КОПІЯ
Справа № 5-174/10
П О С Т А Н О В А
20 липня 2010 року Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Парахіної Є.В.
при секретарі - Салівон В.І.
за участю прокурора - Мандича С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві подання Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ про заміну покарання відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_1,
засудженого вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 27.01.2009 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. 00 коп., -
В С Т А Н О В И В :
В квітні 2010 року державний виконавець ВДВС Полтавського МУЮ звернувся до суду з поданням про заміну покарання у вигляді штрафу, призначеного ОСОБА_2 вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 27.01.2009 року, іншим покаранням, передбаченим чинним законодавством України, посилаючись на ухилення засудженого від виконання призначеного судом покарання, відсутність у нього доходу та не виявлення майна, на яке може бути звернуто стягнення.
В судовому засіданні представник ВДВС підтримав подання, просив його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_2 до суду не з'явився, примусовий привід органами внутрішніх справ виконати не виявилось можливим, оскільки за місцем проживання засуджений відсутній, його мати назвати місце його перебування відмовилась.
Враховуючи викладене, а також те, що виходячи зі змісту ч. 2 ст. 410 КПК України явка засудженого при вирішенні питання щодо заміни призначеного йому покарання не є обов’язковою, суд приходить до висновку про можливість розгляду подання ВДВС за відсутності засудженого ОСОБА_2
Суд, заслухавши представника ВДВС, думку прокурора, приходить до висновку про те, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 27.01.2009 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. 00 коп.
Вирок суду учасниками процесу в апеляційному порядку не оскаржував ся, набрав законної сили та у встановленому чинним законодавством порядку звернутий до виконання.
Виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 штрафу, виданий на підставі вироку суду, направлений для виконання до Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ.
Як пояснив в судовому засіданні державний виконавець, засуджений штраф не сплатив, незважаючи на неодноразові виклики до ВДВС не з'явився, при виході державного виконавця за місцем проживання боржника встановлено, що він не працює, зловживає спиртними напоями, потрапити до квартири ОСОБА_2 не виявилось можливим, оскільки двері ніхто не відчинив.
Вказані обставини підтверджуються актами державного виконавця від 05.11.2009 року, від 25.03.2010 року.
Жодного разу не з'явився засуджений ОСОБА_2 й в судові засідання. Постанови суду про примусовий привід засудженого фактично залишились без виконання. Відповідно до рапортів працівників Ленінського РВ ПМУ, отриманих судом на виконання постанов про примусовий привід, вбачається, що ОСОБА_2 за місцем проживання засуджений відсутній, його мати назвати місце його перебування відмовилась.
Відповідно до положень ст. 410 КПК України, питання про заміну штрафу покаранням у виді громадських робіт відповідно до частини четвертої статті 53 Кримінального кодексу України, виправних робіт штрафом відповідно до частини третьої статті 57 Кримінального кодексу України, позбавлення волі триманням у дисциплінарному батальйоні відповідно до частини першої статті 62 Кримінального кодексу України, обмеження чи позбавлення волі службовим обмеженням для військовослужбовців відповідно до частини першої статті 58 Кримінального кодексу України вирішується суддею районного (міського) суду за поданням органу, що відає відбуванням покарання, або за клопотанням колективу. Всі питання, передбачені цією статтею, розглядаються судом за місцем виконання вироку з участю прокурора, представника органу, що відає виконанням покарання, і, як правило, засудженого.
В ч. 4 ст. 53 КК України встановлено, що у разі неможливості сплати штрафу суд може замінити несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку: десять годин громадських робіт за один встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за чотири встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.
Враховуючи викладене, те, що державним виконавцем не надано суду жодних доказів того, що засудежний ОСОБА_2 не має можливості сплатити штраф, призначений йому вироком Ленінского районного суду м. Полтави від 27.01.2009 року, не має джоходу, майна, на яке можливо звернути стягнення, як не зазначено доказів того, що до ОСОБА_2 відповідно до положень чинного законодавства можливе застосування такого виду кримінального покарання, як громадські роботи чи то виправних робіт, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення подання Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 409, 411 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні подання Ленінського РП Октябрського МВ КВІ УДДУ ПВП в Полтавській області про заміну адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт адміністративним арештом відносно ОСОБА_2 - відмовити .
На постанову протягом десяти діб може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави.
ВІРНО: Суддя Ленінського районного
суду м. Полтави Є.В. Парахіна