Справа № 2-3620
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 серпня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючої судді Веденмеєр М.В., при секретарі Млачньовій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства « Райффайзен Банк Аваль » в особі Кримської Республіканської Дирекції до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Позивач Публічне акціонерне товариство « Райффайзен Банк Аваль » в особі Кримської Республіканської Дирекції, уточнивши свої позовні вимоги, звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 3320,90 доларів США, що по курсу НБУ станом на 18 червня 2010 року складає 26277,94 гривень та судові витрати по справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 08 квітня 2008 року відповідач уклав з позивачем Кредитний договір № 014/0103/73164, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000 доларів США, терміном 30 місяців з щомісячною виплатою процентів в розмірі 23% річних за користування кредитом та оплатою заборгованості відповідно до графіку погашення кредиту та оплати процентів за кредитним договором. Однак, відповідач зобов’язання, покладені на нього договором, не виконує, у зв’язку з чим станом на 18 червня 2010 року він має заборгованість за кредитом у сумі 3320,90 доларів США, що по курсу НБУ станом на 18 червня 2010 року складає 26277,94 гривень, а саме: заборгованість за кредитом – 2569,47 доларів США, заборгованість за процентами – 383,06 доларів США, заборгованість за пенею за порушення строків повернення кредиту – 332,68 доларів США, заборгованість за пенею за порушення строків оплати процентів – 35,69 доларів США, яку позивач просить стягнути з відповідача.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач та його представник у судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на той факт, що договір був укладений в іноземній валюті, для якого передбачена законом індивідуальна ліцензія на здійснення валютних операцій, однак у позива зазначена ліцензія відсутня.
Суд, вислухавши сторін та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.
08 квітня 2008 року відповідач уклав з позивачем Кредитний договір № 014/0103/73164, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000 доларів США, терміном 30 місяців з щомісячною виплатою процентів в розмірі 23% річних за користування кредитом та оплатою заборгованості відповідно до графіку погашення кредиту та оплати процентів за кредитним договором. Крім того,25 березня та 26 лютого 2009 року між тими ж сторонами були укладені додаткові угоди до кредитного договору № 014/0103/73164 ( а.с. 14 – 20 ). Однак, відповідач зобов’язання, покладені на нього договором, не виконує, у зв’язку з чим станом на 18 червня 2010 року він має заборгованість за кредитом у сумі 3320,90 доларів США, що по курсу НБУ складає 26277,94 гривень, а саме: заборгованість за кредитом – 2569,47 доларів США, заборгованість за процентами – 383,06 доларів США, заборгованість за пенею за порушення строків повернення кредиту – 332,68 доларів США, заборгованість за пенею за порушення строків оплати процентів – 35,69 доларів США, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором ( а.с. 6 -7 ).
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Суд звертає увагу на той факт, що ст. 5 п.4 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції щодо надання і одержання резидентами кредитів у іноземній валюті передбачає наявність індивідуальної ліцензії, якщо термін і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак чинним законодавством не встановлені зазначені вище обмеження,а тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин сторін вказана норма.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості з відповідача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 263 гривні та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213-215 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позов Публічного акціонерного товариства « Райффайзен Банк Аваль » в особі Кримської Республіканської Дирекції до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства « Райффайзен Банк Аваль » в особі Кримської Республіканської Дирекції заборгованість за кредитним договором № 014/0103/73164 від 08 квітня 2008 року в розмірі 26277 ( двадцять шість тисяч двісті сімдесят сім ) гривень 94 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства « Райффайзен Банк Аваль » в особі Кримської Республіканської Дирекції витрати по сплаті судового збору в розмірі 263 гривень та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового розгляду справи в розмірі 120 гривень, а всього 383 ( триста вісімдесят три ) гривні.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. ст. 294-296 ЦПК України.
Суддя: