Справа: № 2-0-79/10

РІШЕННЯ

Іменем України

07 травня 2010 року

    Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді                                     Мозгового В.Б.,

при секретарі                   Палашкевич М.В.,

з участю заявника                                                               ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Новограда-Волинський справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом, в обґрунтування якої зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_4. померла її рідна баба – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка села Орепи, Новоград-Волинського району, після смерті якої відкрилася спадщина на її майно за заповітом,  а вона є спадкоємцем за заповітом. Також крім неї спадкоємцями за заповітом є її рідний брат ОСОБА_2, а також рідна її сестра ОСОБА_3, які до даного часу за оформленням спадщини не зверталися після її смерті.

Державний нотаріус Новоград-Волинської нотаріальної контори видати свідоцтво про право на спадщину відмовився у зв’язку з тим, що для цього необхідно встановити факт постійного проживання заявника разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, оскільки разом вони не проживали. Тому заявник просить суд встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем однію сім’єю на день смерті спадкодавця, тобто на день відкриття спадщини.  

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 вимоги заяви підтримала та пояснила, що вона є спадкоємицею за заповітом, а в установлений законом строк вона не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у зв‘язку з тим, що на час відкриття спадщини постійно мешкала разом із спадкодавцем, яку вона в червні 2005 року забрала до себе де ідоглядала її до самої смерті. Проживати в будинку де мешкала її баба ОСОБА_4 не було можливості, оскільки там не було належних умов, а тому вирішила забрати її до себе, в зв’язку з чим і вважалє, що прийняла спадщину.

Зацікавлені особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3, покази заявника підтвердили та не заперечували щодо встановлення факту постійного проживання заявником з спадкодавцем ОСОБА_5.  

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4, після смерті якої залишилась згідно заповіту спадщина (а.с.8,12).

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, пояснли суду, що  заявник та померла ОСОБА_4 мешкали разом, а саме з червня 2005 року у заявника ОСОБА_8 і остання за нею доглядала до смерті.

Вислухавши пояснення заявника, покази свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що вимоги, заявлені заявником ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України, в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 1222 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.

Відповідно до ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї.

На підставі наданих заявником доказів, пояснень свідків, судом встановлено, що на час відкриття спадщини  заявник постійно проживала з ОСОБА_4 до її смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4.

На пiдставi ст.1222, ч.3 ст.1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 234, 235, 259 ЦПК України, суд

вирішив:   

Вимоги заявника ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання однією сім’єю  із спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання однією сім’єю разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини ОСОБА_1 з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, на день її смерті.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі заяви про апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення  може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження .

Головуючий: