У х в а л а
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 червня 2006 року м. Київ
Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Охрімчук Л.І.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 15 лютого 2006 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1. звернувся в суд із позовом доОСОБА_2. про відшкодування моральної шкоди.
Зазначав, що працює головним мисливствознавцем у державному підприємстві “Мокрянське лісомисливське господарство”. ОСОБА_2., який працює головним інженером у зазначеному підприємстві, на виробничих нарадах, зокрема на нараді 24 жовтня 2005 року, поширив про нього неправдиві відомості.
Посилаючись на те, що розповсюдженням неправдивих відомостей принижено його честь, гідність та ділову репутацію, просив відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 29 грудня 2005 року позовні вимогиОСОБА_1задоволені.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 15 лютого 2006 року рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 29 грудня 2005 року скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимогОСОБА_1суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації та до ст. 280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що висновки до яких дійшов суд першої інстанції не можна вважати достатніми доказами розповсюдження відповідачем вказаних в позові відомостей.
Із змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення не вбачається порушення судом норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись п. 5 ч. 3 та ч. 5 ст. 328 ЦПК України,
у х в а л и в :
Відмовити Соймі Івану Івановичу у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити Соймі Івану Івановичу.
Ухвала оскарженню не підлягає.