Справа № 2-а-4146/1226
2009 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2009 року м. Свердловськ
Свердловській міський суд Луганської області в складі:
судді: Логвіної Л.С.,
при секретарі: Альмашової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Свердловського міського суду Луганської області цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області про поновлення строку звернення до суду, визнання дій неправомірними і зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом і в обґрунтування своїх вимог пояснив, що вона ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до статті 1 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року „Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни.
Згідно зі статтею 6 зазначеного закону з першого січня 2006 року, як вважає позивачка їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2007 році позивачці така допомога не виплачувалась, а у 2008 році виплачувалась не в повному обсязі.
Верховна Рада України своїм Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік” і Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» призупинила дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Однак, Конституційний Суд України своїм рішенням №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнав неконституційними положення Закону України № 489-V від 19.12.2006 року „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими було зупинено дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними положення п.41 розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Рішення Конституційного суду в цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнанні неконституційними.
Рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, невиплата позивачці соціальної допомоги у 2007 році та обмеження її у 2008 році, передбаченої ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як вважає позивачка, є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.
Розмір соціальної допомоги відповідно до статті 6 „Про соціальний захист дітей війни” становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно із Законом України „Про Державний бюджет на 2007 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, становить: з 1 січня – 470 гривень, з 1 квітня – 481 гривень, з 1 липня – 482 гривні, з 1 жовтня – 498 гривень.
Таким чином, сума недоплаченої соціальної допомоги за 2007-2009 роки, як вказує позивачка, становить:
Місяць 2007 рік 2008 рік 2009 рік
Січень 380х30%=114 грн. 470х30%=141 грн. 498х30%=149,40 грн.
Лютий 380х30%=114 грн. 470х30%=141 грн. 498х30%=149,40 грн.
Березень 380х30%=114 грн. 470х30%=141 грн. 498х30%=149,40 грн.
Квітень 406х30%=121,80 грн. 481х30%=144,30 грн. 498х30%=149,40 грн.
Травень 406х30%=121,80 грн. 481х30%=144,30 грн. 498х30%=149,40 грн.
Червень 406х30%=121,80 грн. 481х30%=144,30 грн. 498х30%=149,40 грн.
Липень 406х30%=121,80 грн. 482х30%=144,60 грн. 498х30%=149,40 грн.
Серпень 406х30%=121,80 грн. 482х30%=144,60 грн. 498х30%=149,40 грн.
Вересень 406х30%=121,80 грн. 482х30%=144,60 грн.
Жовтень 411х30%=123,30 грн. 498х30%=149,40 грн.
Листопад 411х30%=123,30 грн. 498х30%=149,40 грн.
Грудень 411х30%=123,30 грн.. 498х30%=149,40 грн.
Разом 1442,40 грн. 1737,90 грн. 1185,20 грн.
Загальна сума недотриманої соціальної допомоги становить 4375,80 гривень.
09.10.2009 року позивачка звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську з проханням нарахувати та виплатити на її корить недотриману соціальну державну допомогу за 2007-2009 роки.
26.10.2009 року позивачка отримала відповідь, в якій говориться, що виплатити їй підвищення до пенсії як дитині війни не має юридичних підстав. З цим рішенням вона не згодна, тому вимушена звернутися до суду.
Позивачка просить поновити пропущений строк для звершення до суду, визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську по несплаті їй у 2007, 2008 та 2009 роках щомісячної державної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати і виплатити на її користь недоотриману державну соціальну допомогу за 2007, 2008 та 2009 роки.
Позивачка у судове засідання не з’явилася, надала суду заяву з проханням розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав суду заперечення, де просить суд розглянути справу у їх відсутність, позов не визнає, просить відмовити у задоволенні позову на підставі ст..99, 100 КАС України, наполягає на застосуванні строку звернення до суду при розгляді справи для відмови позивачу у задоволенні позову, так як за 2007, 2008 роки позивачем пропущений строк звернення до суду, розмір пенсії позивачу був відомий.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст..28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно паспорту на ім’я ОСОБА_1 (а.с.5) убачається, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і є громадянкою України.
Судом встановлено, що позивачка має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 виданого Свердловським УПСЗН від 14.03.1991 року (а.с.6).
Відповідно до ст.99 ч.1 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом. У частині 2 ст.99 КАС України вказано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст.100 ч.1 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна з і сторін.
