Ў                                                                                                                                                            Справа № __2-373__

                                                                                                                                                                                  2009р.                                                                                      

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

«_02_» жовтня 2009р. Свердловський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді    Бабенко С.Ш.,

при секретарі        Радченко Л.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду міста Свердловська Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення сплаченої за товар грошової суми, неустойки та відшкодування моральної шкоди, -

                             в с т а н о в и в :

          Позивач звернулася до Свердловського міського суду з позовною заявою до відповідача по справі про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення сплаченої за товар грошової суми, неустойки та відшкодування моральної шкоди, в обґрунтування вимог зазначивши, що 10 червня 2008 року позивач купила у магазині “Модус”, який розташований за адресою: вулиця Енгельса, 37/3 м.Свердловська Луганської області, і який належить приватному підприємцю ОСОБА_2, шкіряну жіночу сумку білого кольору, вартістю 250 грн.

          16.06.2008р. після двократного користування  сумкою, позивач помітила, що на білому фоні проступили темно-синього кольору плями невідомого походження, позолота на ручках сумки в деяких місцях потріскалася та почала облазити. Оскільки з сумкою позивач поводилась досить обережно і контакту з кольоровими речами не було, вона припустила, що недоліки, що на неї з’явилися, є наслідком неналежної якості придбаної сумки.

          18.06.2008р. позивач звернулася до відповідача з претензією з приводу продажу їй сумки неналежної якості і попросила прийняти від неї неякісний товар та повернути гроші. Відповідач, оглянувши сумку у присутності продавця, намагалася видалити плями за допомогою миючих засобів, але це їй не вдалося. Вона погодилася з тим, що сумка є неналежної якості, і припустила, що це брак просочення шкіри, прийняла від позивача сумку, але гроші пообіцяла повернути 21 червня, для чого позивач мала звернутися до продавця її магазину.

          21.06.2008р. позивач звернулася до відповідача з проханням повернути їй обіцяні гроші, але вона їй у поверненні грошей відмовила.

          23.06.2008р. позивач звернулася до відділу торгівлі, побутового обслуговування населення та захисту прав споживачів Управління економіки та комунальної власності виконкому Свердловської міської ради. На запрошення робітників відділу з’явилася повноважний представник відповідача. Вона принесла сумку, при чому запакована сумка була у чорний поліетиленовий пакет, але гроші віддати відмовилася. Сумку у подальшому вона знов забрала з собою.  

          Управлінням економіки та комунальної власності Свердловської міської ради у відповідь на заяву позивача був надісланий лист, в якому позивачу було запропоновано звернутися для вирішення спору до суду.

          Позивач просить суд постановити рішення, яким розірвати договір купівлі-продажу шкіряної сумки, укладений 10 червня 2008 року між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_2, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь сплачені за сумку гроші у розмірі 250 грн, стягнути моральну шкоду у розмірі 500 грн, стягнути неустойку у розмірі 1% вартості товару за кожен день затримки виконання її вимог, тобто з 10.06.2008р. по 23.09.2008р. у розмірі 265 грн, судові витрати у розмірі 75 грн. У судовому засіданні позивач збільшила свої позовні вимоги щодо стягнення на її користь неустойки на загальну суму 457,50 грн за період з 18.06.2008р. по 18.12.2008р., решту позовних вимог підтримує у повному обсязі, на задоволенні позову наполягає.

          У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 змінені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягає на його задоволенні у повному обсязі.

          Відповідач ОСОБА_2 і її представник ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнали, вважають, що позивач придбала у відповідача сумку належної якості, плями темно-синього кольору невідомого походження на зворотній частині сумки, плями на ручках сумки, а також облізлість позолоти з’явилися у зв’язку з неналежною експлуатацією сумки позивачем. Причому, після тривалого зберігання сумки у відповідача без застосування будь яких хімічних речовин та обробок на сумці зниклі будь-які плями темно-синього кольору, особливо на її зворотній стороні, що підтверджує її високу якість.  

