СПРАВА № 2 – 3581/10

                  Р І Ш Е Н Н Я

    ІМ'ЯМ    УКРАЇНИ

26 серпня 2010 року        Антрацитівський    міськрайонний суд  Луганської області

                             у складі :  головуючого - судді                    Ходирєва І.В.

                                                               при секретарі                                Томенко К.О.

розглянувши  в судовому засіданні  у залі суду м. Антрацит цивільну справу за позовом  ОСОБА_1   до  Управління Пенсійного Фонду України  в Антрацит Луганської області  « Про  визнання незаконними дій Управління Пенсійного Фонду України в Антрацит Луганської області з відмови в проведені перерахунку та виплати, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” »,

         В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1   звернулась  до суду  з позовом  до  Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит Луганської області про визнання   незаконними  дій  Управління Пенсійного Фонду України  в  м. Антрацит з відмови в проведенні перерахунку та виплати, передбаченої ст. 6 Закону України Законом України «Про соціальний захист дітей війни.

    В обґрунтування позовних  вимог позивачка ОСОБА_1   послалась  на те, що вона  має правовий статус „ дитини війни".

    Відповідачем їй недосплачувалось підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

Просить суд   відновити пропущений строк звернення до суду за період з 9.07.2007 року по 04.08.2007 року, визнавши його поважним, при цьому зазначила, що  вона пропустила встановлений 3 річний строк звернення до суду за період з 9.07.2007 року по 04.08.2007 року,  оскільки є людиною похилого віку,  має   поганий стан здоров’я.

Також  просить  зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит Луганської області нарахувати  та виплатити 30% від мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни № 2195-1У від 18.11.2004 року за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року, з  22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 1.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 1.01.2010 року по 31.07.2010 року з урахуванням фактично виплачених сум.

В   судове  засідання    позивачка   ОСОБА_1   не з’явилась, подала заяву від 19.08.2010 року про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги  підтримала .( а.с.13)

Відповідач -  УПФУ в м. Антрацит в судове засідання не з’явився, надіслав заперечення на позов, просив справу розглянути у  відсутності свого представника, вимоги  позивачки повністю не  визнав посилаючись на те, що згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що набрав чинності з 1.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Разом з цим ст.7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Ст.110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", вводяться з 1 січня 2006 року, а ст. 6 - в 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, в порядку, визначеному Кабінетом міністрів України за узгодженням з Комітетом Верховної Ради України по питаннях бюджету.

В 2006-2007 роках  урядом не вводився порядок надання пільг, передбачених    ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно зі ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим законом, на 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст.111 цього закону, якою встановлено, що в 2007 році підвищення до пенсії або щомісячному грошовому забезпеченню, або державній соціальній допомозі, що виплачується замість пенсії, згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (окрім тих, на які розповсюджується дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту"), в розмірі 50% надбавки, встановленої для учасників війни.

 Зазначив, що позивачка  не є інвалідом, тому підвищення до пенсії у 2007 році не отримувала.

      З 01.01.2008 року  по 21.05.2008 року  підвищення до пенсії  дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") виплачувалось у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-УІ від 28.12.2007 (п. 41 розділу II).

З 22.05.2008 року  підвищення до пенсії дітям війни виплачувалось згідно з пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".

Таким чином, підвищення до пенсії позивачці, як дитині війни, в 2008-2009 роках виплачено у таких розмірах:

з   1.01.2008   року   по   31.03.2008  року в розмірі  47 гр. на місяць;

з   1.04.2008   року   по   30.06.2008  року в розмірі  48 гр. 10 коп. на місяць;

з   1.07.2008   року   по   30.09.2008  року в розмірі  48 гр. 20 коп. на місяць;

з    1.10.2008  року   по   31.12.2009  року в розмірі   49 гр. 80 коп.. на місяць.