Суд вважає, що строк звернення до суду позивачкою був пропущений з поважних причин, оскільки з копії амбулаторної карти на ім’я ОСОБА_1 (а.с.11-16) видно, що вона знаходиться на диспансерному обліку у Володарській амбулаторії Свердловської центральної міської лікарні з діагнозом: стенокардія, ішемічна хвороба серця, артрит правого колінного суглобу, у зв’язку з чим ОСОБА_1 часто хворіє, таким чином позивачка не мала змогу у строк передбачений законом звернутися до суду, оскільки хворіла.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає поновити позивачці строк звернення до суду, так як він нею був пропущений з поважних причин.
Тому на підставі викладеного суд вважає, що позов в частині визнання неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську в частині невиплати позивачці державної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни у період за 2007 рік, і зобов'язання Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати і виплатити на її користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2007 рік підлягає частковому задоволенню з наступних підстав :
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 р., що набрав чинності з 01 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - з 01 січня - 380 грн., з 01 квітня – 406 грн. Крім цього цією статтею передбачено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410,06 грн., 415,11 грн.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача в частині невиплати позивачці державної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року є неправомірними, тому суд вважає зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити позивачці за рахунок коштів Державного бюджету доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму на одну особу.
Розглядаючи позовні вимоги про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання здійснити підвищення пенсії як дитині війни за 2008 рік суд виходить з наступного.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що дії відповідача в частині невиплати позивачці державної соціальної допомоги до пенсії , як дитині війни у період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року є неправомірними і тому відповідач зобов’язаний був перерахувати та виплатити за рахунок коштів державного бюджету позивачці підвищення до пенсії як дитині війни з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановлених для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом рішення від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Суттю положень ст. 46 Конституції України є те, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
На вимогу п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо невиплати позивачці підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати і виплатити позивачці за рахунок коштів Державного бюджету підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням здійснених виплат.
Також суд при розгляді вимог позивачки в частині визнання неправомірними дій Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську в частині невиплати позивачці державної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни у період з 01.01.2007 року по 08.07.2007 року включно та з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року включно, і зобов'язання Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати і виплатити на її користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 1.01.2007 року по 08.07.2007 року включно та з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року включно вважає їх необґрунтованими і такими , що не підлягають задоволенню, оскільки дії відповідача з 1.01.2007 року по 08.07.2007 року включно та з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року включно є правомірними, виплати позивачці щомісячної соціальної допомоги як дитині війни здійснені у порядку та розмірі, визначеному діючим на момент виплати законодавством України, і тільки з 09.07.2007 року та з 22.05.2008 року рішеннями Конституційного суд України була відновлена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у зв’язку з чим суд вважає в цій частині позовних вимог позивачці відмовити за необґрунтованістю.
Вимоги позивачки відносно визнання дій УПФУ в м. Свердловську неправомірними в частині невиплати йому щомісячної державної соціальної допомоги згідно з Законом України „Про соціальний захист дітей війни” за 2009 рік є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст..54 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” у 2009 році встановлено прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах. що діяли у грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, ст..6 вказаного Закону України після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка складає 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ „Внесені зміни до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено з 01.10.2008 року у розмірі 498 гривень, який також діяв у грудні 2008 року.
На підставі викладеного суд вважає, що дії відповідача з 01.01.2009 року по 04.11.2009 року включно є правомірними, оскільки Рішення Конституційного суду України № 10-рп/2008 від22.05.2008 року було прийнято на бюджетний 2008 рік, а у 2009 році Рішення Конституційного суду України відносно визнання неконституційними положення ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не приймалось, тому виплати позивачці щомісячної державної соціальної допомоги здійснені у порядку та розмірі, визначеному діючому на момент виплати законодавством України, у зв’язку з чим суд вважає відмовити позивачці у задоволені позову в частині визнання неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську в частині невиплати їй державної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни за 2009 рік
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено, тому суд вважає стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в розмірі 1 грн. 70 коп.
Керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України „Про соціальний захист дітей війни” від 19.12.2006 року № 489-V, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, Законом України „Про прожитковий мінімум”, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області про поновлення строку звернення до суду, визнання дій неправомірними і зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком. як дитині війни, у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати та виплатити за рахунок коштів Державного бюджету України ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням здійснених виплат.
У позові ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо невиплати їй підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, за період з 01.01.2007 року по 08.07.2007 року включно, з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року включно та за 2009 рік відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, я в разі оголошення резолютивної частини постанови відповідно до ст.160 КАС України – з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
СУДДЯ ЛОГВІНА Л.С.