          Допитані у судовому засіданні у якості свідків посадові особи відділу торгівлі, побутового обслуговування населення та захисту прав споживачів Управління економіки та комунальної власності виконкому Свердловської міської ради ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтвердили факт наявності на сумці, особливо, на зворотній її стороні плям темно-синього кольору невідомого походження, які при застосуванні водного розчину з сумки не видалялися. Одночасно свідками у судовому засіданні підтверджено факт наявності на ручках сумки витирання основного кольору сумки на момент, коли цю сумку надали до відділу торгівлі у червні 2008р. Між тим, свідки спростовують наявність на сумці плям червоного та жовтого кольору при її наданні у червні 2008р. до відділу торгівлі та облізлості   металевої фурнітури – ніжок на дні сумки. Одночасно, свідки спростовують наявність на дні сумки подряпин, інших плям на момент її огляду у червні 2008р., виниклих нібито у зв’язку із використанням сумки не за призначенням. Із пояснень свідків випливає, що сумка, за виключенням плям темно-синього кольору та витирання основного кольору ручок, не мала інших дефектів її експлуатаційного використання і мала вигляд нової сумки. У зв’язку з невідомістю походження плям на сумці відповідачу було запропоновано провести відповідну експертизу, але оскільки їм не була відома установа, де могли провести таку експертизу, сторонам запропоновано вирішити виниклий спір у суді.

          При наданні сумки для огляду у судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6підтвердили факт відсутності плям темно-синього кольору, але при цьому, сумка вже мала інші плями жовто-зеленого кольору, червоного кольору, а також змінила свій основний колір, що може свідчити про її обробку іншими речовинами з метою видалення виниклих плям темно-синього кольору.

          Суд, вислухавши доводи сторін, пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, дослідивши матеріали цивільної справи, визнані достатніми для розгляду справи по суті заявлених вимог, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що 04.06.2008р. між сторонами укладено в усній формі договір роздрібної купівлі-продажу жіночої сумки білого кольору, за яким відповідач через свого працівника, продавця ОСОБА_7, передала позивачу, як покупцеві, сумку, вартістю 250 грн, яку позивач оплатила у повному обсязі. Факт реалізації сумки 04.06.2008р. відповідачем позивачу підтверджений у суді як особисто сторонами у справі, так і наданим відповідачем суду листом реалізації товару, за даними якого саме 04.06.2008р. продана сумка, вартістю 250 грн, без будь-яких знижок її вартості. Чек щодо придбання сумки позивач зазначає, що не отримувала. Між тим, факт придбання саме цієї сумки та саме у відповідача у справі підтверджений у суді як поясненнями сторін у справі, так і поясненнями свідків. Одночасно у судовому засіданні позивач погодилася з доводами відповідача та свідка ОСОБА_7 щодо фактичної дати продажу сумки позивачу, яка обґрунтовано визначена відповідачем 04.06.2008р.

          За умовами ст.698 ЦК України до відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих ЦК України, застосовується законодавство про захист прав споживачів. При цьому, умови договору, що обмежують права покупця-фізичної особи порівняно з правами, встановленими цим ЦК України та законодавством про захист прав споживачів, є нікчемними.

          Відповідно до ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання… продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

          Відповідно до ст.700 ЦК України продавець зобов'язаний надати покупцеві   необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу.

          Сторони у судовому засіданні підтвердили, що будь-яку інформацію щодо якісних характеристик товару, його умов використання, матеріалу, з якого виготовлено проданий товар, позивачу не надавалося, оскільки відповідач за напрямом своєї торгівельної діяльності реалізацією сумок як шкіряних, так із штучної шкіри, не займається, та жодної інформації з цього приводу відносно цього товару не має. Цей факт особисто підтверджено відповідачем у суді. Факт ненадання будь-якої інформації про проданий товар, а ніж того, що сумка має бути якісною, у судовому засіданні також підтвердила і свідок ОСОБА_7, яка зазначила, що сумку позивач купила не відразу, тривалий час до неї прицінювалася, і тільки у період наступного відвідування магазину відповідача позивач свідомо для себе вирішила придбати зазначену сумку. При цьому, будь-які умови щодо її користування позивачу продавцем не повідомлялися, та позивач з ними не ознайомлювалася.  

          Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України “Про захист прав споживачів” продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Ці вимоги закону з боку відповідача не виконані, оскільки позивач вважає, що придбала сумку із шкіри, тоді як відповідачем та за висновками судово-товарознавчої експертизи визначено, що сумка виготовлена із штучної шкіри. Одночасно будь-які гарантійні строки для сумки сторонами не оговарювалися та не визначалися. Також такі строки не були визначені її виробником. Після повернення сумки позивачем відповідачу як товару неналежної якості, відповідачем на вимогу позивача не надані документи, які підтверджують належну якість товару, що є порушенням вимог ч.2 ст.6 Закону України «Про захист прав споживачів», якою зобов’язано продавця товару на вимогу споживача надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції. За такими обставинами, дії відповідача щодо неповернення грошових коштів еквівалентних вартості сумки позивачу на її вимогу є незаконними, що також обгрунтовується наступним.

          Також судом встановлено, що після використання сумки за її цільовим призначенням позивач 18.06.2008р. звернулася до відповідача про повернення сумки відповідачу та повернення їй сплачених грошових коштів у розмірі 250 грн у зв’язку з тим, що сумка після її двократного використання змінила свій колір, на ручках, бокових   поверхнях сумки з’явилися плями темно-синього кольору невідомого походження. Оскільки плями шляхом їх змиття водою не виходили, позивач повернула сумку відповідачу, на що відповідач забрала сумку та пообіцяла у наступні дні повернути позивачу сплачені нею гроші. Між тим, при звернені позивача до відповідача про повернення їй сплаченої вартості повернутої сумки, відповідач відмовила у поверненні грошових коштів позивачу, запропонувавши звернутися з цього приводу до торгового відділу виконкому, оскільки вважала, що сумка має дефекти внаслідок неакуратного її використання позивачем за призначенням.    

         Статтею 708 ЦК України та відповідно ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» визначені права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості.  Так, у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем…, покупець має право за своїм вибором:

1) вимагати  від  продавця… безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення;

2) вимагати від продавця… заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;

3) вимагати від продавця… відповідного зменшення ціни;

4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

          Позивач скористалася своїм законодавчо встановленим правом та заявила вимогу перед продавцем товару про розірвання договору купівлі-продажу товару та повернення сплачених нею за товар грошових коштів.

          Оскільки відповідно до вимог ст.7 Закону України «Про захист прав споживачів» гарантійний строк експлуатації сумки не був встановлений як її виробником, так і домовленістю сторін, також не був зазначений в паспорті на продукцію або на етикетці чи в будь-якому іншому документі, посилення відповідача та її представника, що позивач пропустила 14-денний строк звернення з вимогами про повернення проданого товару, який не задовольнив покупця, не може бути враховано судом, оскільки таких вимог позивач не завляла, а вимагала розірвання договору купівлі-продпажу сумки та повернення сплачених грошових коштів.

          Одночасно судом встанволено, що при продажу сумки строк її придатності не зазначено, що також суперечить вимогам ч.3 ст.7 Закону України «Про захист прав споживачів», та відповідно до вимог ч.5 ст.7 Закону… стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред’явити продавцю… відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років. За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про розірвання договору купівлі-продажу товару та повернення його вартості є обгрунтованими, заявленими у законодавчо встановлені строки, та такими, що підтверджені у суді.

          Згідно пункту 2 абзацу другого ч.1 ст. 8 Закону України “Про захист прав споживачів” у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця)…, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.

          Судом встановлено, що позивач при використанні сумки за її цільовим призначенням виявила наявність у сумки скритих якісних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця), що підтверджено у суді поясненнями сторін, поясненнями усіх допитаних у суді свідків, при цьому ніким із них акт перевірки якості виробу не складався. Також установлено, що позивач неодноразово, зокрема 18.06.2008р. та у подальшому, усно звертався до відповідача з вимогою повернення їй грошових коштів за придбаний товар, повернувши у перший день звернення до відповідача придбаний товар, однак її вимоги відповідачем не задоволені.  

           Так, у судовому засіданні при огляді сумки, наданої відповідачем у справі ОСОБА_2 сторонами та свідками підтверджено факт відсутності на сумці плям темно-синього кольору, особливо на її зворотній стороні. Відповідач ОСОБА_2, у якої увесь час зберігалася ця сумка з моменту її повернення позивачем у справі, пояснити відсутність таких плям не може, вважає, що за час зберігання сумки ці плями могли зійти без застосування будь-яких миючих засобів самі по собі, у зв’язку з чим вона не має підстав для повернення позивачу будь-яких грошових коштів, оскільки продала товар належної якості. Між тим, документально підтвердити якість товару відповідним сертифікатом якості у суді не може.

