Справа № 2-415 /2010   

РІШЕННЯ   

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 серпня  2010 року                                                 

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:  

головуючого – судді Русіної А.А.  

при секретарі – Пінчук І.О.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новоукраїнського районного суду в м. Новоукраїнка справу за позовом ОСОБА_1 до Новоукраїнської райдержадміністрації, Іванівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про визнання права на земельну частку та виділення її в натурі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права на земельну частку та виділення її в натурі посилаючись на те, що на час призову в строкову службу до збройних сил України в грудні 1996 року являвся членом ВАТ»Новокостянтинівське» Новоукраїнського району.

В 1999 році відбулось розпаювання земель ВАТ «Новокостянтинівське» за поіменним списком, куди позивача не було включено. Про даний факт зазначено в довідці № 1 , виданій Новоукраїнським відділом земельних ресурсів 02.07.2001 року.

При поверненні із строкової служби  у збройних силах України позивачу  правлінням ВАТ «Новокостянтинівське» у забезпеченні роботою було відмовлено, що підтверджується довідкою № 98 від 11.06.2001 року.

З липня 2001 року по грудень 2003 року позивач перебував на заробітках у Російській Федерації. В грудні 2003 року отримав  довідку Новоукраїнського відділу земельних ресурсів від 02.07.2001 року про те, що його не включено до списку, який є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю ВАТ «Новокостянтинівське» № 37 від 19.02.1999 року. В даній довідці позивачу рекомендовано звернутись за захистом свого права на земельну частку до суду.

В зв’язку з пропуском позивачем трирічного строку позовної давності, ОСОБА_1 зазначив, що після повернення із заробітків у Російській Федерації він захворів на туберкульоз легенів, що стало причиною для лікування на протязі 2004-2009 років. З 27.04.2005 року по 30.04.2006 року позивачу була присвоєно другу групу інвалідності по загальному захворюванню. Позивач зазначив, що багаторічний режим лікування обмежував його можливості щодо з’ясування причин порушеного права за земельний пай, що стало причиною пропуску строку позовної давності.

Оскільки право позивача на отримання в 1999 році земельної частки та виділення її в натурі відповідачами було порушено він вимушений звернутись до суду з позовом, в якому просить поновити строк позовної давності, визнавши пропуск його з поважних причин, визнати за ним право на земельну частку (пай), зобов’язати Новоукраїнську районну державну адміністрацію видати йому сертифікат на земельний пай та зобов’язати Іванівську сільську раду Новоукраїнського району виділити земельний пай в натурі.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю та додатково надав копії медичних документів, що підтверджують періодичне  лікування позивача на протязі 2004-2009 років.

Представник Новоукраїнської районної державної адміністрації Степаненко А.І. заперечив проти задоволення вимог ОСОБА_1, мотивуючи недоведенностю поважності причин пропуску строку позовної давності з часу, коли позивач дізнався про порушене право на звернення за захистом свого права на земельну частку.

Представник Іванівської сільської ради Новоукраїнського району в судове засідання не з’явився, надавши суду заяву від 07.07.2010 року з клопотанням про розгляд справи без участі представника, позов не визнає мотивуючи недоведенностю поважності причин пропуску строку позовної давності.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні дав показання про те, що він разом з позивачем у період з липня 2001 року по осінь 2003 року перебував на заробітках у Російській Федерації, неофіційно виконували ремонтні роботи, жодного разу додому не приїзжали,  з рідним не спілкувались.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні дала показання про те, що вона є рідною сестрою позивача, підтвердила, що позивач у період з липня 2001 року по грудень 2003 року перебував на заробітках у м. Москві Російська Федерація, жодного разу додому не приїзжав,  з рідним не спілкувався. По приїзду позивача в грудні 2003 року свідок ОСОБА_5 особисто передала довідку Новоукраїнського відділу земельних ресурсів від 02.07.2001 року щодо невнесення позивача до списку, який є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю ВАТ «Новокостянтинівське» № 37 від 19.02.1999 року.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника Новоукраїнської районної державної адміністрації, показання свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позивачем не наведено достатньо поважних причин для поновлення строку позовної давності з 1999 року по 2010 роки, та в судовому засіданні  встановлено наступні обставини.

З 05.12.1996 року по 30.06.1998 року ОСОБА_1 перебував на строковій військовій службі у збройних силах України, що підтверджується посвідченням № 669 від 27.02.1997 року( а.с. 7).

На час призову до строкової служби у збройних силах України позивач являвся членом ВАТ «Новокостянтинівське» Новоукраїнського району.

При поверненні із строкової служби  у збройних силах України позивачу  правлінням ВАТ «Новокостянтинівське» у забезпеченні роботою було відмовлено, що підтверджується довідкою № 98 від 11.06.2001 року ( а.с. 6).

Згідно довідки управління Держкомзему у Новоукраїнському районі Кіровоградської області від 02.03.2010 року, ОСОБА_1 станом на 19.02.1999 року під час розпаювання земель ВАТ «Новокостянтинівське» до списка громадян – членів ВАТ «Новокостянтинівське» не включений (а.с. 5).

З липня 2001 року по грудень 2003 року позивач перебував на заробітках у              м. Москві Російської Федерації, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_4

В грудні 2003 року свідок ОСОБА_5 особисто передала довідку Новоукраїнського відділу земельних ресурсів від 02.07.2001 року щодо невнесення позивача до списку, який є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю ВАТ «Новокостянтинівське» № 37 від 19.02.1999 року, де позивачу рекомендовано звернутись за захистом свого права на земельну частку до суду.

З грудня 2003 року позивач не скористався правом на звернення до суду за захистом свого порушеного права, мотивуючи тривалою хворобою, проте в судовому засіданні в якості доказів були надані довідки про те, що позивач проходив лікування амбулаторно та в стаціонарі лікарні з діагнозом «туберкульоз легенів» тільки періодично, а саме з 23.12.2004 по 09.03.2005 р. (а.с. 29), та надані виписки з історії хвороби              (а.с. 30,31), які не можуть бути прийняті судом в якості обґрунтування поважності причин пропуску позивачем строку позовної давності.  

З 27.04.2005 року по 30.04.2006 року позивачу була присвоєна друга група інвалідності по загальному захворюванню( а.с. 3 ).

Аналізуючи докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позивачем не наведено достатньо підстав для  того, щоб поновити строк позовної давності з 1999 року та  визнати його пропуск з поважних причин.

Керуючись ст.ст. 257, 261, 267 ч.4 Цивільного кодексу України,  ст. 73, 208, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :  

    В задоволенні позову ОСОБА_1 до Новоукраїнської райдержадміністрації, Іванівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про визнання права на земельну частку,   виділення її в натурі та поновленні строку позовної давності відмовити повністю.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Новоукраїнського

районного суду                                     А.А. Русіна

з оригіналом згідно:

Суддя Новоукраїнського

районного суду                                     А.А. Русіна