Справа №2-1220 2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2010 року Дружківський міський суд Донецької області у складі: головуючого – судді Лебеженко В.О.
при секретарі Слободкіній Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області про визнання дій протиправними і зобов’язання до перерахунку пенсії, -
В С Т А Н О В И В :
19 квітня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Дружківського міського суду з цивільним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці (далі УПФУ в м.Дружківці), в якому вказав, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Згідно висновку МСЕК йому встановлено 3-тю групу інвалідності, пов’язану з наслідками Чорнобильської катастрофи. За цих обставин він набув право на отримання пенсії по інвалідності відповідно до ч.4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не нижче шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії відповідно до ст.50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком.
Між тим, при нарахуванні йому пенсії відповідач користувався не законами, а лише підзаконними нормативно-правовими актами, тому основна частка його пенсії нараховувалась в набагато меншому розмірі аніж це передбачено законодавством. Зважаючи на це, 3 березня 2010 року він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, однак йому було відмовлено. Вважає дії відповідача неправомірними, тому просить суд визнати дії УПФУ в м.Дружківці щодо відмови в перерахуванні основної та додаткової частки його пенсії неправомірними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок основної частки його пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової частки його пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії з 1 березня 2010 року.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, на позовних вимогах наполягає.
В судове засідання представник відповідача Михайлішина С.В. не з’явилася, про час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином, надала суду письмові заперечення, в яких вказала, що з метою реалізації права осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на соціальний захист Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №1 від 03.01.2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”. Відповідно до п.2 вказаної постанови, розрахунок додаткових пенсій, передбачених ч.4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” проводиться з розміру 19,91 грн. (з 01.09.2004 року – 22,30 грн.). Постановою Кабінету Міністрів України №1293 вказані розміри пенсій збільшено в 3,5 рази (учасники ліквідації аварії на ЧАЕС) та в 2,5 рази (інші учасники ліквідації аварії на ЧАЕС).
Також, п. 28 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з 1 січня 2008 року були внесені зміни до ст.ст. 50,51,52,54,67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначені зміни чітко визначають розмір пенсії, який встановлюється у відсотках до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вважає, що УПФУ в м.Дружківці встановила позивачу розмір пенсії правильно, відповідно до чинного законодавства. Просить суд в задоволенні позову відмовити, справу розглянути за її відсутності.
Суд, на підставі ст.224 ЦПК України прийняв рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1. підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 належить (віднесений) до першої категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням Серія НОМЕР_1 (а.с.11).
Позивачу встановлена третя група інвалідності з 13.07.1997 року безстроково. Причина інвалідності пов’язана з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК Серія ДОН-07 №054255 (а.с.13).
Суд встановив, що 3.03.2010 року позивач ОСОБА_1 звертався до УПФУ в м.Дружківці з заявою про перерахунок його пенсії відповідно до вимог ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.4).
Розпорядженням комісії УПФУ в м.Дружківці від 3.04.2010 року №156027 в перерахунку пенсії ОСОБА_1 було відмовлено на підставі Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік” та постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654, яким були визначені розміри до яких встановлюється доплата до пенсії інвалідам, які мають зв’язок з Чорнобильською катастрофою (а.с.5).
Суддя вважає дії Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області щодо відмови позивачу у перерахунку основної та додаткової пенсії незаконними з наступних підстав.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - спеціальний закон) передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у відповідних розмірах, зокрема інвалідам першої групи у розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком, інвалідам другої групи – 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, інвалідам третьої групи –50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до першої категорії.
Згідно частини третьої ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсія у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Частина четверта статті 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 1 групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком, по 2 групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком, по 3 групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року і діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Слід зазначити, що пунктом 28 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені зміни, у тому числі до ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та встановлено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, для інвалідів 1 групи - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, інвалідів 2 групи - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, інвалідів 3 групи - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року положення п. 28 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
У пункті 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, що узгоджується зі статтею 152 Конституції України, якою встановлено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, з 22 травня 2008 року було відновлено дія статей 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції яка діяла до внесення змін Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та яка передбачала, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у відповідних розмірах, зокрема інвалідам першої групи у розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком, інвалідам другої групи – 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, інвалідам третьої групи –50 відсотків мінімальної пенсії за віком, а розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 1 групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком, по 2 групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком, по 3 групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.
Обґрунтування відповідачем своєї позиції посиланням на постанову Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” спростовується приписами пункту 1 та 6 статті 92 Конституції України, статті 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до якого дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а також абзацом 2 преамбули, частиною 3 статті 4, пунктом 2 частини 1 статті 8 та пунктами 13,16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. До приведення законодавства України у відповідність із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить Закону.
Враховуючи вищезазначене, суддя приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню з урахуванням вимог ст.45 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до ч.2 ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться за рахунок держави, оскільки сторони звільнені від їх сплати.
На підставі Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 131, 209, 212 - 215, 223-226 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в місті Дружківці Донецької області про визнання дій неправомірними і зобов’язання до перерахунку пенсії – задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку основної та додаткової пенсії – неправомірними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області перерахувати ОСОБА_1 відповідно до ст.ст.50,54 п.4, 67 п.3, 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як інваліду третьої групи, основну пенсію з інвалідності із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію із розрахунку 50 % мінімальної пенсії за віком з 1 лютого 2010 року.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили: через 10 днів з дня проголошення рішення, якщо продовж цього строку не подана заява про апеляційне оскарження, або апеляційна скарга; або через 20 днів після подання такої заяви, якщо не була подана апеляційна скарга; або після розгляду апеляційним судом у разі подання апеляційної скарги.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом 10 днів після проголошення рішення, або 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: