Справа №2-827                                                                 2010р.

 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

    5 липня 2010 року      Дружківський міський суд       Донецької області   у складі:             головуючого –       судді                                           Лебеженко В.О.  

    при секретарі                                                           Слободкіній Т.І.

    за участю

        представника відповідача                     Чикалова К.В.                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення  Дружківської міської ради про визнання дій незаконними і стягнення недоотриманих щомісячних компенсаційних виплат на дитину шкільного віку за період з 1 січня 2007 року по 28 люте 2010 року та недоотриманих сум на оздоровлення за період з 2004 по 2009 рік та разової грошової допомоги як інваліду війни за 2006-2009 роки, -

В С Т А Н О В И В :  

14 березня 2010 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення  Дружківської міської ради, в якій вказав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Згідно висновку МСЕК йому встановлено 3-тю групу інвалідності, пов’язану з наслідками Чорнобильської катастрофи. ІНФОРМАЦІЯ_1 у нього народилась донька – ОСОБА_3, якій був наданий статус дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” йому передбачені щомісячні компенсаційні виплати на дитину шкільного віку в розмірі 50% мінімальної заробітної плати, встановленої на час виплат. Фактично відповідач виплатчував йому за період з січня 2007 року по 28 люте 2010 року по 16 грн. 50 коп. щомісячно. Вважає,  що за період з січня 2007 року по лютий 2010 року УПСЗН Дружківської міської ради недоплатило йому щомісячних компенсаційних виплат на дитину шкільного віку у сумі 8338 грн. 00 коп.

Також, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії            (3 група інвалідності) він набув право на одержання щорічної компенсації на оздоровлення у розмірі чотирьох  мінімальних заробітних плат. Незважаючи на вимоги Закону, відповідач виплачує йому щорічну компенсацію в значно меншому розмірі: за 2004 рік – 21,50 грн., за 2005-2006 рік по 90 грн., за 2007-2009 рік виплати не проводились. В  результаті чого, за період з 2004 по 2009 рік недоплата складає 10810 грн.50 коп.

Відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” йому був наданий статус ветерана війни (3-тя група інвалідності). Цим Законом йому передбачена щорічна грошова допомога у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, яка повинна бути виплачена до 5 травня кожного року. Фактично відповідач сплатив: за 2006 рік – 270 грн., за 2007 рік – 300 грн., за 2008 рік – 350 грн.за 2009 рік – 380 грн. Вважає, що відповідач недоплатив йому щорічну допомогу як інваліду війни за період з 2006 по 2009 рік у сумі 10934 грн. 42 коп.

Таким чином, він вважає дії відповідача незаконними, так як при нарахуванні щомісячних компенсаційних виплат на дитину шкільного віку, щорічної компенсації на оздоровлення та щорічнорї грошової допомоги до 5 травня, відповідач користувався не законами, а лише підзаконними нормативно-правовими актами, і тому ці виплати були нараховані в набагато меншому розмірі аніж це передбачено законодавством.

Просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо відмови у перерахунку та виплаті щомісячних компенсаційних виплат на дитину шкільного віку в розмірі 50% мінімальної заробітної плати, щорічної компенсації на оздоровлення, щорічної грошової допомоги як інваліду війни незаконними. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради на його користь недоплачену суму щомісячних компенсаційних виплат на дітей шкільного віку за період з січня 2007 року по лютий 2010 року у розмірі 8338 грн. 00 коп., недоплачену суму щорічної компенсації на оздоровлення за період з 2004 по 2009 рік у сумі 10810 грн.50 коп. та недоплаченусуму щорічної допомоги як інваліду війни за 2006-2009 роки в розмірі 10934 грн. 42 коп.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не зявився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, на своїх позовних вимогах наполягає.

В судовому засіданні представник  відповідача ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав та пояснив, що виплати на дитину шкільного віку та виплати на оздоровлення Дружківським управлінням праці та соціального захисту населення проводились в порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996 року № 836 та постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених Законом України про Державний бюджет України. З метою реалізації положень даного Закону, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченою Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №177 від 18.02.2004 року, якою встановлено, щороку до 10 квітня виділяти кошти Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги, передбаченою цим Законом, у розмірах встановлених Законом України про державний бюджет на відповідний рік. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 рок №183 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" встановлено розмір грошової допомоги інваліду війни 3 групи у сумі 350 грн., в 2009 році – у сумі 380 грн.

