Справа №2-399/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2010 року Кагарлицький районний суд Київської  області

          в складі: головуючого               судді                   Шевченко І.І.

                          при секретарі                                          Камхі А.Д.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кагарлик справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Кагарлицькому районі  Київської області про зобов’язання управління нарахування і виплати 30 % - надбавки до пенсії, як дитині війни, -

в с т а н о в и в:

позивач уточнила свої позовні вимоги та просить суд   зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі провести перерахунок пенсії їй, ОСОБА_1 з урахуванням підвищення її на 30 % мінімальної пенсії за віком за 01.01.2006 року по теперішній час та виплатити не донараховану суму, посилаючись на те, що вона, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року є дитиною війни.  Згідно ст. 6 зазначеного Закону з 01.01.2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Відповідно до п. 2.1 постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Положення про управління Пенсійного  України в районах і містах у містах» від 30 квітня 2002 року № 8-2, основним фінансуванням та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Таким чином, виплата надбавки до пенсії мала здійснюватись відповідачем.

Всупереч положенням ст.. 22 Конституції України, якими передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу бюджету України на 2006 рік від 20.12.2005 р. та п. 12 ст. 71 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 та 2007 роки відповідно.

Пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет  України на 2008 рік та внесення змін до деяких  законодавчих актів України» від 28.12.2007 року положення ст.. 6 Закону було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено.

Проте, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 р. положення, що призупиняли дію ст.. 6 Закону, були визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили свою чинність з дня їх ухвалення.  Таким чином, відповідач зобов‘язаний був здійснювати виплату належну їй допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2007 та 2008 р.

Відповідно до положень ст.. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Частиною 20 ст. 1 Бюджетного кодексу України, визначено, що закон про Державний Бюджет України – це закон, який стверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.

Як зазначалося вище, положення ст.. 22 Конституції України передбачають заборону звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

Зупинення Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дії ст.. 6 вважає, відповідач  зобов‘язаний був керуватись Конституцією України як законом прямої дії та здійснити нарахування державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків і за 2006 рік також.

З цих же міркувань виходив Конституційний Суд України, ухвалюючи рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., зокрема в п. 5.4 якого було встановлено, що «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки  з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони».

Керуючись вищезазначеними рішеннями Конституційний Суд України та чинним законодавством України, нею – ОСОБА_1 – в квітні 2010 року, було направлене письмове звернення до відповідача, з вимогою здійснити нарахування належних їй, як дітям війни, соціальної державної допомоги у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком за 2006 – 2008 року та забезпечити її виплату.

Попри те, що Конституція України, як закон прямої дії, має вищу юридичну силу, а рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржено, відповідач як орган владних повноважень, відмовляє їм у гарантованому Конституцією України та ст. 6 Закону праві.

Вважає, що відмова відповідача є незаконною, оскільки відповідно до частини 2 статті 3 Закону, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно – правовими актами.

Таким чином, відмова відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті їй соціальної  допомоги, передбаченої статтею 6 Закону, є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законами України.

Розмір  підвищення до пенсії відповідно до ст.. 6 Закону становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.. 28 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 02.12.2005 року № 3235 розмір мінімальної заробітної плати  встановлений з 01 січня 2006 року 350 грн., з 01.07.2006 року -  375 грн., з 01.12.2006 року – 400 грн.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489 розмір мінімальної заробітної плати встановлений з квітня 2007 року 420 грн., з 01.07.2007 року – 440 грн.

 Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає: з 1 січня – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня  - 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн.

Позивача ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася та подала до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи  у її відсутність.  позовні вимоги позивач підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засіданні не з‘явилася та подала до суду заяву, в якій просить суд позов позивача залишити без задоволення з наступних підстав.  Позивач перебуває на обліку в Управління та одержує пенсію за віком.  2006 року урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  Відповідно до ст.. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», встановлено, що з 2007 р. підвищення до пенсій або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, виплачується лише особам, які є інвалідами.  Пенсійний фонд діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабміну 24.10.2007 року № 1261.  відповідно до п. 15 цього Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні управління.  Пенсійний фонд України забезпечує ефективне використання коштів, що перебувають в його управлінні.  Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного Фонду України, який затверджується Кабміном України.  Пункт 9 Положення передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного фонду України. Враховуючи те, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат цим законом проводиться із державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду, то порушень з боку Пенсійного фонду взагалі не вбачається. В період 2006-2007 року законом не був визначений механізм розрахунку підвищення пенсій, відповідно до  Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  З 01.01.2008 року механізм реалізації положень ст. 6 вищеназваного Закону законодавчо врегульовано, а тому позивачу підвищенні пенсії на 10 %  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а тому сума виплаченої допомоги за 2008 рік становить 579,30 грн.  Управління Пенсійного фонду в Кагарлицькому районі діє в межах покладених повноважень.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне уточнені позовні вимоги задовольнити частково.

