АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-16773/10 Категорія ЦП: 37
Головуючий у першій інстанції – Парій І.О.
Доповідач – Суворов В.О.
РІШЕННЯ
І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И
2010 року серпня місяця 11 дня Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області
в складі:
головуючого – Суворова В.О.
суддів – Сегеди С.М.
– Артеменко І.А.
при секретарі – Землянецькому Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Одеської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 24 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом №564673 від 16 грудня 2000 р., яке було видано ОСОБА_4 Любашівською районною державною нотаріальною конторою, та визнання за ним права власності на ? частину земельної ділянки, яка була прийнята як спадщина ОСОБА_4 -
встановила:
20 грудня 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом №564673 від 16 грудня 2000 р., яке було видано ОСОБА_4 Любашівською районною державною нотаріальною конторою, та визнання за ним права власності на ? частину земельної ділянки, яка була прийнята як спадщина ОСОБА_4
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які приходилися йому батьками , належали земельні частки (пай)по 7,8 умовних кадастрових одиниць кожному із земель КСП «Дружба» с. Василівка Миколаївського району Одеської області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача – ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2помер його батько ОСОБА_7 Після смерті відкрилася спадщину у вигляді земельних ділянок. Відповідачка по справі не повідомивши нотаріуса про коло спадкоємців прийняла спадщину. Позивач вважає , що не прийняв спадщину з поважних причин, оскільки йому необхідно було довести нотаріусу родинні стосунки з померлими. На підставі ст.ст. 1217,1218,1225 ЦК України просить задовольнити його вимоги.
Відповідачка позов не визнала, вказуючи, що позивач без поважних причин пропустив строк прийняття спадщини.
Рішенням суду від 24 червня 2010 р. ОСОБА_3 в позові до ОСОБА_4 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та про визнання права власності на земельну ділянку відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (редакція 2004 р.) правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Згідно з ст. 549 ЦК України визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Судова колегія звертає увагу, що суд першої інстанції розглянув справу за нормами ЦК України в редакції 2004 р., що суперечить п.5 Прикінцевих та перехідних положень цього кодексу, оскільки спадщина відкрилася у 1996 та 1998 роках, та свідоцтво про право на спадщину було оформлено 16 грудня 2000 р., тобто до вступу до законної сили ЦК України в діючій редакції. В зв’язку з зазначеним судова колегія прийшла до висновку, що спірні відношення повинні розглядатися за правилами ЦК України в редакції 1963 року.
Крім того суд першої інстанції відмовляючи в позові вказав, що позивач пропустив строк на прийняття спадщини. Але при цьому суд не врахував, що позивач посилається на те, що він фактично прийняв спадщину, не пропустивши строк для її прийняття.
В зв’язку з вказаними порушеннями норм матеріального та процесуального права рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
В судовому засіданні встановлено, що 30 серпня 1996 року ОСОБА_6 отримала сертифікат про право на земельну ділянку розміром 7,8 умовних кадастрових гектарів в КСП «Дружба» (а.с.10). ОСОБА_7 був включений до списків колишнього КСП «Дружба» та отримав сертифікат Серії ІНФОРМАЦІЯ_3про право на земельну ділянку в розмірі 7,8 умовних кадастрових гектарів на території Олексіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області (а.с.11).
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживали в АДРЕСА_3.
ОСОБА_3 станом на 01 січня 1996 р. проживав вАДРЕСА_1. Станом на 01 січня 1998 р. проживав АДРЕСА_2(а.с.42).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 (а.с.4).ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 (а.с.5).
16 грудня 2000 р. ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом:
після смерті ОСОБА_6 на спадкове майно, яке складається з права на земельний пай у землях , які перебувають у власності СК «Дружба» с. Василівка Миколаївського району Одеської області розміром 7,8 в умовних кадастрових га(а.с.33);
після смерті ОСОБА_7 на спадкове майно, яке складається з права на земельний пай у землях, які перебувають у власності СК «Дружба» с. Василівка Миколаївського району Одеської області розміром 7,8 в умовних кадастрових га(а.с.34).
06 лютого 2004 року ОСОБА_4 на підставі розпорядження райдержадміністрації Миколаївського району Одеської області від 22 вересня 2003 року отримала державний акт на право власності на земельну ділянку загальною площею 11,84 га., що розташована на території Олексіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області(а.с.12).
19 серпня 2008 року рішенням Миколаївського районного суду Одеської області встановлений факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_3 є сином ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач обґрунтовуючи позивні вимоги зазначив, що протягом шести місяців прийняв спадщину. Як підтвердження вказаного позивач зазначає, що він проживав разом з батьками, провів їх поховання, зберігав документи, які посвідчують право власності на земельні ділянки.
Судова колегія не може погодитися з доводами позивача з наступних підстав.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Позивач в позові вказує, що він фактично вступив в управління та володінням спадковим майном, що свідчить про прийняття ним спадщини.
Але в відповідності до ст.60 ЦПК України жодного доказу позивач на підтвердження своїх вимог не надав. Крім того, як вбачається з довідки виконкому Олексіївської сільської ради позивач разом з батьками не проживав. Так, позивач проживав по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2. Батьки позивача проживали в АДРЕСА_3. Поховання батьків позивача проводила його сестра –ОСОБА_4.(а.с.43) Будь-яких доказів про те, що він вступив в управління або володіння спадковим майном , позивач не надав.
Судова колегія звертає увагу, що відносно прийняття спірного майна відповідачка у встановлений шестимісячний термін звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, отримала її та оформила право власності на земельну ділянку.
Позивач не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
Все вищеперераховане свідчить, що позивач фактично спадщину, яка складається з спірного майна , не прийняв.
В зв’язку з зазначеним судова колегія вважає, що в позові ОСОБА_3 необхідно відмовити.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виносячи рішення, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 24 червня 2010 року скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 -відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області В.О. Суворов
С.М. Сегеда
І.А. Артеменко