Справа №2-3175/2010 рік
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 серпня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючої судді – Веденмеєр М.В., при секретарі – Млачньовій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялти цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства « Райффайзен Банк Аваль » в особі Кримської Республіканської дирекції до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, уточнивши позовні вимоги, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, стягнення судових витрат.
Вимоги мотивує тим, що 30 червня 2006 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/0103/74/46155, відповідно до якого відповідачці надали кредит в сумі 290000 доларів США, строком на 240 місяців по 03 червня 2026 року включно з щомісячною платою процентів в розмірі 12% річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. У забезпечення умов кредитного договору, 29 червня 2006 року між позивачем та відповідачкою також будо укладено договір іпотеки, відповідно до якого відповідачка у забезпечення кредиту надала нерухоме майно – житловий будинок № 15-В по вул. М.С. Щепкина ( Жовтневе шосе ) в м. Алупка м. Ялта АР Крим. Відповідно до кредитного договору від 07 лютого 2008 року відповідачка зобов’язалась проводити повернення кредитних коштів до 15 числа кожного місяця в сумі 3193,15 доларів США. Ці умови кредитування відповідачка не виконувала, у зв’язку з чим, з метою реструктуризації виниклої простроченої заборгованості в сумі 11780,15 доларів США та зменшення фінансового навантаження на відповідачку в умовах фінансової кризи, між позивачем та ОСОБА_2 04 вересня 2009 року укладена додаткова угода № 014/0103/74/46155/01 до кредитного договору від 30 червня 2006 року. У зв’язку із зміненням умов кредитування, змінено графік погашення кредиту. Однак, ОСОБА_2 не виконувала взяті на себе відповідно до укладеного договору зобов’язання, у зв’язку з чим, станом на 01 червня 2010 року вона має заборгованість за кредитом – 298841,36 доларів США, заборгованість за процентами – 6000 доларів США, пеня за прострочення кредиту – 21454,73 доларів США, пеня за прострочення процентів за кредитом 18331,59 доларів США, а всього 344627,68 доларів США, що по курсу НБУ станом на 03 червня 2010 року складає 2731209 гривень.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з’явилась. Про місце, день та час розгляду справи сповіщена завчасно та належним чином. Причин неявки суду не надала.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідачки та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 225 ЦПК України.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
30 червня 2006 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/0103/74/46155, відповідно до якого відповідачці надали кредит в сумі 290000 доларів США, строком на 240 місяців по 03 червня 2026 року включно з щомісячною платою процентів в розмірі 12% річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом ( а.с. 21 - 25 ). У забезпечення умов кредитного договору 29 червня 2006 року між позивачем та відповідачкою також будо укладено договір іпотеки, відповідно до якого відповідачка у забезпечення кредиту надала нерухоме майно – житловий будинок № 15-В по вул. М.С. Щепкина ( Жовтневе шосе ) в м. Алупка м. Ялта АР Крим ( а.с. 28 -31 ). Відповідно до кредитного договору від 07 лютого 2008 року відповідачка зобов’язалась проводити повернення кредитних коштів до 15 числа кожного місяця в сумі 3193,15 доларів США. Ці умови кредитування відповідачка не виконувала, у зв’язку з чим, з метою реструктуризації виниклої простроченої заборгованості в сумі 11780,15 доларів США та зменшення фінансового навантаження на відповідачку в умовах фінансової кризи, між позивачем та ОСОБА_2 04 вересня 2009 року укладена додаткова угода № 014/0103/74/46155/01 до кредитного договору від 30 червня 2006 року ( а.с. 26 -27 ). У зв’язку з зміненням умов кредитування, змінено графік погашення кредиту. Однак, ОСОБА_2 не виконувала взяті на себе відповідно до укладеного договору зобов’язання, у зв’язку з цим, станом на 01 червня 2010 року вона має заборгованість за кредитом – 298841,36 доларів США, заборгованість за процентами – 6000 доларів США, пеня за прострочення кредиту – 21454,73 доларів США, пеня за прострочення процентів за кредитом 18331,59 доларів США, а всього 344627,68 доларів США, що по курсу НБУ станом на 03 червня 2010 року складає 2731209 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості ( а.с. 7-16 ).
Позивач направляв відповідачці письмові вимоги по виконанню своїх обов’язків за кредитним договором. Однак відповідачка заборгованість не сплатила (а.с. 18).
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до договору.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно Закону « Про іпотеку » у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку»; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Отже, суд вважає за необхідне встановити звернення стягнення на зазначений будинок шляхом проведення прилюдних торгів.
Що стосується вимог позивача щодо виселення з житлового будинку усіх мешканців, то суд вважає за необхідне відмовити у цій частині позовних вимог.
Вимоги позивача щодо виселення усіх мешканців з вказаної квартири на підставі ст. 40 Закону України «Про іпотеку», згідно із якою звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців за винятком наймачів та членів їх сімей, не підлягають задоволенню, оскільки будь-яких відомостей про наявність таких суду не надано. Відомостей щодо неможливості отриманні цієї інформації та необхідності направлення відповідного запита судом, в порядку передбаченому ст. 137 ЦПК України, представником позивача суду не надано. Крім того, мешканці житлового будинку не були залучені до участі у справі,що в свою чергу виключає можливість вирішення питання у їх відсутність про наявність законних підстав виселення.
Також з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по справі у вигляді судового збору та витрат на інформаційне – технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526,530, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 208, 209, 212, 213- 215, 224,225 ЦПК України, Законом України «Про іпотеку»,
В И Р І Ш И В:
Позов Публічного акціонерного товариства « Райффайзен Банк Аваль » в особі Кримської Республіканської дирекції до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного Акціонерного Товариства « Райффайзен Банк Аваль » в особі Кримської Республіканської Дирекції заборгованість за Кредитним договором № 014/0103/74/46155 від 30 червня 2006 року в сумі 2731208 ( два мільйона сімсот тридцять одна тисяча двісті вісім ) гривень.
В рахунок часткового погашення заборгованості, звернути стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок № 15-В по вул. М.С. Щепкина ( Жовтневе шосе ) в .м Алупка м. Ялта Автономної Республіки Крим, загальною площею 227,6 квадратних метрів, що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності № 11074849, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною 90 % від вартості будинку, що буде встановлена на підставі оцінки суб’єкту оціночної діяльності.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного Акціонерного Товариства « Райффайзен Банк Аваль » в особі Кримської Республіканської Дирекції судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1700 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 гривень, а всього 1820 ( одна тисяча вісімсот двадцять ) гривень.
В іншій частині позову - відмовити.
Копію заочного рішення надіслати відповідачам не пізніше трьох днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної чинності після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному суді АРК через Ялтинський міський суд у строки та в порядку згідно статей 294, 296 ЦПК України.
Суддя: