Справа № 2-а-2626/1226
2009 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“_28_” вересня 2009 року Свердловський міський суд, Луганської області у складі:
головуючого судді Бабенко С.Ш.,
при секретарі Радченко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Свердловська Луганської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов’язання доплатити недосплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
в с т а н о в и в :
Позивач звернулася до суду із позовом, в обґрунтовування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина ОСОБА_2. Згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року вона отримує грошові виплати від органу місцевого самоврядування - Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області , які розраховувались на підставі ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року (з наступними змінами та доповненнями), абз.3 ч.2 ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Із засобів масової інформації у вересні 2008р. позивачу стало відомо про те, що сплачена їй допомога є значно меншою, ніж встановлено зазначеними нормами закону і повинна сплачуватися у значно вищому розмірі.
Статтею 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року №489-V зупинена на 2007 рік дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року у справі №1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними) статті 56,71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року №489-V.
Незважаючи на те, що Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, відповідач по справі продовжував здійснювати виплати на підставі визнаного на той час неконституційним абзацу третього частини другої статті 56 Законів України «Про Державний бюджет України» і не здійснив перерахунку раніше здійснених ним виплат по державній допомозі по догляду за дитиною до трьох років, що порушило, як вважає позивач, її права на отримання зазначеної допомоги.
Позивач вважає, що дії відповідача щодо неправильного нарахування та виплати їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є неправомірними.
Позивач просить суд, поновити строк для звернення з адміністративним позовом до суду за період з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 31.12.2007р., визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області щодо неправильного нарахування, призначення та виплати їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області зробити перерахунок та сплатити недоотриману нею допомогу по догляду за дитиною, а саме до досягнення трирічного віку ОСОБА_2 за 2007 рік.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, підтвердила обставини викладені у позові, просить позов задовольнити у повному обсязі, додатково пояснивши, що вона, її діти мають задовільний стан здоров’я, на диспансерному обліку у лікарів не перебувають, її чоловік має постійне місце роботи начальником зміни на шахті ім.Свердлова.
Представник відповідача Константинов М.Ф. у судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що дійсно на обліку у УПСЗН Свердловської міської ради перебуває ОСОБА_1, якій була призначена допомога по догляду за дитиною до 3–х років у розмірі, який був встановлений ст.56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» , де вказано, що різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї у розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн для незастрахованих осіб, та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Також просить суд застосувати строк давності щодо звернення до суду з адміністративним позовом, встановлений ст.99 КАСУ.
Суд вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що підтверджується копією свідоцтва про народження і перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту Свердловської міської ради як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 02 липня 2007р. як працююча жінка. З моменту народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 до постановки її на обліку у відповідача позивач отримувала грошові кошти за місцем роботи відповідно до вимог ст.179 КЗпП України, якою визначено, що жінкам на підставі медичного висновку надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів - 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів.
Одночасно суд зазначає, що жодного відношення відповідач до виплат, які проводилися позивачу у період від дня народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 до її постановки на облік в УПЗСН 01.07.2007р., не має. Розмір відповідних виплат позивачу розраховувався за іншим порядком, визначався на законодавчому рівні як відпустка у зв’язку з пологами, та ці правовідносини регулюються законодавством про трудові правовідносини і до правовідносин по соціальному страхуванню відношення не мають.
Вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача зробити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку за 2007р. і доплатити на її користь недосплачену допомогу за 2007 рік вцілому також не можуть бути задоволені судом, оскільки на період з 01.01.2007р. по день народження дитини правовідносини між сторонами щодо сплати соціальної допомоги позивачу взагалі не виникли і тому такі вимоги позбавлені жодного змісту та не підлягають задоволенню.
Згідно з ст.19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992р. №2811-XII (зі змінами та доповненнями) передбачено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій стати 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків…
Відповідно до ст.56 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року №489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам – у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року №489-V зупинена на 2007 рік дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року у справі №1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними) статті 56,71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року №489-V.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 09 липня 2007 року відновлена дія статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 21.11.1992 року за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року №489-V затверджений на 2007 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 1 січня 2007 року – 434 грн на місяць, з 1 квітня 2007 року - 463 грн на місяць, з 1 жовтня 2007 року – 470 грн на місяць.
Із особової справи УПЗСН на ім’я позивача №416140 убачається, що позивач отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку як працездатна з 02.07.2007р. по 31.12.2007р. щомісяця по 144,10 грн.
За таких обставин позивач мала право на період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. право на підвищення розміру допомоги та недоотримала суму допомоги до досягнення її дитиною трирічного віку, розмір якої повинен був бути збільшеним на 634,51 грн із розрахунку: (463-144,1)х31:30 + (463-144,1)х2 + (470-144,10)х3.
Оскільки позивач звернулася з адміністративним позовом до суду 29 травня 2009 року, та просить поновити строк звернення до суду, але не навела поважних причин його пропуску, та позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., а відповідач наполягає на застосуванні вимог ст.99 КАС України, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про перерахунок та сплату недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за зазначений період у зв’язку з пропуском строку звернення з позовом до адміністративного суду.
Згідно з ст.99 ч.2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.100 ч.2 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
У судовому засіданні було встановлено, що незважаючи на те, що дійсно у період часу після винесення рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. до визначеного цим рішенням строку 31.12.2007р. позивач дійсно мала право на отримання визначеної нею допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку. Однак на момент звернення з позовом до суду строк звернення до суду позивачем, як вважає суд, був пропущений з неповажних причин, незважаючи на те, що вона займається вихованням малолітньої дитини, узнала про те, що її право порушено у вересні 2008 року із засобів масової інформації, дитина потребує постійного догляду з приводу чого вона не мала змоги своєчасно звернутись до суду.
Суд вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст.57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов’язків громадян обов'язково підлягають оприлюдненню. Позивачем також не надано даних про поганий стан здоров’я дитини, або її особисто, який перешкоджав би позивачу звернутися до суду з зазначеним позовом у законодавчо встановлені процесуальні строки.
На підставі ст.ст.19 ч.2, 22, 57, 92 Конституції України, ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми, Рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, ст.ст.56,62 “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року №489-V, пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9, керуючись ст.ст.6-17, 86, 94, 99, 100, 158-163, 167, 254-255 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання доплатити недосплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.01.2007р. по 08.07.2007р. - відмовити за необґрунтованістю, за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. - відмовити за пропуском строку позовної давності.
Вступна та резолютивна частини постанови складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28.09.2009р. Постанова у повному обсязі складена 28.09.2009р.
На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення до Свердловського міського суду, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в Донецький адміністративний апеляційний суд, через Свердловський міський суд з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою яка її подає до Донецького адміністративного апеляційного суду.
Головуючий