          Оскільки відповідачу ще на момент звернення до відділу торгівлі органів місцевого самоврядування було запропоновано провести відповідну експертизу з метою з Ч ясування якості проданого нею позивачу товару, яку вона не змогла провести за відсутню даних про експертні заклади, які проводять такі дослідження, то у судовому засіданні після огляду сумки на задоволення клопотання відповідача та її представника проведена судово-товарознавча експертиза щодо визначення якості шкіряної сумки, недоліків, які є на шкіряній сумці.

          Відповідно до висновків судово-товарознавчої експертизи, проведеної експертами-товарознавцями Луганського відділення судових експертиз Донецького НДІ Ярославцевою О.В. та Радченко О.П. від 02.0.2009р., надана ОСОБА_2 для дослідження сумка білого кольору із штучної шкіри та на момент проведення експертизи не відповідає вимогам ДСТУ, оскільки має дефекти експлуатаційного характеру,  а саме, наявність плям від красителів рожевого та синього кольорів, на дні сумки є потертості шкіри по прямим діагональним полосам, виниклі із взаємодією   зі сторонніми   предметами, подряпин та осипання покриття на металевій фурнітурі.

          Експертом проведені іспити на стійкість окраски вимогам нормативно-технічної документації (пункт 4.7 ГОСТ 28631-2005 «Сумки, чемоданы, портфели, ранцы,папки, изделия мелкой кожгалантереи.Общие технические условия») шляхом трьохкратного   тренія хлопковобумажною тканиною без зусиль, сухою та зволоженою , за якими окрашивання тканини та осипання красителя не встановлено.

          За таких обставин експертами визначено, що всі виявлені дефекти є дефектами невиробничого характеру і виникли у процесі експлуатації сумки. При цьому проведення будь-яких хімічних чи біологічних досліджень за поставленими питаннями, за міркуванням експертів, є недоцільним, оскільки сумка має наявні дефекти експлуатаційного характеру.

          Між тим, суд не може прийняти висновки зазначеної експертизи як доказ належної якості проданого відповідачем товару, оскільки висновок експерта відповідно до вимог ст.ст.57,66 ЦПК України є доказом у справі, який оцінюється судом у сукупності із іншими наданими доказами, а саме, поясненнями сторін, поясненнями свідків.

          Оскільки у суді встановлено і що підтверджено всіма учасниками судового розгляду, що на сумці на момент повернення сумки позивачем відповідачу були темно-синього кольору плями з обох сторін, здебільше на її зворотній стороні, та були потерті ручки сумки, з приводу чого змінили свій колір, які шляхом їх витирання серветкою, зволоженою водою та незначним розчином миючого засобу, не виводилися, та на момент надання сумки для експертного дослідження такі плямі невідомо яким чином на сумці вже були видалені, у суду не має підстав вважати, що експертне дослідження проведено всебічно та у повному обсязі.  

          Експертним дослідженням не встановлено біологічне чи хімічне походження незначних плям синього кольору, про які також зазначається у висновках експерта.

          Між тим, про ті дефекти щодо рожевого кольору, подряпин на сумці у зв’язку з її необережним носінням, які виявлені на сумці на момент її надання експертам, спеціалісти відділу торгівлі, побутового обслуговування населення та захисту прав споживачів Управління економіки та комунальної власності виконкому Свердловської міської ради ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які мають відповідний фах у галузі торгівлі, та на яких покладено обв’язки щодо вирішення питань щодо захисту прав споживачів та дотримання вимог у сфері торгівлі, підтвердили той факт, що на момент дослідження сумки у червні-липні 2008р. таких дефектів на сумці не було, сумка була за зовнішнім виглядом нова, не пошкоджена, не мала зазначених дефектів носіння, та на сумці були явно виражені плями темно-синього кольору невідомого походження, які не видалялися шляхом їх змивання.