Виплати на оздоровлення Дружківським управлінням праці та соціального захисту населення проводились в порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996 року № 836 та постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Щодо стягнення щорічної компенсації за 2007, 2008,2009 рік, то на рахунок управління був накладений арешт, тому виплати за ці роки не проводились. Просить суд у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 належить (віднесений) до першої категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, та відповідно до висновку МСЕК №159047 від 2.02.2006 року його повторно визнано інвалідом третьої  групи безстроково, захворювання пов’язано з виконанням обов’язків військовослужбовців по ЛНА на ЧАЕС (а.с.15,23).

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 Абзацом 4 частини 4 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення інвалідам третьої групи  виплачується в розмірі чотирьох  мінімальних заробітних плат.

Згідно частини 7 статті 48 вищенаведеного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Зазначені норми Закону протягом 2004-2005 року були чинні і підлягають застосуванню.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми виплат.

Встановлений у 1996 році постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України.

Оскільки ні Верховна Рада України, ні кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні даного спору застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та законодавство щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2005-2007 роки, а не постанова Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996 року № 836 та постанова Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Однак, дію частини четвертої статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно мінімальної заробітної плати було зупинено згідно із Законом України від 20.12.2005р. № 3235-1V, внаслідок чого відсутні правові підстави вважати порушеними права позивача щодо невиплати відповідачем одноразової щорічної допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати у 2006 році, у зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення недоотриманої суми на оздоровлення за 2006 рік задоволенню не підлягають.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення недоотриманої суми на оздоровлення за 2007 рік, суд вважає, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки Рішенням Конституційного суду від 09 липня 2007року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. N 489-V  в частині призупинення дії ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення недоотриманої суми на оздоровлення за 2008, 2009 рік, суд вважає, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Пункту 28 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих актів України", текст статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» був викладений в такій редакції: "Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на   Чорнобильській   АЕС,   які   стали   інвалідами    внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській  АЕС  та  смерть  яких  пов'язана  з Чорнобильською катастрофою,  щорічна  допомога  на  оздоровлення  виплачується  в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Згідно рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року ці зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнанні неконституційними. Рішення Конституційного Суду  України  у  цій  справі  має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами,  які виникли  внаслідок дії положень  Закону  України  "Про  Державний  бюджет  України на 2008 рік  та  про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів України", визнаних неконституційними.

За таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” Дружківське управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради повинно виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2004, 2005, 2007, 2008, 2009 роки виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо відмови позивачу у виплаті допомоги на оздоровлення за 2004, 2005, 2007, 2008, 2009 роки з урахуванням положень ст. 48 ЗУ «Про статс і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» є незаконними.  

Відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2004 рік” зі змінами від 17.06.2004 року, Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” з наступними змінами, розмір мінімальної заробітної плати становить: з  01 січня 2004 року по 31 серпня 2004 року – 205 грн., з 01 вересня 2004 року – 237 грн., з 01 січня 2005 року – 262 грн., з 01 квітня 2005 року – 290 грн., з 01 липня 2005 року – 310 грн. на місяць, з 01 вересня 2005 року – 332 грн.

Статтею 81 Закону України «Про державний бюджет України на 2006рік» від 20.12.2005 р. № 3235-15 встановлено з 1 січня 2006 року розмір мінімальної заробітної  плати  350  грн.  на місяць,  з 1 липня 2006 року – 375 грн., з 1 грудня 2006 року - 400 грн.

Статтею 76 Закону України ««Про державний бюджет України на 2007рік» № 489-V від 19.12.2006 року встановлено з 1 січня 2007 року розмір мінімальної заробітної  плати  400  грн.  на місяць,  з 1 квітня 2007 року – 420 грн., з 1 липня 2007 року - 440 грн., з 01 жовтня 2007р. – 460 грн.