       Звернув увагу суду на те, що на цей час відсутній механізм вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Непоширення  мінімального   розміру пенсії   за   віком, встановленого   у абзаці 1 ч.1 статі 28 Закону України № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у статті б Закону України № 2195-ІУ "Про соціальний захист дітей війни". Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, що зазначено в Ухвалі Конституційного Суду України № 27-у/2009 від 19.05.2009 року.

Тобто, визначення підвищення до пенсії дитині війни в розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці 1 ч.1 статі 28 Закону України № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є невірним.

Таким чином, всі нарахування позивачу проведені вірно та в межах коштів, виділених з Державного бюджету для виплати підвищень  дітям війни.

Просить позивачці відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю.

Суд , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за  своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повно  і всебічно  з’ясованих обставинах  в справі та підтверджених  доказами, які були досліджені в судовому  засіданні ,  вважає  позов  таким , що   підлягає  повному  задоволенню   з наступних підстав.

Позивачка  ОСОБА_1  має правовий статус дитини війни, що вбачається  з  позначки  у   пенсійному посвідченні НОМЕР_1   та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».(а.с.7)

    Відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни"  дитина війни – особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення   ( 2 вересня 1945 року)  Другої світової війни було менше 18 років.

    Позивачка  ОСОБА_1  громадянка  України, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено паспортом.  (а.с.6)

    Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний  захист дітей  війни"    дітям війни пенсії  або  щомісячне  грошове  довічне  утримання чи державна  соціальна  допомога, що виплачується замість  пенсії, підвищується  на 30 % мінімальної пенсії за віком.          

            Законом України «Про державний бюджет України на 2007 року» від 19.12.2006 року, який набрав чинності з 1.01.2007 року, статтею 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання .чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується    особам,  які є інвалідами ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) у розмірі 50 %  від розміру надбавки,  встановленої  для  учасників  війни.    

Ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 цього Закону, була зупинена.

        Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення ст.ст. 71,111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

На  час  розгляду даної справи розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і

згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.

Відповідно до ст. 2 ч.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від                15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної   заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з І січня - 380 гр., з 1 квітня - 387 гр., з 1 жовтня - 395 гр..

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15.03.2007 року «Про Державний бюджет Україна на 2007 рік» та існує в новій редакції з 28.03.2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня -    380 гр., з 1 квітня - 406 гр., з 1 жовтня – 411 гр..

При цьому, вказана стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.28 Закону України « Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 ч.1 цієї статті, збільшений на 1%, що складає відповідно 410 гр. 06 коп.; 415 гр. 11коп..

     Таким чином,  суд вважає, що з  9.07.2007 року, тобто з моменту прийняття рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6-рп/2007 , відповідач   мав нарахувати позивачці  підвищення розміру пенсії, як дитині війни,  за період   з 9.07.2007 року по  31.12.2007 року, з урахуванням фактично виплачених сум .

Однак, позивачка  за відновленням своїх  порушених прав за вказаний період  звернулась до  суду тільки  04.08.2010 року, тобто після спливу строку  позовної  давності ,   встановленого ст. 257 ЦК України.

Згідно ст. 267 ЦК України   якщо суд визнає  поважними  причини пропущення позовної  давності, порушене право підлягає  захисту.

В судовому засіданні  встановлено, що позивачка є людиною похилого віку,  має   поганий стан здоров’я, дізнавшись про порушення своїх прав, відразу  звернулась за їх  відновленням   04.08.2010 року - до суду.

З 04.08.2007 року, на думку суду, позивачкою  строк  звернення до суду з  позовом  за захистом порушених прав, свобод та інтересів  не  є пропущеним.

За таких обставин, суд вважає на необхідне поновити позивачці строк  звернення до суду з позовом  за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 9.07.2007 року по 9.08.2007 року , оскільки остання пропустила його з поважної причини.  

