ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 01 вересня 2010 р.                                                                                    № 2/227-Б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі),

Коваленка В.М.,

Короткевича О.Є.,

розглянувши

касаційну скаргу ПП "Тріада", м. Хмельницький

на ухвалу

та постановувід 11.03.2010 р. господарського суду Хмельницької області (в частині призначення розпорядника майна)

від 01.06.2010 р. Житомирського апеляційного господарського суду

у справі№ 2/227-Б господарського суду Хмельницької області

за заявою ПОП "Колос", с. Правдівка Хмельницької обл.

до ПП "Тріада"

пробанкрутство

арбітражний керуючий Рудий А.М. (розпорядник майна), м. Хмельницький

представники сторін в судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Хмельницької області знаходиться справа № 2/227-Б про банкрутство ПП "Тріада".

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 11.03.2010 р. (суддя Дячук Т.В.) за результатами підготовчого засідання визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника та, зокрема, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Рудого А.М.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 01.06.2010 р. (судді: Вечірко І.О. –головуючий, Зарудяна Л.О., Ляхевич А.А.) вказану ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись з такими судовими рішеннями в частині призначення розпорядника майна, боржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, справу у відповідній частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 31, 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон про банкрутство) та ст. ст. 22, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України). Скаржник посилається на те, що судами не вказано мотивів, за яких обрано кандидатуру саме Рудого А.М. та відхилено інші кандидатури арбітражних керуючих, у тому числі і запропоновану ініціюючим кредитором.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Призначаючи розпорядником майна арбітражного керуючого Рудого А.М., суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ним подана заява про участь у справі та його кандидатура відповідає вимогам ст. ст. 31, 13 Закону про банкрутство.

Однак такі висновки судів не можна визнати законними та обґрунтованими у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону про банкрутство ведення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна у справі здійснюється з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, а кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Отже, згідно норм Закону про банкрутство правом запропонувати кандидатуру розпорядника майна наділені кредитори, а право вибору кандидатури розпорядника майна належить суду.

Як вбачається, при зверненні до суду з заявою про порушення справи про банкрутство ініціюючий кредитор у своїй заяві просив призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Білика В.А., який подав до суду відповідну заяву про участь у справі (а.с. 20).

Отже, за таких умов суд повинен був розглянути кандидатуру розпорядника майна, запропоновану ініціюючим кредитором. У випадку відхилення такої кандидатури, суд має зазначити мотиви відхилення та запропонувати ініціюючому кредитору надати іншу кандидатуру арбітражного керуючого.

Лише у випадку, якщо ініціюючий кредитор не запропонує кандидатури розпорядника майна, суд вправі призначити його на власний розсуд з числа осіб,  зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі.

Однак, при винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції запропоновану ініціюючим кредитором кандидатуру взагалі не розглядав, а одразу призначив розпорядника майна на власний розсуд, чим порушив приписи Закону про банкрутство.

Апеляційний господарський суд на зазначені порушення уваги не звернув та їх не усунув.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції в частині призначення розпорядника майна та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають нормам чинного законодавства, а справа в частині призначення розпорядника майна –направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді суду необхідно врахувати викладене та розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства.

З урахуванням наведеного та керуючись  ст. ст. 31, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу ПП "Тріада" задовольнити.

2.          Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 11.03.2010 р. (в частині призначення розпорядника майна) та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 01.06.2010 р. у справі №2/227-Б скасувати.

3.          Справу №2/227-Б у частині призначення розпорядника майна передати на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

 Головуючий                                                                                   Б.М. Поляков  

      Судді                                                                                                                                                                                                                                                І.М. Бенедисюк

                                                                                                        А.О. Заріцька