Справа №2-1621/2010р.

РІШЕННЯ

Іменем України

19 травня 2010р. Бориспільський міськрайонний суд Київської області  в складі:

           головуючого  судді                               Мельника О.О.

           при секретарі                                         Швачко    О.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бориспіль справу за позовом Броварської філії Української страхової компанії «Дженералі Гарант» до ОСОБА_1, Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу,

                                                                В С Т А Н О В И В:

        24.03.2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом про те, що 20.11.2008 року між ОСОБА_2 та Броварською філією «УСК «Дженералі Гарант» було укладено договір добровільного страхування автотранспорту, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, оформлений полісом № 19G-0218746. Згідно з договором, було застраховано автомобіль «Опель Астра”, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 09.12.2008 року в м. Борисполі, з вини віповідача ОСОБА_1, відбулося зіткнення автомобіля «ВАЗ-2140” реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням останнього, та  вищевказаного автомобіля «Опель Астра”, внаслідок чого, даний застрахований транспортний засіб був пошкоджений.  

           Позивач у якості страхового відшкодування оплатив ОСОБА_2 вартість матеріального збитку в сумі 12229 грн. 07 коп. та 400 грн. витрат по оплаті проведення автотоварознавчого дослідження.

           Однак, враховуючи те, що цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_1 застрахована ВАТ «НАСК «Оранта», і відповідно до чинного цивільного законодавства  до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, просить стягнути з обох відповідачів на користь позивача, враховуючи, що ВАТ «НАСК «Оранта» на претензії позивача ніяким чиом не реагує, завдану відповідачем вищезазначену суму матеріальних збитків в порядку регрессу, суму сплаченого позивачем державного мита в розмірі 126 грн. 29 коп. та сплачених витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

           08.04.2010 року позивач уточнив заявлені позовні вимоги, і в судовому засіданні представник позивача підтримав письмовий текст уточненої позовної заяви з усними доповненнями, в якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача 510 грн. франшизи, а з ВАТ «НАСК «Оранта» суму матеріальних збитків, що залишилась не відшкодованою в розмірі 12119 грн. 07 коп., враховуючи, що до позивача перейшло право вимоги від ОСОБА_1 в сумі 12629 грн. 07 коп.

           Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав.

           Представник ВАТ «НАСК «Оранта» в судовому засіданні позов визнав частково, посилаючись на те, що ВАТ «НАСК «Оранта» не зобов»язано сплачувати на користь позивача витрати, пов»язані з проведенням експертизи, оскільки ВАТ «НАСК »Оранта» не було повідомлено про її проведення, в порушення норм ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», і тим самим страхову компанію було позбавлено можливості провести експертизу власними силами.

           Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши і оцінивши в сукупності докази по справі, прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає задоволенню.

           Встановлено, що 20.11.2008 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, оформлений полісом № 19G-0218746, за яким було застраховано належний йому на праві власності автомобіль «Opel Astra”, реєстраційний номер НОМЕР_1.

           09.12.2008 року в м. Бориспіль, з вини відповідача ОСОБА_1 відбулося зіткнення автомобіля «ВАЗ-2140” реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням останнього, та автомобіля «Opel Astra”, реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті якого вищевказаний застрахований автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.12.2008 року ОСОБА_1 було визнано винним в даному ДТП.

          Відповідно до правил страхування страховик зобов»язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхування.  

          Броварська філія «НАСК «Оранта» у якості страхового відшкодування оплатила ОСОБА_2 вартість заподіяних йому матеріальних збитків в розмірі 12229 грн. 07 коп. та  400 грн. витрат по оплаті проведення автотоварознавчого дослідження.

          14.11.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «НАСК «Оранта» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким було застраховано належний ОСОБА_3 автомобіль «ВАЗ-2140», реєстраційний номер НОМЕР_4, оформлений полісом № ВВ/8778334. За умовами даного договору франшиза  складає 510 грн.

         Вищенаведене підтверджується даними копій вищезазначених полісів (а.с.8,45), копії страхового акту (а.с.9), копії довідки з органів ДАІ про факт ДТП, що мала місце за вищевказаних обставин (а.с.11), даними копії постанови судді від 26.12.2008 року, відповідно до якої відповідача ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди (а.с.12) та даними копії звіту № 080 від 06.01.2009р. з додатками(а.с.13-34).

         Твердження представника ВАТ «НАСК «Оранта» щодо відсутності у ВАТ НАСК «Оранта» обов»язку відшкодовувати позивачу витрати, пов»язані з оплатою проведення експертизи, з підстав не повідомлення страхової компанії про її проведення, з посиланням на ст.34 п.34.7 ЗУ ««Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є безпідставним, оскільки дана норма регулює відносини між страховиком та страхувальником, і дійсно надає право страховику відмовити у компенсації таких витрат, якщо вони здійснені страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, без попереднього з ним погодження, а на відносини між страховиками, якими є БФ «УСК «Дженералі Нарант» та ВАТ «НАСК «Оранта», дія даної норми не розповсюджується, враховуючи, що позивач, відповідно до чинного законодавства України, має право зворотної вимоги, в межах фактично понесених ним витрат.

        Відповідно до ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

          Згідно із правилом ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

         Відповідно до ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

        За  ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

       Тому, враховуючи, що позивач, виплативши страхове відшкодування, має право вимоги в порядку регресу до ВАТ НАСК «Оранта», як страховика цивільної відповідальності відповідача ОСОБА_1, який винний у завданні матеріальних збитків і загальна сума таких збитків складає 12629 грн. 07 коп., з урахуванням 400 грн. фактично понесених позивачем витрат по оплаті автотоварознавчого дослідження, з відповідача ВАТ НАСК «Оранта» в порядку регресу на користь позивача слід стягнути суму матеріальних збитків, зменшену на суму франшизи, яка складає 510 грн., враховуючи, що відповідно до ст.12 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, в розмірі 12119 грн. 07 коп., а суму франшизи слід стягнути з відповідача ОСОБА_1, як страхувальника.

        Оскільки рішення винесено на користь позивача, з відповідачів слід стягнути понесені позивачем судові витрати на користь останнього.

      Керуючись  ст.ст.993, 1166,1187,1191 ЦК України,  ст.12 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІУ від 01.07.2004р., ст.ст. 8,11, 62, 64,   212-215  ЦПК України,

суд,

В И Р І Ш И В:

           Позов задовольнити.

           Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь Броварської філії Української страхової компанії «Дженералі Гарант» 12119 грн. 07 коп. матеріальних збитків та 236 грн. 45 коп. судових витрат, а всього стягнути 12355 грн. 52 коп.

           Стягнути з ОСОБА_1 на користь Броварської філії Української страхової компанії «Дженералі Гарант» 510 грн. франшизи та 09 грн. 84 коп. судових витрат, а всього стягнути 519 грн. 84 коп.

            Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Київської області через Бориспільський міськрайсуд, на протязі 10 днів, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження, з подальшим поданням, на протязі 20 днів, з дня подачі заяви, апеляційної скарги.

                                                                                               Суддя               О.О.Мельник