Відповідно до ст.59 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів” №107-VI від 28.12.2007 року  розмір заробітної плати з 01.01.2008 року складала 515 грн., 1 квітня 2008 року – 525 грн., з 1 жовтня 2008 року – 545 грн., з 1 грудня 2008 року – 605 грн. на місяць.

Статтею 55 Закону України ««Про державний бюджет України на 2009рік» №835-VI (зі змінами, внесеними згідно із Законом №1715-VI від 06.11.2009 року) встановлений розмір мінімальної заробітної  плати:  з 1 січня 2009 року 605  грн.  на місяць,  з 1 квітня 2009 року – 625 грн., з 1 липня 2009 року - 630 грн., з 01 жовтня 2009р. – 650 грн., з 1 листопада 2009 року – 744 грн.

Згідно листа начальника Дружківського управління праці та соціального захисту населення № 06/74-03-877 від 2.03.2010 року (а.с.22) позивачу щорічна допомога на оздоровлення була виплачена у розмірі:

  - за 2004р. – 21,5 грн. – 25.06.2005р.

- за 2005р. – 90 грн. – 30.03.2006р.

- за 2006р. – 100 грн. – 30.08.2007р.

Допомога на оздоровлення за 2007, 2008 рік не виплачено з приводу накладення арешту на розрахунковий рахунок. За 2009 рік буде нараховано в 2010 році.

З урахуванням отриманої позивачем суми та розміру заробітної плати, встановленої на момент виплати, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню:

за 2004 рік: в сумі 1138,5 грн. (290х4-21,5)

за 2005 рік: в сумі  1310 грн. (350х4-90)

за 2007 рік: в сумі  1840 грн.  (460х4)

за 2008 рік: в сумі  2420 грн.  (605х4)

за 2009 рік: в сумі  2976 грн.  (744х4)

Всього: 1138,5+1310+1840+2420+2976 = 9684 грн.50 коп. недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2004,2005,2007,2008,2009 роки.

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення недоотриманих компенсаційних виплат на дитину шкільного віку за період з січня 2007 року по лютий 2010 року, суд зазначає наступне.

Згідно свідоцтва про народження  серія НОМЕР_2  ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1. Батьком зазначений ОСОБА_2 (а.с.14).

Згідно посвідчення серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 набула статусу дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (а.с.15).

Пунктами 6, 8 частиною 1 статті 30 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено щомісячна виплата мінімальної заробітної плати, дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами I або II групи та щомісячна виплата 50 процентів мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері, має підстави належати до категорії 1 або 2, або матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.

Згідно Роз’яснення Міністерства праці та соціальної політики України №662/0/15-07/20 від 24.10.2007 року  виплати на дітей шкільного віку слід проводити в період навчання дітей у загальноосвітніх навчальних закладах (школах), оскільки після закінчення школи вони набувають іншого статусу (учнів закладів профтехосвіти, студентів, курсантів, та ін.).

Рішенням Конституційного суду №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та Рішенням Конституційного Суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік» № 489-V від 19.12.2006 року та положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів” №107-VI від 28.12.2007 року  в частині призупинення дії ст. 30 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 по 31 грудня 2008 року була відновлена дія статті 30 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до інформації начальника УПСЗН Дружківської міської ради №06/74-03-877 від 2.03.2010 року ОСОБА_2 були виплачені щомісячні компенсації сім’ям з дітьми:  

    з 01.01.2007 року по 28.02.2010 року по 16,50 грн. (а.с.22).

 З урахуванням отриманої позивачем суми та розміру заробітної плати, встановленої на момент виплати, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню:

        за період з 09.07. 2007р. по 31.12.2007 року:

з 09.07.2007р. по 31.07.2007 р.: (420х50%) /31х23 – (3,3/31х23) =155,81-2,45=153,36 грн.

з серпня 2007р. по вересень 2007р.: (440х50%)х2 – (16,5х2)=440-33=387 грн.

з жовтня 2007р. по грудень 2007р.: (460х50)х3 – (16,5х3)=690-49,5=640,50 грн.

Всього:1182 грн. 86 коп.

        за період з 22.05.2008 по 31.12.2008 року:

з 22.05.2008р. по 31.05.2008р.: (525х50%/31х10) – (16,5/31х10)=84,68-5,32=79,36грн.

з червня 2008р. по вересень 2008р.: (525х50%)х4 – (16,5х4)=1050-66=984грн.

з жовтня 2008р. по листопад 2008р.: (545х50%)х2 – (16,5х2)= 545-33=512грн.

за грудень 2008р. (605х50%) – 16,5= 302,5-16,5=286 грн.

Всього:1861 грн. 36 коп.

        за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 року:

з 01.01.2009р. по 31.03.2009р.: (605х50%)х3 – (16,5х3)= 907,5-49,5 = 858 грн.

з 01.04.2009р. по 30.06.2009р.: (625х3)х50% - (16,5х3)= 937,5-49,5 = 888 грн.

з 01.07.2009р. по 30.09.2009р.: (630х3)х50% - (16,5х3)= 945-49,5 = 895,50 грн.

з 01.10.2009р. по 31.10.2009р.: 650х50% - 16,5 = 308,50 грн.

з 1.11.2009р. по 31.12.2009р.:  (744х2)х50% - 16,5х2 = 744-16,5= 711 грн.

Всього: 3661 грн. 00 коп.

        за період з 01.01.2010 по 28.02.2010 року:

869х2х50% - 16,5х2 = 836 грн.

Таким чином сума недоплаченої щомісячної виплати на дитину шкільного віку передбаченої статтею 30 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.01.2007 по по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 28.02.2010 року складає 7541 грн. 22 коп.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення грошової допомоги як  інваліду  війни  за 2006,2007,2008, 2009 роки, суд виходить з наступного.

Згідно п.2 ч.2 ст.7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” №3551-ХІІ від 22.10.1993 року (з подальшими змінами та доповненнями) до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 набув статусу інваліда війни ІІІ групи, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_4 (а.с.23).

Згідно ч.5 ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст.17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Однак, дію частини п'ятої статті 13 зупинено на 2006 рік та 2007 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни згідно із Законом України від 20.12.2005 року N 3235-IV та Законом України від 19.12.2006 року  N 489-V.

    Відповідно до ст.30 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” №3235- ІV від 20.12.2005 року було встановлено, що у 2006 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону  України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І групи – 400 грн., інвалідам війни ІІ групи – 330 грн., інвалідам війни ІІІ групи – 270 грн.

    Суд вважає, що УПСЗН Дружківської міської ради правомірно використовував зазначені Законом суми при нарахуванні та виплати позивачу разових грошових допомог до 5 травня, передбачених ч.5 ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2006 роки, оскільки положення ст.30 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік”,  якими були встановлені розміри зазначених виплат за 2006 рік, не втратили чинність та не визнані Конституційним Судом України не конституційними.

Відповідно до п.13 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” №489-V від19.12.2006 року було встановлено розміри зазначених виплат на 2007 рік. Рішенням  Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року ці зміни до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” визнанні неконституційними.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 20 Розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих актів України”, частина 5 ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, була викладена у новій редакції, згідно якої  щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Згідно рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року ці зміни до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” визнанні неконституційними. Рішення Конституційного Суду  України  у  цій  справі  має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами,  які виникли  внаслідок дії положень  Закону  України  „Про  Державний  бюджет  України на 2008 рік  та  про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів України”, визнаних неконституційними.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

На момент виникнення спірних правовідносин, а саме на дату нарахування і виплати позивачу разової щорічної допомоги за 2007, 2008 рік положення п.13 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” №489-V від19.12.2006 року та п.20 Розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих актів України” були діючими, а відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що на момент виплати позивачу разової щорічної допомоги до 5 травня за 2007 рік та 2008 рік  передбаченою Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” відповідач діяв відповідно до діючого на той час законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення недоплаченої грошової допомоги як  інваліду  війни  за 2007, 2008 роки задоволенню не підлягають.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення грошової допомоги як  інваліду  війни  за 2009 рік, суд вважає, що вони ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню, оскільки на момент виплати позивачу разової щорічної допомоги за 2009 рік була відновлена дія частини 5 статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції Закону України №367-ХІV від 25.12.1998 року, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком, то позовні вимоги щодо стягнення щорічної грошової допомоги до 5 травня  як інваліду війни 3 групи за 2009 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком підлягають задоволенню.