          Оскільки  сумка весь час з моменту її повернення знаходилась у відповідача, яким чином ці плями видалені чи зниклі із сумки, суду відповідачем не повідомлено, але такі плями дійсно на момент огляду сумки у суді фактично були видалені з сумки, суд вважає, що сумка за своїми якісними характеристиками  дійсно мала дефекти просочення штучної шкіри, та вини позивача у походження таких плям з боку позивача у судовому засіданні не доведено. Оскільки у суді не доведено вини позивача у неналежному користуванні сумкою, порушенні нею встановлених умов користування сумкою, та виявлених недоліків товару, суд вважає, що вимоги позивача щодо розірвання договору купівлі-продажу проданої сумки неналежної якості є обґрунтованими.  

          Відповідно до вимог ст.709 ЦК України продавець… зобов'язаний прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або  усунення недоліків… Вимога покупця про заміну товару підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірки якості товару - протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк…  За кожний день прострочення продавцем або виготовлювачем усунення недоліків товару і невиконання вимоги про надання в користування аналогічного товару на час усунення недоліків продавець сплачує покупцеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару.

          Разом з тим, згідно ч.9 ст.8 Закону України “Про захист прав споживачів”  неустойка в розмірі одного відсотка вартості товару виплачується споживачеві за кожний день затримки виконання його вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації), але в тому разі, якщо споживач пред'явив вимоги про безоплатне усунення недоліків товару й подав письмову вимогу про надання йому на час ремонту товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі.

          Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 полягали в заміні товару на інший, і позивач не вимагала безоплатного усунення недоліків сумки та надання їй товару аналогічної марки на час ремонту, то відсутні й підстави для стягнення на її користь неустойки згідно ст.709 ЦК України, ст.8 ч.9 Закону України “Про захист прав споживачів”.

          Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній… особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом та іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких її родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодженням її майна. Позивачем в судовому засіданні не наведено жодних підстав щодо втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних відповідачем неякісно проданим товаром.

          Окрім того, п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995р. №4 визначено, що відшкодування моральної шкоди регулюється законодавчими актами, введеними в дію в різні строки, з приводу чого судам рекомендовано встановлювати  якими правовими нормами виниклі правовідносини регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

          Відповідно до вимог ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання продукції мають право відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством. Факту заподіяння негативних наслідків життю та здоров’ю позивача сумкою неналежної якості у судовому засіданні не встановлено, у зв’язку з чим підстав для стягнення моральної шкоди на користь позивача з боку відповідачача у суді не встанволено.

          Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судові витрати. Позивач звільнена від сплати судового збору на користь держави за зазначеним позовом. Тому суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом у розмірі 10,60 грн із розрахунку: 250:(250+457,50)х30 = 10,60 грн. Що стосується позовних вимог про стягнення витрат за консультацію юриста у розмірі 75 грн, ці вимоги відповідно до вимог ст.79 ч.3 п.2, ст.84 ЦПК України не підлягають задоволенню. Суд обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідно до вимог, визначених ст.79,84 ЦПК України, до судових витрат також належать витрати на правову допомогу, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006р. №590 затверджені Граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, за якими передбачено їх виплату у разі участі адвоката або іншого фахівця в галузі права у судовому розгляді справи. Оскільки правова допомога позивачу у судовому засіданні адвокатом та іншим фахівцем в області права не надавалася, то й позовні вимоги з цього приводу є такими, що не підлягають задоволенню.    

          Що стосується заявленого клопотання представника відповідача про стягнення з позивача на користь ОСОБА_2 вартості проведеної судово-товарознавчої експертизи у розмірі 225 грн, суд вважає, що такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу сумки та стягнення її вартості задоволені. Та з цього приводу підстав для присудження понесених судових витрат у вигляді оплати вартості експертизи ст.88 ЦПК України не передбачено.

          На підставі ст.ст.23,698,700,708,709,711,1167 Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст.209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд

                               в и р і ш и в :

          Позов задовольнити частково.

          Розірвати договір купівлі-продажу жіночої сумки, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.  

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачену за куплену сумку грошову суму у розмірі 250 грн, понесені позивачем судові витрати у розмірі 10,60 грн, а всього на загальну суму 260,60 грн.

          У решті заявлених вимог відмовити за необґрунтованістю.

          Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчий кімнаті та проголошені у судовому засіданні 02.10.2009р.

          Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано сторонами протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції до апеляційного суду Луганської області подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий