Справа № 2-1027/10                              

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 серпня 2010 року                                                                Бородянський районний суд

Київської області в складі : головуючого  – судді Унятицького Д.Є.,

                                                    при секретарі – Клочко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бородянської РДА про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки,

в с т а н о в и в:

У липні 2010 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії і відповідно до ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

Проте вона отримувала допомогу на оздоровлення в значно меншому розмірі, ніж передбачено вказаним Законом.

Тому просила зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити недовиплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки в розмірі п'яти мінімальних зарплат.; стягнути з відповідача 8 045 грн.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, відповідно до заяви просила слухати справу за її відсутності.

Управління праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації в судове засідання свого представника не направило, відповідно до заперечення, просило слухати справу за відсутності його представника, позов не визнає, зазначаючи, що позивачці правомірно, згідно з діючим законодавством були нараховані та виплачені суми одноразової грошової  допомоги, до того ж, позивачкою пропущено строк позовної давності.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивачка являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, про що їй видане відповідне посвідчення (а.с.8).

Як вбачається із заперечення Управління праці та соціального захисту (а.с.15) позивачка отримує на підставі ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідні кошти на оздоровлення, розмір яких встановлений Постановою "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 562 від 12 липня 2005 року.

Вказана допомога на оздоровлення позивачці виплачувалась в лютому 2007 року в розмірі 100 грн., у вересні 2008 року в розмірі 100 грн., у листопаді 2009 року в розмірі 100 грн.

Відповідно до ст.48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС ІІ категорії виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Зміст законів України, якими встановлюються розміри мінімальних заробітних плат, свідчить про відсутність будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу і при вирішенні позовних вимог слід керуватися вимогами ст.48 вказаного Закону, який передбачає право позивачки на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в подальшому буд-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення  ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Розмір мінімальної заробітної плати окремим Законом встановлювався до 2004 року. При цьому, положення щодо неможливості застосовувати встановлений розмір мінімальної заробітної плати востаннє міститься у Законі України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік". На 2003 рік такої законодавчо встановленої заборони немає.

З 2004 року розмір мінімальної заробітної плати встановлювався Законом України "Про Державний бюджет України" (на відповідний рік). Положення Законів України "Про Державний бюджет України" також не містить обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

На 2007 рік дію ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати зупинено згідно із Законом № 3235-IV від 20 грудня 2005 року та № 489-V від 19 грудня 2006 року.

У відповідності до рішення Конституційного Суду України №6 від 9 липня 2007 року, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії абзацу четвертого частини четвертої ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати визнано неконституційним, тобто таким, що не відповідає Конституції України.

У зв'язку з цим, оскільки позивачка одноразову допомогу отримала відповідно до довідки відповідача в лютому 2007 року, то підстав для задоволення в цій частині не вбачається.

Згідно з п.28 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" № 107- VІ від 28 грудня 2007 року ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було викладено в новій редакції, відповідно до якої одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Однак, рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, положення вказаного Закону щодо викладення ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в новій редакції також визнано неконституційним.

В 2009 році зміни до законодавства щодо виплати одноразової допомоги на оздоровлення не вносилися.

За таких обставин та з урахуванням вимог ст.48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідач повинен перерахувати та виплатити позивачці допомогу на оздоровлення за 2008 та 2009 роки, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент здійснення виплати.

Таким чином, на користь позивачки з відповідача необхідно стягнути, з врахуванням виплаченої за 2008-2009 роки суму в розмірі 200 грн., встановленого на момент виплати відповідно до вимог ст. 59 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ст.55 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2009 рік" мінімального розміру заробітної плати з квітня 2008 року – 525 грн., з 1 листопада 2009 року – 744 грн., суму в розмірі (2525 за 2008 рік+3620 за 2009 рік) 6 145 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Керуючись ст.48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 55 Закону України від 26.12.2008, № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік", ст. 59 Закону України від 28.12.2007, № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ст.ст. 10, 11, 209, 174, 212-215, 218 ЦПК України,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бородянської РДА про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту  населення Бородянської РДА Київської області на користь ОСОБА_1  недоотриману суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2009 роки в розмірі 6 145 (шість тисяч сто сорок п'ять) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Головуючий-суддя Д.Унятицький