В судовому засіданні суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, як особа, яка є громадянкою України та якій на час закінчення другої світової війни було менше 18 років.

Закон України «Про соціальний захист дітей війни»  відповідно до ч. 1 Прикінцевих положень набрав чинності з 01 січня 2006 року.

Відповідно до ст. 6 зазначеного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Виходячи з того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені вищезазначеним Законом, у тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено це статтею 6 цього Закону.

Разом з тим ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям  війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

 Реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно – правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймаються до уваги.  Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії засновані на принципи юридичної визначеності.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 року від 22.05.2008 року було визнано такими, що не відповідають Конституції України та втратили  свою чинність з дня їх ухвалення.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пунктом 1 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

Звуження обсягу прав і свобод  означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються  відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права.

Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, вона наділені державою певними правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту.

Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов’язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.

 Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються не можуть бути скасовані.  При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

За період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року, коли діяли неконституційні положення, уточнені позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення, так як рішення Конституційного Суду України на відповідача не покладався обов’язок перераховувати пенсії та виплатити підвищення до пенсії у зв’язку з дією неконституційних положень  і такий же обов’язок на відповідача не покладався будь – яким Законом України на виконання вказаного рішення та такий обов’язок не передбачений Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  а тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

За період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року уточнені позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав. Згідно п. 13  інформаційно – методичного листа № 6-А від 12 квітня 2010 року оскільки ст.. 99 КАС України встановлений строк звернення до адміністративного суду, та беручи до уваги, що з набранням чинності Законом № 1691 – VІ справи із соціальних правовідносин підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, при розгляді цієї категорії суди мають застосовувати положення про позовну давність, визначену нормами ЦК України (відповідно до аналогії закону), а тому суд застосовує строк позовної давності, який згідно ЦПК України становить три роки, та відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог за період з 01.01.2006 року  по 31.12.2006 р.  

При вирішенні даних правовідносин слід керуватися нормами Закону, а не постановами КМ України.  Пункт 5 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» вказує, що судам необхідно виходити з того, що нормативно – правові акти будь – якого державного чи іншого органу підлягають оцінці на відповідність  як Конституції, так і закону.  Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно – правовий акт, який підлягає застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов‘язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Таким чином встановлено, що постанова КМ України від 28.05.2008 року № 530, на яку вказує відповідач, не відповідає ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» про розмір підвищення до пенсії, а тому відповідачу слід було застосувати Закон України, що не було зроблено відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, яка покладає обов‘язок на органи державної влади, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

При розрахунку розміру підвищення до пенсії дитині війни за вказаний судом період слід виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, яка визначається відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» при наявності  страхового стажу та ч. 2 ст. 28 цього ж Закону при  відсутності встановленого страхового стажу, так як це питання не було врегульоване, але держава гарантує права громадян на соціальний захист згідно ст.. ст.. 22, 46 Конституції України і тому застосовується аналогія закону на підставі ст.. 9 ч. 7 КАС України.

Відповідно до ст.. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  Позивач – жінка і має вказаний вище страховий стаж, що підтверджується розпорядженнями відповідача про перерахунок пенсій.

Суд  вважає, що слід зобов’язати відповідача Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі   провести перерахунок пенсії  ОСОБА_3 з урахуванням підвищення її на 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 29 червня 2010 року та виплатити не донараховану суму.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 46 Конституції України, ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Кагарлицькому районі  Київської області про зобов’язання управління нарахування і виплати 30 % - надбавки до пенсії, як дитині війни – задовольнити частково.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі   провести перерахунок пенсії  ОСОБА_1 з урахуванням підвищення її на 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 29 червня 2010 року та виплатити не донараховану суму.

    В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Кагарлицькому районі  Київської області державне мито в сумі 8 грн. 50 коп.

Заява про апеляційне оскарження рішення  суду може бути подана до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд  протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя                                                І.І. Шевченко