Справа № 2а-2210/2010
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2010 року.
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого – судді Русіна А.А.
при секретарі – Пінчук І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новоукраїнка справу за адміністративним позовом до заступника командира взводу Первомайської роти ДПС старшого лейтенанта ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови 02 червня 2010 року ВЕ № 138604. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02 червня 2010 року на автодорозі Кіровоград - Платонове на 107 км., автодороги нібито здійснив обгін транспортного засобу який рухався в попутному напрямку, в зоні дії знаку «Обгін заборонено», але ніякого знаку на узбіччі дороги видно не було і розмітка проїзної частини це не передбачала і позивач рухався дотримуючись усіх правил поведінки на дорозі, але був зупинений відповідачем, який склав відносно нього протокол про те, що він здійснив обгін транспортного засобу в дії знаку «Обгін заборонено» та виніс оскаржувану ним постанову.
Від позивача надійшла заява в якій він просить справу слухати в його відсутності, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з?явився, про причини неявки суд не повідомив, письмових заперечень на позов не надіслав.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини справи і визначив відповідні до них правовідносини.
02 червня 2010 року об 01 год. 45 хв. відповідач по справі склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення згідно якого цього ж числа об 11 год. 00 хв. на автодорозі Кіровоград - Платонове позивач, керуючи автомобілем «Шкода Октавія» реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснив обгін транспортного засобу, який рухався в попутному напрямку, в зоні дії знака «Рух заборонено» чим порушив п. 3.25. Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с.4).
На підставі протоколу про адміністративне правопорушення відповідач виніс постанову від 02 червня 2010 року серія ВЕ № 138604 (а.с.5) згідно якої, за обставин які відповідають вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення, притягнув позивача до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП і наклав стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн.
Ст. 122 ч. 1 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху, зокрема перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обставини скоєння адміністративного правопорушення встановлюються органом (посадовою особою), який розглядає справу на підставі наявних доказів.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином висновок органу (посадової особи), який уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, про наявність чи відсутність адміністративного правопорушення має бути наслідком дослідження доказів по справі. Єдиним засобом доказування по справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності являється протокол про адміністративне правопорушення . З пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності вбачається, що він ознайомлений, але фактично пояснення по суті правопорушення відсутні. Інші докази вчинення позивачем правопорушення відсутні. За таких обставин висновки відповідача про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Ст. 2 ч. 3 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що відповідач під час вирішення питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності порушив вимоги ст. 251, 258, 280, 283 КУпАП, прийняв необ?єктивне і упереджене рішення. Тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 159, 160 ч. 3, ст.ст. 161, 162, 163 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправною і скасувати постанову заступника командира взводу Первомайської роти ДПС старшого лейтенанта ОСОБА_1 від 02 червня 2010 року ВЕ № 138604 у справі про адміністративне правопорушення передбачене ст.122 ч.1 КУпАП вчинене ОСОБА_2.
Постанову може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Новоукраїнський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги протягом наступних двадцяти днів після подання заяви.
Постанова суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий : А.А. Русіна