копія
Справа № 11 - 338, 2010 року Головуючий в 1-й інстанції Намист юк В.П.
Категорія: ст.125 ч.1 КК України Доповідач Дуфнік Л.М.
УХВАЛА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
30 червня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних
справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого – судді Дуфнік Л.М.,
суддів Ващенка С.Є., Цугеля І.М.,
з участю потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Волочиського районного суду від 13 квітня 2010 року .
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Нова Гребля Волочиського району, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, розлученого, раніше не судимого, -
засуджено за ч.1 ст.125 КК України до 200 год. громадських робіт.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_2 1000 грн. моральної шкоди.
Запобіжний захід засудженому не обрано.
ОСОБА_3 засуджено за те, що він 24 червня 2009 року близько 8 год. 30 хв. на ґрунті неприязних відносин із ОСОБА_1 в ході сварки в квартирі АДРЕСА_1 заподіяв їй удари кулаком по голові, в обличчя, інші частини тіла, умисно спричинивши потерпілій тілесні ушкодження у вигляді припухлості м’яких тканин в лобно-скронево-тім’яній ділянці справа, в скронево-тім’яній ділянці справа, крововиливів на слизовій оболонці верхньої губи справа в ділянці 1-2 зубів та на переднє-внутрішній поверхні середньої третини правого передпліччя, які за висновком експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Крім того, 10 вересня 2009 року близько 7 год. ОСОБА_3 на ґрунті неприязних відносин із ОСОБА_2 в ході сварки в квартирі АДРЕСА_1 заподіяв їй удари рукою в різні частини тіла, після чого схопив її за руки і вдарив до стінки, шафи, умисно спричинивши потерпілій тілесні ушкодження у вигляді садна на задній поверхні ліктьового суглобу, садна на задній поверхні лівого передпліччя у верхній його третині та крововиливу на внутрішній поверхні нижньої третини лівого передпліччя, які за висновком експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Як вбачається з апеляції засудженого ОСОБА_3, він просить скасувати вирок суду першої інстанції, а справу закрити, посилаючись на те, що суд визнав його винним у вчиненні злочину, якого він не вчиняв. Зазначає, що вирок суду ґрунтується на суперечливих доказах, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, засуджений вказує, що була порушена таємниця нарадчої кімнати.
В поданому запереченні потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 просять залишити апеляцію засудженого без задоволення, а вирок місцевого суду без зміни. Вказують, що таємниця нарадчої кімнати судом не порушувалась, вирок суду відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на зібраних в установленому порядку доказах.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який підтримав подану апеляцію, а також думку потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про законність і обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.125 ч.1 КК України, тобто в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, повністю підтверджуються зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що 24 червня 2009 року зранку під час чергового конфлікту ОСОБА_3 в коридорі квартири умисно заподіяв їй тілесні ушкодження, тричі вдаривши кулаком по голові, а також флаконом від духів – по руці, тягнув за волосся, від чого вона кричала.
Потерпіла ОСОБА_2 показала, що зранку 10 вересня 2009 року ОСОБА_3 під час чергової сварки почав бити її кулаками по тілу, а потім, заламавши руки за спину, вдарив до стіни, спричинивши тілесні ушкодження.
Показання потерпілих щодо часу і механізму заподіяння їм тілесних ушкоджень узгоджуються з висновками судово - медичної експертизи, проведеної з дотримання чинного законодавства, в тому числі Інструкції про проведення судово-медичної експертизи та Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 1995 року № 6 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26 липня 1995 року відповідно за № 254/790 та № 255/791.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 36 від 18.03.2010 року у ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді припухлості м’яких тканин в лобно-скронево-тім’яній ділянці справа, в скронево-тім’яній ділянці справа, крововиливів на слизовій оболонці верхньої губи справа в ділянці 1-2 зубів та на переднє-внутрішній поверхні середньої третини правого передпліччя, які могли виникнути від дії якихось тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею в строки та за обставин, на які вказувала обстежувана, і які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 15 від 01.02.2010 року у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді садна на задній поверхні ліктьового суглобу, садна на задній поверхні лівого передпліччя у верхній його третині та крововиливу на внутрішній поверхні нижньої третини лівого передпліччя, які могли виникнути від дії якихось тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею або при ударі до таких за 4-6 годин до моменту огляду ОСОБА_2 у Волочиському МРВ СМЕ, який проводився 10.09.2009 року в 11 год.10 хв., і які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
З показань допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 вбачається, що 24 червня 2009 року зранку в квартирі АДРЕСА_1 в сусідів вони почули крики, після чого бачили ОСОБА_1, яка сказала , що її бив ОСОБА_3 Свідок ОСОБА_6 підтвердив в суді, що в цей день зранку зустрічав заплакану ОСОБА_1, коли вона йшла в міліцію писати заяву, пояснивши, що її побив батько, при цьому в неї була розбита губа, а на руці були синці.
З показань допитаної у встановленому законом порядку в якості свідка неповнолітньої ОСОБА_7 вбачається, що 9 вересня 2009 року ранком вона чула, як засуджений в іншій кімнаті висловлювався нецензурними словами на адресу бабусі ОСОБА_2, а потім, тримаючи за руки, привів останню до неї в кімнату і сказав, що він її не б’є, а просто тримає. При цьому ОСОБА_2 плакала, сказала, що дід (ОСОБА_3) , схопивши її за руки, вдарив до одвірка, а потім до шафи, від чого на руці були тілесні ушкодження.
Свідок ОСОБА_8 – дільничний інспектор міліції, як і свідок ОСОБА_9, підтвердили в судовому засіданні існування на протязі тривалого часу неприязних стосунків між сторонами по справі.
Не вірити показанням свідків колегія суддів підстав не вбачає, оскільки вони узгоджуються між собою, а також з показаннями потерпілих, висновками судово-медичних експертиз, іншими матеріалами справи.
Зауваження з приводу неправильності викладу у протоколі судового засідання показань свідків по справі , щодо порядку судового розгляду справи засуджений ОСОБА_3 не подавав.
Доводи апеляції засудженого ОСОБА_3 про порушення таємниці нарадчої кімнати перевірялися апеляційним судом шляхом проведення службового розслідування, однак свого підтвердження не знайшли.
Покарання засудженому ОСОБА_3 призначено з дотриманням вимог ст.65 КК України, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом’якшують покарання.
З врахуванням викладеного колегія суддів не знаходить підстав для скасування вироку місцевого суду щодо ОСОБА_3
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а:
Вирок Волочиського районного суду від 13 квітня 2010 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію засудженого – без задоволення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області Л.М.Дуфнік