Визначаючи розмір грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача суд виходить з наступного.

З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09 липня 2003 року, який, відповідно до його преамбули, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.  

  Згідно ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно ст.58 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих актів України" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 липня 2008 року складав 482 грн., а з 01 жовтня 2008 року складає 498 грн.

Таким чином, розмір грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік позивачу як інваліду війни 3 групи повинна становити 7 мінімальних пенсій за віком, що становить: 498 х 7 =  3486 грн. 00 коп.

З урахуванням отриманої позивачем разової щорічної допомоги до 5 травня за 2009 рік у сумі 380 грн. 00 коп., стягненню підлягає: 3486 - 380 = 3106 грн. 00 коп.

Відповідно до ч.2 ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться за рахунок держави, оскільки сторони звільнені від їх сплати.

На підставі Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Рішення  Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 131, 209, 212 - 215, 223-226 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги  ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення  Дружківської міської ради про визнання дій незаконними і стягнення недоотриманих щомісячних компенсаційних виплат на дитину шкільного віку за період з 1 січня 2007 року по 28 люте 2010 року та недоотриманих сум на оздоровлення за період з 2004 по 2009 рік та разової грошової допомоги як інваліду війни за 2006-2009 роки – задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо відмови ОСОБА_2 у виплаті недоплачених  щомісячних компенсаційних виплат на дитину шкільного віку за період з 1 січня 2007 року по 28 люте 2010 року та недоотриманих сум на оздоровлення за період з 2004, 2005, 2007, 2008, 2009 роки та разової грошової допомоги як інваліду війни за 2009 рік – незаконними.

    Стягнути з Управління  праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради (р/р 35210017001497 в УДК у Донецькій області МФО 834016 ОКПО 26010987)    за рахунок коштів Державного бюджету України   на користь ОСОБА_2  недоплачені  щомісячні компенсаційні виплати на дитину шкільного віку відповідно до статті 30 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 року  у сумі 1182 (одна тисяча сто вісімдесят дві) гривні 86 коп.,  за період з 22.05.2008 по 31.12.2008 року у сумі 1861 (одна тисяча вісімсот шістдесят одна) гривня 36 коп., за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року у сумі 3661 (три тисячі шістсот шістдесят одна) гривня 00 коп., за період з 01.01.2010 року по 28.02.2010 року у сумі 836 (вісімсот тридцять шість) гривень 00 коп. Всього у сумі 7541 (сім тисяч п’ятсот сорок одна) гривня 22 коп.

    Стягнути з Управління  праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради (р/р 35210017001497 в УДК у Донецькій області МФО 834016 ОКПО 26010987)     за рахунок коштів Державного бюджету України   на користь ОСОБА_2   недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2004 рік у сумі 1138 (одна тисяча сто тридцять вісім) гривень 50 коп., за 2005 рік у сумі 1310 (одна тисяча триста десять) гривень  00 коп., за 2007  рік у сумі 1840 (одна тисяча вісімсот сорок) гривень 00 коп., за 2008  рік у сумі 2420 (дві тисячі чотириста двадцять) гривень 00 коп., за 2009  рік у сумі 2976 (дві тисячі девятсот сімдесят шість) гривень 00 коп. Всього у сумі 9684 (девять тисяч шістост вісімдесят чотири) гривні 50 коп.  

Стягнути з Управління  праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради (р/р 35210017001497 в УДК у Донецькій області МФО 834016 ОКПО 26010987)  за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 недоплачену разову грошову допомогу до п’ятого травня  як інваліду війни 3 групи відповідно до ч.5 ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (в редакції Закону України №367-ХІV від 25.12.1998 року) за 2009 рік у сумі 3106 (три тисячі сто шість) гривень 00 коп.

 В іншій частині позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили: через 10 днів з дня проголошення рішення, якщо продовж цього строку не подана заява про апеляційне оскарження, або апеляційна скарга; або через 20 днів після подання такої заяви, якщо не була подана апеляційна скарга; або після розгляду апеляційним судом у разі подання  апеляційної скарги.

    На  рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом 10 днів після проголошення рішення, або 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя