визначено,  що виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка провадиться розрахунок пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Разом з тим, Постанова КМУ від 03.01.2002 року № 1 не визначає поняття мінімального розміру пенсії за віком, натомість встановлює розрахункову величину в сумі 19,91 грн., тим самим істотно звужуючи зміст та обсяг існуючих прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлених законами України, що суперечить ст. 22 Конституції України. Після прийняття рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, № 10-рп/2008 зазначена постанова була скасована Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 року № 654.

             Положення ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання,  і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, суд вважає такими, що не підлягають застосуванню до вказаних правовідносин, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може  допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. 49, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням визначення поняття мінімального пенсії за віком частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

При розрахунку державної  пенсії та додаткової пенсії, передбачених ст. ст. 49, 51 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, та виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до ч. 3 ст. 67  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 року N 231-V у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Як встановлено в ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42  і частиною п’ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії — з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, — з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

    Відповідно до положень ч. 3 ст. 42 вищевказаного Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

З урахуванням викладеного, з 15.05.2005 року по 31.12.2007 року,  з 22.05.2008 року по 13.07.2010 року позивач мав право на перерахунок додаткової пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсій за віком із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законами про державний бюджет на відповідні періоди.

            Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання ОСОБА_1 є Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави. Враховуючи вищевикладене, суд вважає Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави належним відповідачем по даній справі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави здійснити перерахунок пенсії  ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 50, 51, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести виплату недоплаченої додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 в розмірі, передбаченому ст. 49, 51, ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", слід визнати протиправною.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 130, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами" № 1691-УІ від 18.02.2010 року, суд, -

В И Р І Ш И В :

    Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

    Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави щодо непроведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії протиправною.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави провести перерахунок додаткової пенсії, призначеної ОСОБА_1, в розмірі, передбаченому ст. ст. 49, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", провівши її обчислення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", з 15.05.2005 року по 31.12.2007 року,  з 22.05.2008 року по 13.07.2010 року, та здійснити відповідні виплати з урахуванням положень ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

    Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. 00 коп.

    Сплату судового збору віднести за рахунок держави.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням протягом 20 днів після цього апеляційної скарги.

ВІРНО: Суддя Ленінського районного

суду  м. Полтави                                 Є.В. Парахіна