Враховуючи вищевикладене, суд  приходить до висновку , що відповідач має нарахувати  позивачці суми у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, передбаченої  ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни № 2195-1У від 18.11.2004 року за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Щодо  вимог позивачки  у частині підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, то суд вважає їх такими, що  також  підлягають  повному задоволенню  з наступних підстав.                                          

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Зазначені зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від  22.05. 2008 року N10-рп/2008.

    У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін де деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

    Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають, чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з рішення Конституційного суду № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, суд  вважає,  що передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком діяло з 22.05.2008 року, оскільки з 1.01.2008 року вказана ст. 6 була викладена в іншій редакції, за якою виплата 30 % підвищення  пенсії  передбачена не була.

    За приписами ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін де деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 ч.1 ст. 28 Закону України « Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»  для осіб, які втратили працездатність, затверджений прожитковий мінімуму на одну  особу з розрахунку на місяць: з 1 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року в розмірі 481 гр., з 1 липня 2008 року  по 30 вересня 2008 року в розмірі 482 гр., з 1 жовтня 2008 року по  31 грудня  2008 року в розмірі 498 гр..

Таким чином, суд  вважає, що з  22.05.2008 року, тобто з моменту прийняття рішення Конституційного Суду України від № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року , відповідач   мав нарахувати позивачці  підвищення розміру пенсії, як дитині війни за період   з 22.05.2008 року по  31.12.2008 року, з урахуванням фактично виплачених сум .

Суд  вважає, що  вимоги позивачки  за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 1.01.2010 року   по 31.07.2010 року  також  підлягають   повному задоволенню   з наступних підстав.

Відповідно до ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008 року № 835-УІ було надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах та  межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

           Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.     Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей  війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

На виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни». Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах:  з 22 травня - 48,1 гр., з 1 липня - 48,2 гр.  та з 1 жовтня - 49,8 гр..                    

Розмір підвищення до пенсії з 1.01.2009 року цією постановою не визначений  та змін стосовно цього питання у 2009-2010 роках в вищезазначену постанову не вносилося. Таким чином, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 1.01.2010 року по 31.07.2010 року була  діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.»          

Отже, нарахування та виплата в період з 1.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 1.01.2010 року по 31.07.2010 року дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.            

Таким чином,  суд вважає, що  відповідач   мав нарахувати позивачці  підвищення розміру пенсії, як дитині війни,  за період   з  01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 1.01.2010 року   по 31.07.2010 року ,   з урахуванням фактично виплачених сум .

    За таких обставин, суд  приходить до висновку , що відповідач має нарахувати  позивачці  суми у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, передбаченої   ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни № 2195-1У від 18.11.2004 року за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року , з 1.01.2009 року по 31.12.2009 року та  з  1.01.2010 року по 31.07.2010 року,   з урахуванням фактично виплачених сум .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,10,11,60, 212-215  ЦПК України,

        ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004         року,     Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року від         22.05.2008 року, Законом України «Про Державний бюджет України на  2008 рік та  

                          про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,

        ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік"                         від 26.12.2008 року № 835-УІ, суд

В И Р І Ш И В  :

Позовні вимоги  ОСОБА_1   задовольнити  повністю.                                                                            

1.     Поновити    ОСОБА_1     строк  звернення  до суду з   позовом  до  Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит Луганської області щодо  захисту  її  порушених прав, свобод та інтересів за період з 9.07.2007 року по 04.08.2007 року включно визнавши причину пропущення  позовної давності   поважною.    

2.     Зобов’язати  Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит Луганської області нарахувати ОСОБА_1  суми у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни  № 2195-1У від 18.11.2004 року за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 1.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 1.01.2010 року по 31.07.2010 року,  з урахуванням фактично виплачених сум,

             Рішення  може  бути оскаржене  в апеляційному суді Луганської області шляхом подачі  апеляційної скарги  протягом десяти днів з дня його проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення  судового рішення, можуть подати  апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії  цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Суддя   Антрацитівського   міськрайонного   суду                   Ходирєва І.В.